Постанова
від 01.02.2017 по справі 816/547/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р. Справа № 816/547/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представників позивача Козловича С.М., Кротенка І.К.

представника відповідача Кінаш Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2016р. по справі № 816/547/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик", 20.04.2016 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2016 року № 0000482201. № 0000492201, № 0000472206, № 0000462206, №0000261701. № 0000271701. (а.с.5-21 т.1)

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2016р. частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Кашкан логістик": (а.с.109-123 т.8)

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 року № 0000482201;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 року № 0000492201;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 року № 0000472206;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 року № 0000261701 в частині суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у загальному розмірі 1112,00 грн. з яких: 564,73 грн. - за податковим зобов'язанням, 420,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 126,79 грн. - сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України:

- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" (код ЄДРГІОУ 36965823) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 80631 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять одна) гривня 67 копійок.

На зазначену постанову суду Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2016р. в частині задоволення адміністративного позову та винести в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Кашкан логістик в повному обсязі, (а.с.130-137 т.8)

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суд) першої інстанції не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що якщо б витрати позивача на маркетингові послуги були б витратами, пов'язаними з його господарською діяльністю,, підприємство повинно було б включити вартість отриманих маркетингових досліджень до собівартості реалізованої продукції, а не до складу витрат на збут. При цьому, апелянт вказує, що позивач має право відносити до складу витрат на збут власні маркетингові послуги, а не витрати на маркетингові дослідження у мережах продажу, які є витратами цих підприємств. Крім того, апелянт стверджує, що надані до перевірки акти виконаних робіт по підприємствам-контрагентам не не містять повного змісту господарської операції, її вимірників у натуральному вираженні, не підтверджують безпосередній зв'язок з діяльністю підприємства та економічного обгрунтування, не підтверджують виконання сторонами зобов'язань по укладеним угодам. Таким чином, апелянт вказує на відсутність зв'язку витрат на маркетингові дослідження з господарською діяльністю позивача.

Також, апелянт зазначає, що позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки ТОВ Кашкан логістик до складу податкового кредиту з ПДВ було включено суми по господарським операціям з ТОВ Аркада-ХХІ , ТОВ С.К.Електробуд , ТОВ Енергія-С та ТОВ КЕПІТАЛ ХАУЗ , які мають ознаки нереальності.

Крім того, ГУ ДФС у Полтавській області вказує на відображення ТОВ Кашкан логістик не у повному обсязі доходів в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, а саме не відображення сум, виданих платникам податків під звіт та не повернення ними протягом встановленого строку.

На думку апелянта, судом першої інстанції проігноровано, що позивач фактично погоджується із порушенням щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків, оскільки позивачем після проведення перевірки внесено виправлення у КОРО. При цьому апелянт звертає увагу, що 2-звіти роздруковувалися на реєстраторі розрахункових операцій (далі - РРО) не вчасно, тобто на наступний робочий день.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ Кашкан логістик зареєстровано як юридичну особу 11 березня 2010 року Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 36965823. (а.с.3, 4-7, 8-12 т.2)

За наслідками планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Кашкан логістик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, ГУ ДФС у Полтавській області складено акт від 11.03.2016 року № 88/16- 31-14-01-09/36965823, яким встановлено порушення позивачем :

- пп.138.4 та 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 372726,00 грн., у тому числі: за 2013 рік в розмірі 44973,00 грн, за 2014 рік в розмірі 327753,00 грн.;

- пп.44.3 та 44.5 ст.44, п.198.6 ст.198, пп.201.1, 201.4, 201.6 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 250772,00 грн., у тому числі: за січень 2013 року в сумі 12207,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 41,00 грн., за березень 2013 року в сумі 461,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 617,00 грн., за травень 2013 року в сумі 589,00 грн., за червень 2013 року в сумі 679,00 грн., за липень 2013 року в сумі 4546,00 грн., за серпень 2013 року в сумі 19526,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 5452,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 5519,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 6717,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 4197,00 грн., за січень 2014 року в сумі 10226,00 грн., за лютий 2014 року в сумі 7763,00 грн., за березень 2014 року в сумі 7445,00 грн., за квітень 2014 року в сумі 5833,00 грн., за травень 2014 року в сумі 19101,00 грн., за червень 2014 року в сумі 7823,00 грн, за липень 2014 року в сумі 34478,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 45925,00 грн., за вересень 2014 року в сумі 9464,00 грн., за жовтень 2014 року в сумі 13455,00 грн., за листопад 2014 року в сумі 20977,00 грн., за грудень 2014 року в сумі 7731,00 грн.;

- п.п.164.2.11 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.170.9.1 та 170.9.2 п.170.9 ст.170, п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 850,70 грн.;

- п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в результаті чого нарахована пеня по податку на доходи фізичних осіб;

- абз. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф. І-ДФ;

- пп.3.1, 3.2, 7.39 та 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 зі змінами і доповненнями, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів;

- п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 зі змінами і доповненнями:

- ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР;

- п.9 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95- ВР. (а.с.34-181 т.1, а.с.15-16, 68-70, 96-124 т.6)

Не погоджуючись із висновками вказаного акту позивачем було подано до податкового органу заперечення від 18.03.2016 року №195, проте листом від 25.03.2016 року № 1234/10/16-31-14-01-14 податковим органом було повідомлено позивача про підтвердження правомірності висновків, викладених у вищевказаному акті перевірки. (а.с.196-204 т.1)

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято відносно позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 29.03.2016 року № 0000482201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 11021000 на загальну суму 559089,00 грн. з яких: 372726.00 грн. - за податковим зобов'язанням, 186363,00 грн. - за штрафними фінансовими) санкціями (а.с.23-24 т.1);

- від 29.03.2016 року № 0000492201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) 14010100 на загальну суму 358786,00 грн., з яких: 238524,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 119262,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25-26 т.1);

- від 29.03.2016 року № 0000472206, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 4397218,35 грн. (а.с.28-29 т.1);

- від 29.03.2016 року № 0000462206, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн. (а.с.27, 29 т.1);

- від 29.03.2016 року № 0000261701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 1669,52 грн., з яких: 850,70 грн. - за податковим зобов'язанням, 634,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 183,86 грн. - сума пені відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (а.с.30-32 т.1);

- від 29.0.3.2016 року № 0000271701, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. (а.с.31, 33 т.1).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області, ТОВ "Кашкан логістик" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не заперечує факт реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, а дія положень ч.2 ст.250 Господарського кодексу України не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Також, суд першої інстанції вказав, що під час проведення податковим органом перевірки позивача та під час судового розгляду справи позивачем не надано оригінали розрахункових документів по деяким Звітам про використання коштів, виданих на відрядження під звіт, а тому кошти видані під звіт відповідним підзвітним особам вважаються сумами, виданими під звіт і не повернутими у встановлені строки, та є додатковим доходом таких працівників і повинні оподатковуватись податком з доходів фізичних осіб.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, , що наявними в матеріалах справи документами, підтверджується встановлення добової норми на відрядження у розмірі 100 грн. та перебування у відрядженні в межах території України працівників позивача протягом 2013-2014 років.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем помилково застосовано до позивача положення абз.6 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" при притягненні платника податків до відповідальності у вигляді нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 4820,50 грн. При цьому суд відмітив, що він не може замінити контролюючий орган та винести податкове повідомлення-рішення із зазначенням в ньому, як підставу, тих норм Податкового кодексу України, які мали б бути застосовані до оскаржуваного рішення №0000472206 від 29.03.2016 року, зокрема в частині застосування абз.5 ст.1 Указу №436/95, як штрафну санкцію до тієї частини податкового повідомлення-рішення №0000261701 від 29.03.2016року, яке визнане судом законним.

Крім того, суд першої інстанції відмітив, що позивачем виконано вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, здійснено облік отриманих коштів у книзі обліку розрахункових операцій, що в свою чергу свідчить про відсутність мети приховування (не оприбуткування) виручки. Записи у КОРО здатою, що відповідає даті Z-звітів, не вплинуло на оприбуткування отриманих сум готівкових коштів.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що станом на дату складання акта перевірки положеннями Закону України № 265/95-ВР не було передбачено відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що маркетингові послуги, отримані позивачем, фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів ПАТ Оболонь на ринку України шляхом популяризації товарів серед споживачів та стимулювання споживного попиту, що і обумовлює господарський характер цих послуг для позивача, оскільки спрямовані на збільшення обсягів реалізованої продукції та відповідно, прибуток підприємства.

При цьому, на жодну зі сторін цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за місцезнаходженням.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи містять належним чином оформлені первинні документи, а спірні господарські операції позивача мали реальний характер та були безпосередньо пов'язані із здійсненням ним господарської діяльності.

Колегія суддів частково погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

За приписами частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, необхідно враховувати, що статтею 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як слідує з висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

У свою чергу частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0000261701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 1669,52 грн., колегія суддів зазначає наступне. (а.с.32 т.1)

Дане податкове повідомлення-рішення було скасовано судом першої інстанції в частині 1112,00 грн., з яких: 564,73 грн. - за податковим зобов'язанням, 420,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 126,79 грн. - сума пені відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Як вбачається із акту перевірки від 11.03.2016 року № 88/16-31-14-01-09/36965823, податковим органом встановлено порушення позивачем (а.с.112-114 т.1) пп.3.1, 3.2. 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зі змінами і доповненнями (далі - Положення №637), п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129, п.п.164.2.11 п.164.2, п.164.5 ст.164. п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168. пп.170.9.1 та 170.9.2 п.170.9 ст.170, п.п. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено порушення на загальну суму 850,70 грн., а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, та з коштів, які видані під звіт підзвітним особам, податок з доходів фізичних осіб не утримувався, внаслідок чого нарахована пеня по податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п.3.2 Положення № 637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до п.7.39 Положення № 637 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Приписами п.7.40 Положення №637 передбачено, що до уваги береться також і те, що не повинні порушуватися строки та умови видачі готівки під звіт, визначені законодавством України, зокрема п.2.11 цього Положення.

Згідно з п.7.41 Положення №637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки позивачем було надано для огляду, в тому числі, Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт: № 8 від 24.05.2013 року - не додано розрахункового документа, № 9 від 24.05.2013 року - не додано розрахункового документа, № 5 від 12.07.2013 року - не додано розрахункового документа, № 19 від 17.07.2013 року - не додано розрахункового документа, № 22 від 09.08.2013 року - не додано розрахункового документа, № 32 від 31.10.2013 року - не додано розрахункового документа, № 34 від 20.11.2013 року - не додано розрахункового документа, № 90 від 05.09.2014 року - не додано розрахункового документа.

Відповідно до п.п.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом №85-0 від 24.05.2013 року на підприємстві позивача встановлена добова норма на відрядження у розмірі 100 грн. (а.с.101 т.5). а наказами №1-в від 15.05.2013 року (а.с.117 т.5), №5-В від 09.08.2013 року (а.с.120 т.5), №03-В від 12.07.2013 року (а.с.123 т.5), №04-В від 12.07.2013 року (а.с.125 т.5), №07-В від 13.10.2013 року (а.с.127 т.5), №08-В від 20.11.2013 року (а.с.128 т.5), №1-В від 01.09. 2014 року (а.с.131 т.5) підтверджується факт відрядження працівників ТОВ "Кашкан логістик".

Враховуючи вказане, ТОВ "Кашкан логістик" правомірно відносив до складу витрат витрати, що понесені позивачем при перебуванні працівників у відрядженні. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положеннями Податкового кодексу України платників податків не зобов'язано документально підтверджувати понесені витрати у зв'язку з відрядженням працівників у межах суми, що не перевищує 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000472206, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 4397218,35 грн. (а.с.28-29 т.1), за порушення п.п.2.6 п.2, п.п.3.1, 3.2 п.3, п.п.7.41 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зі змінами і доповненнями (далі - Положення №637), колегія суддів зазначає наступне.

Із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, доданому до даного податкового повідомлення-рішення, (а.с.29 т.1) вбачається, що до складу суми штрафних (фінансових) санкцій входять суми 4392397,85 грн. (за порушення п.2.6 Положення №637) та 4820,50 грн. (за порушення пп.3.1, 3.2 п.3, п.п.7.41 п.7 Положення №637).

Щодо суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4820,50 грн. за порушення пп.3.1, 3.2 п.3 п.п.7.41 п.7 Положення №637, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки від 11.03.2016 року № 88/16-31-14-01-09/36965823 (а.с.127- -128 т.1), податковим органом встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 4820,50 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та пені саме за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, та з коштів, які видані під звіт підзвітним особам, податок з доходів фізичних осіб не утримувався, внаслідок чого нарахована пеня по податку на доходи фізичних осіб відповідачем була визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням від 29.03.2016 року № 0000261701. Правову оцінку встановленому порушенню надано вище та встановлено, що податковий орган частково діяв правомірно.

В той же час. із податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000472206 та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до нього (а.с.28-29 т.1) вбачається, що за вказане порушення до відповідача застосовано відповідальність передбачену положеннями абз.6 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95) .

Відповідно до абз.6 ст.1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

В той же час, положеннями абз.5 ст.1 Указу №436/95 визначено відповідальність за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум, оскільки саме вказані обставини зазначені відповідачем в акті перевірки.

Таким чином, із податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000472206 та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до нього (а.с.28-29 т.1) вбачається, що податковим органом при притягненні платника податків до відповідальності у вигляді нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 4820,50 грн. помилково застосовано до ТОВ "Кашкан логістик" положення абз.6 Указу №436/95 замість положень абз.5 Указу №436/95.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку суд не може замінити контролюючий орган та винести податкове повідомлення-рішення із зазначенням в ньому, як підстави, вірних норм чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000472206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 4820,50 грн. підлягає скасуванню.

Щодо суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4392397,85 грн. за порушення п.2.6 Положення №637, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки від 11.03.2016 року № 88/16-31-14-01-09/36965823 (а.с.128 т.1) перевіркою встановлено, що в порушення п.2.6 Положення №637 несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень в книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків, а саме:

- готівкові кошти, що надійшли 03.09.2013 року (Z-звіт №640) в сумі 544234,13 грн. в КОРО №1602001195/2 оприбутковано 04.09.2013 року (а.с.79-81 т.6);

- готівкові кошти, що надійшли 16.04.2014 року (Z-звіт №800) в сумі 301833,73 грн. в КОРО №1602001195/3 оприбутковано 17.04.2014 року (а.с.75-78 т.6);

- готівкові кошти, що надійшли 01.05.2014 року (Z-звіт №794) в сумі 32411,71 грн. в КОРО №1602001209/3 оприбутковано 02.05.2014 року (а.с.71 -74 т.6).

В порушення п.9 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не виконано щоденний друк на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних чеків, а саме:

- в КОРО №1602001195/2 - Z-звіт №640 за 03.09.2013 року виконаний 04.09.2013 року;

- в КОРО №1602001195/3 - Z-звіт №800 за 16.04.2014-року виконаний 17.04.2014 року;

- в КОРО №1602001209/3 - Z-звіт №794 за 01.05.2014 року виконаний 02.05.2014 року.

Враховуючи вказане, відповідачем на підставі абз.3 ст.1 Указу №436/95 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4392397,85 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, готівкові кошти, що надійшли протягом 03.09.2013 року обліковані в КОРО №1602001195/2 за Z-звітом №640 від 04.09.2013 року в сумі 544234,13 грн. із зазначенням дати, що відповідає даті роздрукування Z-звіту №640 - 04.09.2013 року (а.с.91-82 т.5). В подальшому готівкові кошти, що надійшли до каси 03.09.2013 року в цей же день були вилучені касиром на підставі чеку про службове вилучення від 03.09.2013 року №2256 в сумі 144915,16 грн. (а.с.97 т.5) і №2280 в сумі 379291,38 грн. (а.с.97 т.5) та здані до каси підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 03.09.2013 року №549 та № 550 (а.с.97 т.5).

Початковий залишок на 04.09. 2013 року у ящику РРО збільшився на 20027,59 грн. в порівнянні із початковим залишком на 03.09.2013 року, що відповідає різниці між обсягом розрахункових операцій за 03.09.2013 року згідно Z-звіту №640 (544234,13 грн) та сумами оприбуткованими в касу підприємства за прибутковими касовими ордерами від 03.09.2013 року №549 та № 550 (524206,54 грн).

Готівкові кошти оприбутковані 03.09.2013 року в касу підприємства у загальній сумі 520000,00 грн. були здані у сумі 120000,00 грн. до філії ПАО ТЕРРА БАНК на підставі видаткового касового ордеру №317 від 03.09.2013 року, що підтверджується квитанцією банку №2 від 03.09.2013 року (а.с.95 т.5), та у сумі 400000,00 грн. до філії ДРУ АТ Банк Фінанси та Кредит на підставі видаткового касового ордеру №318 від 03.09.2013 року через інкасатора, що підтверджується копією супровідної відомості до суми готівкою №1 від 03.09.2013 року (а.с.96 т.5).

Готівкові кошти, що надійшли 16.04.2014 року за Z-звітом №800 від 17.04.2014 року в сумі 301833,77 грн. (а.с.83 т.5) обліковані в КОРО №1602001195/3 із зазначенням дати, що відповідає даті роздрукування Z-звіту №800 від 17.04.2014 року (а.с.84 т.5). При цьому готівкові кошти, що надійшли до каси 16.04. 2014 року в цей же день були вилучені касиром на підставі чеку про службове вилучення від 16.04.2014 року №5919 на суму 69139,01 грн., №5939 в сумі 203603,68 грн. та №5953 на суму 29091,04 грн. (а.с.87-88 т.5) та здані до каси підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 16.04.2014 року №141, №142 та №143 (а.с.87-88 т.5).

Готівкові кошти оприбутковані 16.04.2014 року в касу підприємства у загальній сумі 3036000,00 грн. були здані у сумі 100000,00 грн. до філії ПАО ТЕРРА БАНК на підставі видаткового касового ордеру № 110 від 16.04.2014 року, що підтверджується квитанцією банку №216326 від 16.04.2014 року, та у сумі 203600,00 грн. до філії ПАО ТЕРРА БАНК на підставі видаткового касового ордеру № 111 від 16.04.2014 року, що підтверджується квитанцією банку №25 1658 від 16.04.2014 року (а.с.90 т.5).

Готівкові кошти, що надійшли 01.05.2014 року за Z-звітом №794 від 02.05.2014 року в сумі 32411,71 грн. (а.с.77 т.5), обліковані в КОРО №1602001209/3 із зазначенням дати, що відповідає даті роздрукування Z-звіту №794 від 02.05.2014 року (а.с.79 т.5). В подальшому готівкові кошти, що надійшли до каси 01.05.2014 року в цей же день були вилучені касиром на підставі чеку про службове вилучення №5910 від 01.05.2014 року в сумі 32411,71 грн. та здані до каси підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером №142 від 01.05.2014 року (а.с.82 т.5).

Готівкові кошти, що надійшли до каси підприємства 01.05.2014 року, в цей же день до банківської установи не здавалися, оскільки це був святковий день.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій наказів №88 від 31.05.2013 року Про режим та організацію роботи кас м. Комсомольська та №15-О від 02.01.2014 року Про режим та організацію роботи кас слідує, що за адресою: вул.Стропи, 2-Д, знаходиться склад-магазин , котрий здійснює торгівельну діяльність та який облаштований касою з РРО. Цими ж наказами визначено відповідальних осіб. (а.с.68-69, 74-76 т.5)

Наказами №126-1 від 30.08.2012 року та №153/1-О від 30.11.2012 року регламентовано загальний ліміт залишку грошових коштів в касі у місті Комсомольськ (а.с.70-73 т.5).

Крім того, позивачем на підтвердження факту оприбуткування готівкових коштів надано до матеріалів справи копії фіскальних чеків за 03.09.2013 року, за 17.04.2014 року, за 01.05.2014 року (а.с.179-250 т.7, а.с.1-90 т.8), копії сторінок з КОРО (а.с.79-80, 84-85, 92 т.5), копії роздруківок Z-звітів №640, №800, №794 (а.с.77-78, 83, 91 т.5), копії чеків про службове вилучення №2256, №2280, №5919, №5939, №5953, №5910, копії прибуткових касових ордерів №549, №550, №141, №142, №143, копії квитанцій про прийняття коштів до банківської установи №2, №216326, №251658, копію супровідної відомості до суми готівкою №1 (а.с.81-82, 86-90, 93-100 т.5).

Колегія суддів звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України № 265/95-ВР). Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення № 637.

Відповідно до п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Згідно з абз.3 ст.1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ. до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п.1.2 Положення №637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Положеннями постанови Кабінету міністрів України Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування від 18.02.2002 року №199 (далі - Постанова №199) визначено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, відповідно до яких реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких денних звітів як Х-звіт та Z-звіт. Z-звіт має містити основну інформацію, в т.ч. і фінансову щодо наданих послуг.

При цьому, згідно п.2 Постанови №199 Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіт, при цьому першим виконується Х-звіт. Зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Щодо факту несвоєчасного роздрукування Z-звітів №640, №800, №794 колегія суддів зазначає наступне.

Допущені позивачем помилки щодо зазначення в КОРО дати оприбуткування були ним виправленні у відповідності до вимог пункту 13 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28.08.2013 року, відповідно до якого виправлення записів у КОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що відповідач, встановивши під час перевірки несвоєчасний друк Z-звітів №640, №800, №794, фактично прийшов до висновку про неоприбуткування позивачем в цей період готівкових коштів. Однак, в акті перевірки не відображено встановлення фактів саме неоприбуткування та/або не повного оприбуткування готівкових коштів у зазначені дні.

Крім того, виходячи із наданих до матеріалів справи копій Z-звітів №640, №800, №794 за спірні дати у яких зазначено № останнього чека у відповідний звітний день та кількість чеків за відповідний звітний день, а також дослідивши Z-звіти за кожен попередній день перед Z-звітами №640, №800, №794 та копію касової стрічки позивача із зазначенням всіх чеків за такі дні (а.с. 179- 250 т.7; а.с.1-90 т.8), кількість яких відповідає кількості, яка зазначена у Z-звітах №640, №800, №794, встановлено, що сума коштів, яка зазначена у Z-звітах №640, №800, №794, які роздруковані на наступний день після дня фактичного оприбуткування готівки - відповідає сумам вказаним у прибуткових касових ордерах, службових документах каси "службове вилучення" та сторінкам касової книги, кожен із яких роздруковані, створені та підписанні у день фактичного оприбуткування готівкових коштів (а.с.79-100 т.5). Тобто, факт неоприбуткування та/або не повного оприбуткування готівкових коштів у дні фактичного нероздрукування Z-звітів №640, №800, №794 за відповідні звітні дні не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Додатково колегія суддів зазначає, що станом на дату складання акта перевірки від 11.03.2016 року № 88/16-31-14-01-09/36965823 Закон України №265/95-ВР не передбачав відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, а відтак за порушення п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР до позивача не можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції.

При цьому, записи у КОРО з датою, що відповідала даті Z-звітів, не вплинули на оприбуткування отриманих сум готівкових коштів, оскільки факт оприбуткування готівкових коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо інших позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000482201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 559089,00 грн., з яких: 372726,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 186363,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.23-24 т.1), та податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000492201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) 14010100 на загальну суму 358786,00 грн., з яких: 238524,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 119262,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25-26 т.1), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки від 11.03.2016 року № 88/16-31-14-01-09/36965823 (а.с.40-82, 83-84, 128-129 т.1) податковим органом встановлено, що в порушення п.п.14.1.26, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України встановлено завищення витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування по рядку 06.2 Декларації з податку на прибуток Витрати на збут в загальному розмірі 2057549 грн.

Так, проведеною контролюючим органом перевіркою встановлено завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по рядку 06.2 Декларації з податку на прибуток Витрати на збут в розмірі 2057549 грн. за рахунок маркетингових послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю та без підтверджуючих документів по взаємовідносинам ТОВ Кашкан логістик із ПП Август Плюс , ТОВ Адвентіс , ТОВ Торгівельний Будинок Амстор , ТОВ АТБ-Маркет , Підприємство з 100% ІІ Білла-Україна , ТОВ Група Рітейл Україна , ДП Фуршет Центр , ТОВ ЕКО , ТОВ Компанія ВЕНТЕ , ФОП ОСОБА_6, ТОВ Радуга , ДП Рітейл Вест , ДП Рітейл Іст , ДП Рітейл Центр , ПП Сфера , а також ПП Орім (а.с.40-75, 75-82 т.1)

Як вбачається із матеріалів справи, необхідність придбання маркетингових послуг у вказаних контрагентів зумовлена тим, що між ТОВ "Кашкан Логістик" (покупець) та:

- ПАТ Оболонь (продавець) укладено договори купівлі-продажу продукції (пиво, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, вода мінеральна, вода питна, сухарики, сік яблучний):

· від 01.03.2013 року № 51 (а.с.133-138 т.5);

· від 01.03.2014 року № 32 (а.с.22-24 т.2);

- ДП ПАТ Оболонь Пивоварня Зіберта (продавець) укладено договори купівлі-продажу продукції (пиво, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, вода мінеральна, вода питна, сухарики, сік яблучний):

· від 01.03.2013 року № 1481 (а.с. 138-142 т.5);

· від 01.03.2014 року № 1555 (а.с.25-27 т.2);

- ДП ПАТ Оболонь Красилівське (продавець) укладено договори купівлі-продажу продукції (пиво, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, вода мінеральна, вода питна, сухарики, сік яблучний):

· від 01.03.2013 року № 474/мт (а.с. 143-147 т.5);

· від 01.03.2014 року № 550/мт (а.с.28-30 т.2);

- ПАТ Охтирський пивоварний завод (продавець) укладено договори купівлі-продажу продукції (пиво, напої безалкогольні, вода питна):

· від 01.04.2013 року №31 (а.с. 148-156 т.5);

· від 01.04.2014 року №31 (а.с.31-33 т.2);

- ПАТ Бершадський комбінат (продавець) укладено договір купівлі-продажу продукції (напої безалкогольні) від 07.05.2013 року №141 (а.с.157-161 т.5).

Матеріали справи містять копії укладених між ТОВ Кашкан логістик (виконавець) та ПАТ Оболонь (замовник) договорів про надання маркетингових послуг №442 від 09.10.2013 року, №457 від 17.12.2013 року, №451 від 20.01.2014 року, №458 від 11.02.2014 року, №461 від 18.02.2014 року, №473 від 18.04.2014 року, №475 від 28.04.2014 року, №465 від 29.04.2014 року, №472 від 25.04.2014 року, №5929 від 27.05.2014 року, №474 від 01.06.2014 року, №479 від 06.06.2014 року, №402 від 17.07.2014 року. Також, позивачем надано копії актів наданих послуг та актів зарахування зустрічних однорідних вимог до даних договорів. (а.с.76-126 т.7)

Саме відповідно до умов даних договорів вбачається, що ТОВ "Кашкан Логістик" (виконавець) зобов'язався, зокрема, проводити заходи, спрямовані на стимулювання продажу продукції, що купується або була придбана у ПАТ Оболонь , а саме: маркетингові послуги, спрямовані на стимулювання продажу продукції, надання ПАТ Оболонь звітності щодо обсягів продажу продукції.

Згідно пункту 2 зазначених договорів ТОВ "Кашкан логістик", як Виконавець, для виконання своїх зобов'язань по договору може залучати третіх осіб, при цьому він несе повну відповідальність за дії (бездіяльність) третіх осіб, що були залучені ним для виконання умов даного договору.

Таким чином, необхідність придбання маркетингових послуг у контрагентів пов'язана саме з необхідністю виконання умов договорів купівлі-продажу продукції (пиво, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, вода мінеральна, вода питна, сухарики, сік яблучний), а також з метою ефективного збуту продукції, ексклюзивним дистриб'ютором якої є позивач.

Так, в матеріалах справи містяться копії укладених ТОВ Кашкан логістик (постачальник) договорів постачання лише із ПП Август Плюс , ТОВ Адвентіс , ТОВ Група Рітейлу України , ТОВ А'ГБ-Маркет , Підприємство з 100% II Біла-Україна , ДП Фуршет Центр , ТОВ Компанія ВЕНТЕ , ФОП ОСОБА_6, ТОВ Радуга , ДП Рітейл Вест , ДП Рітейл Ист , ДП Рітейл Центр , ПП Сфера . (а.с.162-225 т.5)

Враховуючи укладення позивачем із контрагентами договорів постачання та необхідність ефективного збуту продукції, ТОВ Кашкан логістик укладено договори щодо придбання маркетингових послуг:

- 03.10.2013 року між позивачем (Замовник) та ПП Август Плюс (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №03-10 (а.с.44-45 т.2).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатків №1 та №2 до договору про падання маркетингових послуг, актів надання послуг, звітів до актів надання послуг, актів взаємозаліку (а.с.46-86 т.2);

- 01.04.2013 року між позивачем (Замовник) та ТОВ Адвентіс (Виконавець) укладено договір про надання послуг №100487 (а.с.87-89 т.2).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі виконаних робіт, рахунків-фактур (а.с.90-130 т.2);

- 15.02.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ Торгівельний Будинок Амстор (Виконавець) укладено договір про надання послуг №159 (а.с.34-41 т.2).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додаткових умов до договору, рахунків-фактур, актів здачі-приймання послуг (а.с.42-43. 1 83-272 т.2);

- 01.01.2013 року між позивачем (Замовник) та Підприємством з 100% II Білла-Україна (Виконавець) укладено договір про надання послуг №302806 (а.с.131-136 т.2).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатків №1. №2, №3 до договору про надання послуг, додаткових угод до договору про надання послуг, актів про залік взаємних вимог, рахунків, актів по рахунку, актів виконаних робіт (а.с. 137-182 т.2);

- 01.01.2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ АТБ-Маркет (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №40327 (а.с.1-2 т.3).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатків до договору про надання маркетингових послуг, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкових накладних, листування між сторонами договору, звітів про проведені маркетингові дослідження, актів звірки, (а.с.3-124 т.3);

- 16.02.2012 року між позивачем (Замовник) та ДП Фуршет Центр (Виконавець) укладено договір про надання послуг №ВЗФЦ009160 (а.с.1-3).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатка №1 до договору про надання послуг, додаткової угоди №1 до договору про надання послуг, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітів-розрахунків до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.4-25 т.4, а.с.91-104 т.8);

- 01.05.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ ЕКО (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №211 1/А (а.с.26-27 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії актів надання послуг, угод про зарахування зустрічних однорідних вимог, рахунків на оплату (а.с.28-79 т.4);

- 01.09.2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ Компанія ВЕНТЕ (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №01/09-13 (а.с.80-81 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатка до договору про надання маркетингових послуг, рахунку-фактури, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіту про надані маркетингові послуги (а.с.82-88 т.4);

- 01.05.2013 року між позивачем (Сторона 2) та ФОП ОСОБА_6 (Сторона 1) укладено договір про надання маркетингових послуг б/н (а.с.89-91 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатків №1, №2 до договору, звітів до акта надання послуг, актів взаємозаліку, актів виконаних робіт (а.с.82-150 т.4);

- 01.09.2013 року між позивачем (Сторона 2) та ТОВ Радуга (Сторона 1) укладено договір про надання маркетингових послуг №109 (а.с.151-153 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатків №1, №2, №3 до договору про надання маркетингових послуг, актів виконаних робіт, звітів про маркетингові послуги, актів взаємозаліку (а.с.154-206 т.4);

- 01.02.2014 року між позивачем (Замовник) та ДП Рітейл Вест (Виконавець) укладено договір про надання послуг №ВЗ РВ023607 (а.с.207-209 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатка №1 до договору про надання послуг, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітів-розрахунків до актів приймання-иередачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.210-218 т.4, а.с.232-250 т.6, а.с.1-18 т.7);

- 01.02.2014 року між позивачем (Замовник) та ДП Рітейл Іст (Виконавець) укладено договір про надання послуг №ВЗ РІ023607 (а.с.219-221 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатка №1 до договору про надання послуг, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітів-розрахунків до актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.222-229 т.4, а.с.195-23 1 т.6);

- 01.02.2014 року між позивачем (Замовник) та ДП Рітейл Центр (Виконавець) укладено договір про надання послуг №ВЗ РЦ023607 (а.с.230-232 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатка №1 до договору про надання послуг, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітів-розрахунків до актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.233 -237 т.4, а.с.180-194 т.6);

- 23.01.2012 року між позивачем (Замовник) та ПП Сфера (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №48 (а.с.1 т.5).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додаткових угод до договору про надання маркетингових послуг, звітів-розрахунків до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів зарахування зустрічних однорідних вимог, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.2-67 т.5);

- 03.03.2014 року між позивачем (Замовник) та ПП Сфера (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг № 10 (а.с.238-239 т.4).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додаткової угоди до договору про надання маркетингових послуг, додатків №1, №2, №3 до договору про надання маркетингових послуг (а.с.240-249 т.4).

Крім того, 01.09.2014 року між позивачем (Замовник) та ПП Орім (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №216 (а.с.125-128 т.3).

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи копії додатків до договору про надання маркетингових послуг, додаткових угод до даного договору, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), звіту про проведені маркетингові дослідження (а.с.129-247 т.3).

Також на підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів ТОВ "Кашкан Логістик" надано до суду копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 за період 2013 - 2014 років:

- по контрагентам ПП Август Плюс , ТОВ Торгівельний Будинок Амстор , ТОВ ЕКО , ТОВ А'ГБ-Маркет , ТОВ Адвентіс , ТОВ Компанія ВЕНТЕ , ДП Фуршет Центр , ТОВ Група Рітейлу України , Підприємство з 100% II Біла-Україна , ДП Рітейл Вест , ДП Рітейл Ист , ДП Рітейл Центр , ФОП ОСОБА_6, ТОВ Радуга , ПП Сфера (а.с.134- 149 т.6);

- по контрагентам Зіберт , Красилов, Оболонь, Охтирка (послуга) (а.с.150-151 т.6);

- по оптовій торгівлі товарами (а.с.152-179 т.6).

Крім того, ТОВ "Кашкан Логістик" на підтвердження реальності виконання відповідних договорів надано до матеріалів справи копії виписок з банківського рахунку по оплаті маркетингових послуг за 2013 та 2014 рік. (а.с.19-75 т.7)

Як вбачається із акту перевірки від 11.03.2016 року № 88/16-31-14-01-09/36965823 (а.с.86-110, 129 т.1) податковим органом встановлено, що в порушення пп.44.3 та 44.5 ст.44, п.198.6 ст.198, пп.201.1, 201.4, 201.6 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 250772,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що до складу суми 250772,00 грн. входять суми по взаємовідносинам позивача з ПП Август Плюс - 14084,83 грн., ТОВ Адвентіс - 13678,80 грн., ТОВ Торгівельний Будинок Амстор - 16658,95 грн., ТОВ АТБ-Маркет - 82595,00 грн., Підприємство з 100% ІІ Біла-Україна - 940,15 грн., ДП Фуршет Центр - 3308,59 грн., ТОВ Радуга - 17767,84 грн., ПП Сфера - 18573,57 грн., ФОП ОСОБА_6 - 39951,55 грн., ДП Рітейл Центр -192,98 грн., ДП Рітейл Ист - 881,35 грн., ДП Рітейл Вест - 583,46 грн., ТОВ Група Рітейл Україна - 5883,32 грн., ТОВ ЕКО - 1514,76 грн., ТОВ Компанія Венте - 13066,67 грн.

Детальний опис відповідних господарських операцій із даними контрагентами наведено вище.

Крім того, до складу суми 250772,00 грн. входять суми по взаємовідносинам позивача з ТОВ С.К.ЕЛЕКТРОБУД - 1178,52 грн., ТОВ Кепітал ХАУЗ - 3936,91 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що під час апеляційного провадження відповідачем повідомлено (а.с.177-178, 205 т.8) та матеріалами справи підтверджено (а.с.179-180, 206, 217-224 т.8), що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016170000000019 від 23.06.2016 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі акту перевірки ТОВ Кашкан логістик (код ЄДРПОУ 36965823) від 11.03.2016 року №88/16-31-14-01-09/36965823 та матеріалів оперативного підрозділу ГУ ДФС у Полтавській області за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Кашкан логістик , що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні закінчено шляхом направлення до суду клопотання прокурора від 30.09.2016 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 Кримінального кодексу України. (а.с.218-224 т.8)

В клопотанні прокурора зокрема зазначено, про те, що в порушення вимог п. 198.1, п. 198.4, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, ОСОБА_7, будучи службовою особою підприємства і виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, з серпня 2013 року по 2014 рік, при здійсненні фінансово- господарської діяльності ТОВ Кашкан Логістик , безпідставно включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям з придбання інформаційних та маркетингових послуг від ТОВ Адвентіс (код 35275230) на суму 12520 грн., ТОВ Торгівельний будинок Амстор (код 32516492) на суму 13792,21 грн., Підприємство з 100% іноземних інвестиції Білла-Україна (код 25288083) на суму 778,90 грн., ДП Фуршет Центр (код 37910513) на суму 2992,02 грн., завідомо знаючи, що зазначені інформаційні та маркетингові послуги фактично не виконані. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 у подальшому вказані суми податкового кредиту з ПДВ віднесені до додатку 5 декларацій з ПДВ ТОВ Кашкан Логістик , що призвело до ненадходження до бюджету протягом 2013-2014 років податку на додану вартість на суму 30 083,13 грн.

Також, в порушення вимог п. 44.3, п.44.5 ст.44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, ОСОБА_7, будучи службовою особою підприємства і виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, в січні 2014 року, при здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ Кашкан Логістик , безпідставно включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям з придбання ТМЦ від ТОВ КЕПІТАЛ ХАУЗ (код 38451478) на суму 3936,91 грн. та ТОВ С.К. ЕЛЕКТРОБУД (код 36907232) на суму 1178,52 грн., завідомо знаючи, податкові накладні оформлені з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 у подальшому вказані суми податкового кредиту з ПДВ віднесені до додатку 5 декларацій з ПДВ ТОВ Кашкан Логістик , що призвело до ненадходження до бюджету за січень 2014 року податку на додану вартість на суму 5 115,43 грн. -

В порушення вимог п.198.1, п.198.4, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, ОСОБА_7,будучи службовою особою підприємства і виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, при здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ Кашкан Логістик , безпідставно включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям з придбання маркетингових послуг від ПП Орім (код 39355541) на суму 243 706,67 грн.

Крім того, ОСОБА_7, в порушення вимог пп. 14.1.27, 14.1,26 п.14.1 ст.14, п.138.10.3 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, неправомірно віднесла до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по рядку 06.2 Витрати на збут у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013-2015 роки суму коштів до-Щаємовідносинах ТОВ Кашкан Логістик з ТОВ Адвентіс , ТОВ Торгївельний будинок Амстор , Підприємство з 100% іноземних інвестиції Білла\У країна , ДП Фуршет Центр , ПП Орім щодо надання інформаційних та маркетингових послуг, які фактично не проводилися, внаслідок чого до бюджету не надійшло податку на прибуток підприємства за 2013-2015 роки в розмірі 193 699,58 грн.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.10.2016 року по справі №1-кп/534/195/16 закрито кримінальне провадження №32016170000000019, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2016 року відносно ОСОБА_7; звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України на підставі ч.4 ст.212 даного Кодексу у зв'язку із сплатою податків, що входять в систему оподаткування, та відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою. (а.с.179-180, 206, 217 т.8)

У даній ухвалі Комсомольського міського суду Полтавської області вказано, що ОСОБА_7, обіймаючи посаду економіста ТОВ Кашкан логістик , на яку посадовою інструкцією та у відповідності до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні серед іншого покладено обовязок складання документів бухгалтерського і податкового обліку та податкової звітності, протягом періоду з 2013 року по квітень 2015 року, маючи безпосередній доступ до документів бухгалтерського та податкового обліків, в т.ч. щодо інформаційних та маркетингових послуг ТОВ Кашкан Логістік , будучи обізнаною про результати фінансово-господарської діяльності підприємства, маючи зацікавленість в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, в т.ч. і по сплаті податків до бюджету, при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на загальну суму 593906,81 грн., яка більш ніж у 1000 разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Свою вину за пред'явленою підозрою ОСОБА_7 визнала повністю, і підтвердила суду факт вчинення діяння, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України за обставин, викладених в мотивувальній частині судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що у вищевказаному клопотанні прокурора від 30.09.2016 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 Кримінального кодексу України зазначено що ТОВ Кашкан Логістік погашено перед Державним бюджетом України за актом перевірки №88/16-31-14-01-09/36965823 від 11.03.2016 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у справі, податок на прибуток підприємства в сумі 193699,58 грн., штрафна санкція в сумі 96849,79 грн., та податок на додану вартість в сумі 35198,56 грн., штрафна санкція в сумі 17599,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10945 від 05.08.2016 року та №10944 від 05.08.2016 року, листом Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області №05-16/4764 від 08.08.2016 року проти чого представник позивача не заперечував під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, сплативши частково визначені податковим органом суми податку на прибуток на податку на додану вартість, ТОВ Кашкан Логістік підтвердило наявність відповідних порушень.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пп.138.4, 138.6 - 138.9, п.п.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, п.п.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, пп.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пп.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями п.138.2 ст.138 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Відповідно до абз."г" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу інших витрат, зокрема, відносяться витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, крім іншого, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 198.1 та 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В той же час, відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до складу витрат та формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

В той же час, наявність у суб'єкта господарювання податкових накладних не може бути визнано судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, якщо факт реальності господарських операцій не знаходить свого підтвердження належними і допустимими доказами.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.03.2016 року №0000482201 та №0000492201 позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, але з врахуванням обставин , встановлених Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.10.2016 року по справі №1-кп/534/195/16, якою закрито кримінальне провадження №32016170000000019.

Доводи позивача з посиланням на приписи пункту 4 статті 72 КАС України про те, що ухвала про закриття кримінального провадження у зв язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за ч.4 статті 212 КК України не має преюдиційного значення для адміністративного спору про скасування податкового повідомлення-рішення та не є обов язковою для адміністративного суду, бо норма частини 4 статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову, не можуть бути прийняті до уваги в даній справі, оскільки сплативши частково визначені податковим органом суми податку на прибуток на податку на додану вартість, ТОВ Кашкан Логістік підтвердило наявність відповідних порушень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки, висновки суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 року № 0000482201 на суму 290549,37 грн. (в тому числі, за основним платежем - 193699,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 96849,79 грн.) та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 № 0000492201 на суму 52797,84 грн. (в тому числі, за основним платежем - 35198,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17599,28 грн.), не відповідають обставинам справи, в цій частині позовних вимог постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям в цій частині вимог нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 року по справі № 816/547/16 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 року № 0000482201 на суму 290549,37 грн. (в тому числі, за основним платежем - 193699,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 96849,79 грн.) та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2016 № 0000492201 на суму 52797,84 грн. (в тому числі, за основним платежем - 35198,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17599,28 грн.), та прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 року по справі № 816/547/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 6 лютого 2017 року .

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П. Судді (підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.

Дата ухвалення рішення01.02.2017
Оприлюднено07.02.2017
Номер документу64533931
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/547/16

Постанова від 16.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 06.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 28.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Постанова від 07.02.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Ухвала від 06.02.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Постанова від 01.02.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Ухвала від 25.01.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Ухвала від 21.12.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні