ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2017 р. Справа № 914/1913/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Малех І.Б.
суддів Михалюк О.В.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,
за участю представників:
за участю представників:
від позивача-1 - не з'явився
від позивача-2 - не з'явився
від позивача-3 - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_2-генеральний директор, ОСОБА_3-представник на підставі довіреності № б/н від 22.08.2016 року
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 Міхаеля та ОСОБА_5, б/н від 02.12.2016 року та апеляційну скаргу ОСОБА_6, б/н від 02.12.2016 року
на рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року, головуючий-суддя Кітаєва С.Б., судді: Сухович Ю.О., Мазовіта А.Б.
у справі № 914/1913/16
за позовом:
позивача-1 : ОСОБА_4 Міхаеля, Ізраїль, м.Раанана
позивача-2 : ОСОБА_5, Ізраїль, м.Раанана
позивача-3 : ОСОБА_6, США, м.Сан-Франциско
до відповідача: ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «МАГІК» , м.Львів
про: визнання недійсними рішень загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року у справі № 914/1913/16 у позовних вимогах за позовом ОСОБА_4 Міхаеля, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю « МАГІК» , про визнання недійсними рішень загальних зборів - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року у справі № 914/1913/16 , позивачі - подали апеляційні скарги.
Зокрема, скаржник- Писаревський Б. І. у поданій апеляційній скарзі зазначає, що зі змісту довіреності вбачається, що відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виникли на підставі договору доручення, укладеного в усній формі. Крім того, нотаріусом довірителю було роз'яснено зміст ст. 1000 ЦК України, яка безпосередньо регулює договір доручення. Тому саме ці норми і підлягали застосуванню до спірних відносин. ОСОБА_8 не узгоджував з ОСОБА_6 І жодних дій щодо участі ним в зборах ОСОБА_7 13.12.2013 року, про що зазначено в заяві. Якщо проаналізувати зміст заяви від 27.05.2016 року, то вона містить фактичні дані щодо предмету спору (загальних зборах ОСОБА_7 від 13.12.2013 року). ОСОБА_6 видав довіреність в 2011 року з певними обмеженнями. Про скликання та проведення загальних зборів 13.12.2013 року його не було повідомлено, він не знав про ці збори та про те, що на них ОСОБА_8 буде діяти без узгодженням з ним. Відповідно, відкликати довіреність не мав підстав. ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_8, у тому числі, представляти його інтереси на загальних зборах ТОВ «МАГІК » , приймати рішення та голосувати від його імені з будь-яких питань, що попередньо узгоджені з ним (у тому числі з питань, пов'язаних із його майновими правами як учасника ОСОБА_7). Саме відповідач, на думку апелянта, повинен доводити суду факт виконання свого цивільного обов'язку щодо належного повідомлення позивачів у спосіб, передбачений законом та статутом про проведення загальних зборів учасників від 13.12.2013 року. Однак, повідомлення про скликання зборів на 13 грудня 2013 року не складалися та учасникам не надсилалися, проекти рішень з питань порядку денного для попереднього ознайомлення, в передбачений законом і Статутом товариства термін, не надсилалися також.
На підставі викладеного, апелянт, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 р. у справі № 914/1913/16 та задовольнити позов.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 Міхаеля та ОСОБА_5, останні зазначають про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що довіреності, видані 08.12.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5-ОСОБА_9, містили перелік повноважень, який дозволяв їх представнику ОСОБА_9 представляти їх інтереси як учасників ОСОБА_7, у тому числі приймати оскаржувані рішення загальних зборів, брати участь у загальних зборах та реєструватися на таких зборах.
На підставі викладеного апелянти просять скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 р. у справі № 914/1913/16 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 30.01.2017 року з'явився представник відповідача, проти поданих апеляційних скарг заперечив, рішення прийняте господарським судом Львівської області вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін апеляційні скарги без задоволення. Окрім того, останнім подано письмовий відзив на апеляційні скарги від 27.12.2017 року.
Представник апелянтів в судове засідання 30.01.2017 року не з'явився, причин неявки суду не доповів, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів зазначає, згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційні скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
Як правильно встановив суд першої інстанції, на дату проведення оспорюваних зборів, 13 грудня 2013 року, позивачі були учасниками ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» (ОСОБА_4 Міхаель (позивач-1) з часткою у статутному капіталі товариства 20% статутного капіталу, ОСОБА_5 - з часткою у статутному капіталі 20%, ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі 6,67%).
Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Аналогічні права перелічені у п.5.1 Статуту ОСОБА_7, в чинній на дату проведення загальних зборів редакції: учасники ОСОБА_7 мають право брати участь в управлінні справами ОСОБА_7 , бути обраними до органів управління ОСОБА_7; брати участь у розподілі прибутку ОСОБА_7 та одержувати його частку (дивіденди); отримувати певну інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку, звітності і іншої документації; здійснити відчуження часток у статутному капіталі ОСОБА_7 в порядку, встановленому цим статутом; вийти в установленому порядку з товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", п.12.1 Статуту ОСОБА_7 вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Відповідно до п. 2.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами в розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Пунктом 2.14. вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України унормовано, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Згідно з приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Відповідно до приписів п. 2.25. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Згідно з положеннями п.12.14 статуту ТОВ "Магік" в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів, про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів Учасників. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на Загальних зборах Учасників.
В той же час, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними ( п.2.27 Постанови пленуму ВГСУ від 25.02.2016 №4).
Згідно із ст.60 Закону України «Про господарські товариства» , загальні збори учасників вважаються повноважними , якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів ( в редакції, що діяла на дату проведення зборів).
Аналогічні вимоги передбачено і Статутом ОСОБА_7. Так, відповідно до п.12.6 Статуту ОСОБА_7, затвердженого загальними зборами Учасників ТзОВ «Магік» , протокол №1/06-2011 від 03 червня 2011 р.,Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Протокол Загальних зборів учасників № 13/12-2013 від 13.12.2013 р. підтверджує, що на Загальних зборах при прийнятті оспорюваних позивачами рішень були присутні всі учасники (особисто або через представників), які в сукупності володіли 100% голосів ОСОБА_7. Від імені позивача-1 (ОСОБА_4), позивача-2 (ОСОБА_5), позивача-3 (ОСОБА_6І.) по довіреностях діяв п.Серебрянний Ю.Л., решта учасників (ОСОБА_2, ОСОБА_9Л.) діяли особисто.
Апелянти вважають, що Загальні збори учасників ТзОВ «Магік» були неправомочні, так як на них не було учасників, які б володіли більш як 60% голосів у сукупності. При цьому, посилаючись на положення ч.ч.1,2 ст.60 Закону України «Про господарські товариства» , на думку позивачів можна брати до уваги лише кількість голосів, якими володіли учасники, що брали особисту участь у зборах, а саме ОСОБА_2 (50% голосів) та ОСОБА_9 (3,33% голосів). Враховувати частки позивачів, хоча від їх імені діяв уповноважений ними представник ОСОБА_9, вважають що не можна, оскільки позивачі не передали останньому право приймати участь у загальних зборах ОСОБА_7 без погодження із позивачами та здійснювати реєстрацію учасників ОСОБА_7 при визначенні кворуму таких зборів.
Однак, колегія суддів апеляційного суду не вбачає обґрунтованими наведені твердження позивачів, виходячи із реальних обставин справи, оцінки наявних у справі належним чином оформлених довіреностей, які містять перелік повноважень, що дозволяли представнику позивачів п.Серебрянному Ю.Л.представляти інтереси довірителів, як учасників ОСОБА_7, приймати оскаржувані рішення та, у тому числі, брати участь у загальних зборах ТзОВ «Магік» та реєструватися на таких зборах.
У п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 №13, Верховним Судом України зазначається, що акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема необхідно дотримуватися норми частини третьої статті 247 Цивільного кодексу України, згідно з якою довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
У п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» теж зазначається, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам , передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.
Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена ( складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.
Отже, учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Передача учасником (акціонером) своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства, тобто довіреності учасників (акціонерів) повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.
Відповідно до п.12.1, п.12.2 Статуту ОСОБА_7 Загальні збори Учасників складаються з Учасників ОСОБА_7 або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у Загальних зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників.
Учасники ОСОБА_7 вправі передати свої повноваження на Загальних зборах Учасників іншому Учаснику або представникові іншого Учасника ОСОБА_7.
Зазначена норма Статуту ОСОБА_7 відтворює положення ст.58 Закону України «Про господарські товариства» , якою передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників… Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.
Таким чином, право участі в загальних зборах, що належить учаснику ОСОБА_7, може бути делеговане представнику (в тому числі і на підставі довіреності), який діє від імені такого учасника.
Згідно ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов»язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору,закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Згідно із ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. За змістом цієї норми довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами.
Згідно ч.5 ст.245 ЦК України в редакції, що діяла на дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів товариства , довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.
Суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що довіреності усіх позивачів ( ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6І.) є вчиненими й оформленими належним чином з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства щодо форми та інших необхідних реквізитів такого документу: довіреності завірені нотаріально, в них вказаних строк дії - три роки, в кожній довіреності вказана дата її вчинення, в довіреностях вказане місце вчинення, відомості про довірителя та повіреного, обсяг повноважень. Довіреності за змістом і формою відповідають не тільки вимогам цивільного законодавства, але і глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, чинного на момент видачі довіреностей. Зокрема, дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення та зазначено строк дії довіреностей.
Виходячи з того, що саме довіреність посвідчує перед третіми особами права повіреного діяти від імені довірителя (ч.3 ст.244 ЦК України), важливим для третіх осіб є визначені в довіреності мета та обсяг повноважень.
Аналізуючи зміст довіреностей, виданих позивачами п.Серебрянному Ю.Л., суд приходить до висновку, що метою видачі таких довіреностей є представництво інтересів довірителів (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6І.) саме як учасників товариства, зокрема шляхом прийняття рішень загальних зборів як органу управління товариства, які створюють права та обов»язки для товариства та інших осіб. При цьому слід зазначити, що обсяг повноважень не встановлює конкретних обмежень по діях, які може вчиняти повірений, а навпаки, достатньо деталізує такі дії, допускаючи при цьому вчинення інших дій, необхідних для досягнення поставленої перед повіреним мети. Так, зокрема :
Довіреність від 08.12.2013 року, якою п. Рудницький Міхаель уповноважує п.Серебрянного Ю.Л. представляти його (ОСОБА_4) інтереси як співзасновника ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» та діяти від його імені із наступним обсягом повноважень:
:представляти його інтереси як співзасновника ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» з усіх питань, що виникають у процесі господарської діяльності» .
:«а саме: підписувати… установчі документи ОСОБА_7 та зміни до них, протоколи зборів, а також інші документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, реєструвати статут у відповідних органах…» .
:«Для чого уповноважую його представляти мої інтереси в усіх державних, приватних, громадських установах та організаціях,… в органах нотаріату, перед фізичними чи юридичними особами,голосувати на загальних зборах ОСОБА_7, приймати постанови, рішення, подавати від мого імені заяви, витребувати необхідні довідки та інші документи , сплачувати належні мені платежі, а також виконувати інші дії, пов»язані з цією довіреністю» .
Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність посвідчена належдним чином приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, ОСОБА_10 та зареєстрована у реєстрі за №3193.
Довіреність від 08.12.2013 року, якою п.Хец Л. уповноважує п.Серебрянного Ю.Л. на ідентичні дії та надає ідентичні права, а саме уповноважує представника п.Серебрянного Ю.Л.:
:«представляти його інтереси як співзасновника ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» з усіх питань, що виникають у процесі господарської діяльності» .
:«а саме: підписувати… установчі документи ОСОБА_7 та зміни до них, протоколи зборів, а також інші документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, реєструвати статут у відповідних органах;
:«Для чого уповноважую його представляти мої інтереси в усіх державних, приватних, громадських установах та організаціях,… в органах нотаріату, перед фізичними чи юридичними особами… голосувати на загальних зборах ОСОБА_7, приймати постанови, рішення, подавати від мого імені заяви, витребувати необхідні довідки та інші документи, сплачувати належні мені платежі, а також виконувати інші дії, пов»язані із цією довіреністю.»
Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність належним чином посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрована у реєстрі за №3192.
Довіреність від 29 квітня 2011 року, якою п.Писаревський Б.І. уповноважує п.Серебрянного Ю.Л. діяти від його імені із наступним обсягом повноважень :
«… управляти та розпоряджатися від його імені корпоративними правами, що належать йому як учаснику (засновнику) ТОВ «Магік» .
«… представляти інтереси довірителя на загальних зборах ТОВ «Магік» , приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, що попередньо усно узгоджувалися з довірителем, проте без доведення факту такого узгодження третім особам, в тому числі з питань, що пов»язані з майновими правами як учасника ОСОБА_7. Розпоряджатися належними довірителю корпоративними правами (часткою у статутному капіталі) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» у межах, що допускається чинним законодавством України та статутними документами ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» .
«… підписувати протоколи зборів учасників ОСОБА_7, підписувати нову редакцію Статуту…. Підписувати заяви та /або інші правочини про продаж чи інше оплатне відступлення належної мені частки (або частини від цієї частки) у статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Магік» .
«… розписуватися на будь яких документах, пов»язаних з цією довіреністю і стосуються управління та розпорядження корпоративними правами» .
« виконувати всі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду повноважень, які будуть необхідними для правильного й ефективного ведення справ та захисту інтересів як засновника ТОВ «Магік» .
Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність посвідчена належним чином приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу , ОСОБА_11 та зареєстрована у реєстрі за №279.
Отже, перелічені довіреності були належно оформлені та містили необхідні повноваження для прийняття оспорюваних рішень, чим спростовується твердження позивачів, щодо нібито відсутності відповідних повноважень у довіреностях, які передбачали право представника п.Серебрянного Ю.Л. приймати оскаржувані рішення від імені учасників (позивачів 1,2,3), що підтверджують наведені вище положення з тексту довіреностей.
По суті, кожен повірений мав право приймати участь у зборах та реєструватися від імені довірителів на Загальних зборах при визначенні кворуму таких зборів, оскільки участь в загальних зборах та реєстрація на них є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень та реалізації прав учасників (співзасновників) ОСОБА_7, тобто невід'ємною частиною тих прав, які були надані повіреному довірителями , як представникам учасників ОСОБА_7, а чинним законодавством України не встановлено жодних особливих вимог до форми та змісту довіреності на участь у загальних зборах господарського товариства.
Законодавство окремо не розмежовує право на участь в загальних зборах та право голосувати на загальних зборах, як і право реєструватися на зборах, які є складовими реалізації права учасника на управління товариством та складовими представництва особи, як учасника ОСОБА_7. Неможливим є прийняти рішення від імені учасника ОСОБА_7 та голосувати на загальних зборах без участі на таких зборах. Для реалізації права голосувати та приймати рішення на загальних зборах від імені учасника особа також повинна обов»язково зареєструватися на зборах.
Згідно п.2 гл.4 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, в довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику. Дії, які належить вчиняти представнику, мають бути правомірними, конкретними та дійсними.
Таким чином, право представника на голосування в загальних зборах чи прийняття рішень, підписання протоколів, згідно довіреностей, було б нездійсненним, а відповідні повноваження такими, які б неможливо було реалізувати, за умови необхідності окремого погодження права на участь та права на реєстрацію учасників, без зазначення таких повноважень буквально в довіреності.
Більше того, довіреності передбачають право вчиняти інші дії (на розсуд повіреного) необхідні для представництва прав довірителів саме як учасників (співзасновників) ОСОБА_7.
Таким чином, оскільки довіреності не вичерпуються виключним переліком повноважень і кожен позивач наділив свого представника п.Серебрянного, правом представляти інтереси, як учасника ТОВ «Магік» , в тому числі і на загальних зборах ТОВ «Магік» , приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, підписувати будь-які документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, а також виконувати інші дії, пов»язані із виконанням таких довіреностей, то право на участь в загальних зборах та на реєстрацію на загальних зборах також належить до повноважень представника.
Отже, п.Серебрянний Ю.Л. мав повноваження на участь у Загальних зборах ТОВ «Магік» від імені позивачів, мав право на реєстрацію учасників ТОВ «Магік» при визначенні кворуму таких зборів, мав право голосувати при прийнятті оспорюваних рішень, а також голосувати за оспорювані зміни до Статуту ТОВ «Магік» . Це право підтверджене належно, з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства, оформленими довіреностями. Наведене, в свою чергу спростовує доводи позивачів щодо прийняття рішень на загальних зборах учасників ТзОВ «Магік» 13.12.2013 року за відсутності кворуму для їх проведення.
Отже, твердження апелянтів про відсутність кворуму на Загальних зборах ОСОБА_7 є безпідставними.
Аргументуючи необхідність задоволення позову, Позивачі посилаються на ст.1000 та ст.1003 ЦК України. Разом з тим, приписи вказаних статей ЦК України стосуються змісту довіреності, виданої на підставі договору доручення, в той час як судом не встановлено наявності договірних відносин між представником та довірителями. Доказів зворотнього позивачі суду не надали.
Крім того, судом встановлено, що довірителі (позивачі 1,2,3) не оспорювали факт представництва за вище переліченими довіреностями п.Серебрянного Ю.Л., та дії представника, пов»язані із участю у загальних зборах ТзОВ «Магік» 13.12.2013 року та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
При цьому слід зазначити, що до письмового пояснення (вх.№43760/16 від 02.11.2016 року) представником позивача-3, ОСОБА_6, долучено копію заяви, датованої 27 травня 2016 року., у якій ОСОБА_6, підтверджуючи видачу ним 29 квітня 2011 року довіреності п.Серебрянному Ю.Л. на представлення його, ОСОБА_6, інтересів як учасника (засновника) ТзОВ «Магік» (довіреність посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим №278), повідомляє, що з дати видачі зазначеної довіреності ОСОБА_9 ні в усній, а ні в письмовій формі, ані будь-яким іншим шляхом не узгоджував з ним жодних дій, які він (ОСОБА_6) уповноважував його виконувати від свого імені.
Однак, зазначена заява не може бути прийнята судом і оцінена як належний та допустимий доказ в підтвердження правомірності позиції позивачів стосовно заявлених вимог, оскільки заява датована 27.05.2016 року, загальні збори ОСОБА_7 відбулись 13.12.2013 року і з часу видачі довіреності і до моменту проведення загальних зборів ОСОБА_7 ОСОБА_6 не відкликав виданої п.Серебрянному Ю.Л. довіреності; не вжив заходів до призупинення/припинення її дії і позбавлення повіреного (тобто ОСОБА_9Л.) повноважень, які перелічені в довіреності; ОСОБА_6 не оспорював факт представництва за вище переліченою довіреністю п.Серебрянного Ю.Л., та дії представника, пов»язані із участю у загальних зборах ТзОВ «Магік» 13.12.2013 року та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Як вбачається із матеріалів справи, уповноважена позивачем-3 особа - ОСОБА_9, брала участь у загальних зборах учасників ТОВ "Магік" на підставі довіреності від 29.04.2011, які мали місце до загальних зборів, які оскаржуються у даному провадженні, і на яких вчиняла також юридично значимі дії від імені позивача-3 як учасника ТОВ "Магік". Тобто, наполягаючи на перевищенні повноважень ОСОБА_9 на спірних загальних зборах, а також на неуповноваженні вказаної особи на вчинення тих чи інших дій від імені позивача-3 як учасника ТОВ "Магік", позивач не змінив свого представника, не відкликав довіреність, видану на нього, що свідчить про відбірковий підхід щодо оскарження позивачем-3 загальних зборів учасників ТОВ "Магік", на яких приймав участь від імені позивача-3 п. Серебрянний Ю.Л., в залежності від прийнятих на цих загальних зборах рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 року.
Другою підставою визнання недійсними рішень, прийнятих 13.12.2013 року загальними зборами учасників ТзОВ «Магік» , апелянти зазначають неповідомлення їх, як учасників, про скликання та проведення зборів. Стверджують, що жоден з позивачів не брав участі у проведених зборах.
Разом з цим, як встановлено судом і зазначено вище в рішенні, позивачі фактично взяли участь в загальних зборах - через своїх представників.
Більше того, нібито порушення процедури скликання загальних зборів саме по собі не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів , тим більше, за присутності всіх учасників (особисто або через представників), які під час зборів не висували зауважень до порядку їх скликання та голосували «за» по всіх питаннях порядку денного, також не висували зауважень по суті питань порядку денного, в тому числі щодо відсутності в повірених права на підписання відповідних документів.
Згідно п.2.13 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» , під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. ВГСУ виділяє безумовні підстави для скасування рішень загальних зборів, та такі, які лише можуть бути підставою для скасування. (ст.ст.59,60 Закону України «Про господарські товариства» ).
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Згідно п.2.14 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» , права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних- зборів, якщо такий учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися до участі у загальних зборах тощо.
Якщо під час розгляду судом буде встановлено факт присутності на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників недійсними ( п.2.27 Постанови Пленуму ВГСУ).
Встановивши факт присутності позивачів (через свого уповноваженого представника) на спірних (13.12.2013р.) загальних зборах, навіть за відсутності доказів їх повідомлення про проведення зборів, та враховуючи встановлену судом наявність кворуму на спірних загальних зборах, суд приходить до висновку про те, що неповідомлення учасника про проведення загальних зборів в такому випадку не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними, за відсутності безумовних підстав для їх визнання такими.
Крім того, відсутність повідомлення позивачів про проведення загальних зборів товариства не порушило їхнє право бути присутніми на цих зборах, і, поміж іншого, свідчить про наявність кворуму для проведення загальних зборів та прийняття ними рішень. А отже, доводи позивачів про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, позбавлення їх можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести свої пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, як підстава для визнання недійсним оспорюваного рішення відхиляється судом. Як вбачається зі змісту протоколу №13/12-2013 від 13.12.2013 року, яким оформлені оспорюванні рішення, учасники особисто ( або через своїх представників) були присутні на загальних зборах ОСОБА_7 і голосували «за» по всіх питаннях порядку денного.
Тобто, доводи позивачів про порушення порядку скликання загальних зборів товариства, у зв'язку із неповідомленням про такі збори особисто кожного учасника, не можуть слугувати належною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів чи Статуту ТзОВ, адже позивачі брали участь у Загальних зборах - їх права та інтереси представляв представник за довіреністю - п.Серебрянний Ю.Л., право участі якого, як уже зазначалося вище, передбачено у дійсних на момент проведення зборів довіреностях, які належним чином були оформлені і завірені нотаріально і їх участь (через представника) відображена у Протоколі загальних зборів.
Крім того, ні з Протоколу зборів , ні з будь-якого іншого документу у справі не вбачається, що представник позивача 1, позивача 2, позивача 3 не був повідомлений про проведення таких зборів, не знав про питання, винесені на розгляд зборів чи не мав можливості підготуватися до голосування по кожному питанню порядку денного, порадившись попередньо зі своїми довірителями, адже на зборах представник позивачів голосував по всіх питаннях «за» і, як вже відзначено, ця обставина відображена у Протоколі загальних зборів ОСОБА_7.
Відповідно до п.12.8 Статуту ОСОБА_7, з питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися за згодою учасників присутніх на зборах. Таким чином, будь-яке питання , що не було включено до порядку денного може бути винесено на голосування безпосередньо на зборах, якщо буде отримана згода інших учасників. Разом з цим, представник позивачів не висловлював жодних заперечень чи зауважень щодо порядку денного чи повідомлення його чи його довірителів про збори, як і про включення додаткових питань для голосування на зборах, що свідчить про те, що посилання позивачів на порушення процедури скликання загальних зборів є безпідставним та таким , що не могло вплинути на прийняті загальними зборами рішення.
Слід зазначити, що присутність на оспорюваних загальних зборах представника позивачів п.Серебрянного Ю.Л., який діяв на підставі довіреностей, виданих позивачами, також підтверджує факт обізнаності позивачів про проведення спірних загальних зборів (аналогічної правової позиції про те, що факт присутності представника особи на загальних зборах, учасником яких є ця особа, підтверджує факт обізнаності цієї особи про проведення загальних зборів, дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №910/11794/14).
Згідно з приписами ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься внесення змін до статуту товариства, в тому числі зміна розміру його статутного капіталу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.
ОСОБА_7 зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Пунктом 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"унормовано, що суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.
Згідно з п. 14 вказаної постанови пленуму, статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до ст.ст. 33 , 34 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_4 Міхаеля, Ізраїль, м.Раанана, ОСОБА_5, Ізраїль, м.Раанана, ОСОБА_6, США, м.Сан-Франциско, - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року у справі № 914/1913/16 без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 01.02.2017 р.
Головуючий -суддя Малех І. Б.
Суддя Михалюк О.В.
Суддя Плотніцький Б.Д.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2017 |
Оприлюднено | 09.02.2017 |
Номер документу | 64533228 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Малех І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні