Ухвала

від 01.02.2017 по справі 820/3657/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р.Справа № 820/3657/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О. за участю представника позивача - Онопрієнко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 820/3657/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЛОС"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва , Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЛОС" (код в ЄДР 39387613) за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками до нього, а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками до нього визнати таким, що поданий товариством з обмеженою відповідальністю "МАРЛОС" (код в ЄДР 39387613) у день його фактичного отримання, а саме 31.03.2015 року;

- зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відобразити показники (дані) уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЛОС" (код в ЄДР 39387613) в електронних інформаційних базах даних, у тому числі, в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЛОС" (код в ЄДР 39387613).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки уточнюючому розрахунку був присвоєний статус не визнано як податкова звітність .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "МАРЛОС" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку. Протягом 2014-2015 років позивач перебував на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві в якості платника податку на додану вартість.

Позивачем в електронній формі в складі податкової декларації по ПДВ за березень 2015 року був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року, який був прийнятий Печерською ДПІ ГУ ДФС у м. Києві, про що свідчить квитанція № 2 від 31.03.2015 року.

Однак, показники уточнюючого розрахунку не були внесені контролюючим органом до електронних баз даних податкової звітності. Про вказаний факт позивач дізнався, отримавши від свого контрагента копію листа ДПІ від 15.06.16 №22196/10/26-55-12-01. Зазначений лист містить відомості про те, що ТОВ "МАРЛОС" не задекларував податковий кредит по ПДВ за грудень 2014 року, що зумовило виникнення розбіжностей між показниками податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань ТОВ "НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ "МАТРАПАК-Україна" за грудень 2014 року.

ТОВ "МАРЛОС" 18.01.2016 року було змінено місцезнаходження з Печерського району м. Києва на Московський район м. Харкова і станом на теперішній час позивач перебуває на податковому обліку у Київській ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дії контролюючого органу (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва) щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року, поданого позивачем, не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації. Він включає: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми) тощо.

У разі отримання податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (п.п.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України).

Згідно п.п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст.48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 1 розділу 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233) визначено, що: квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Підпунктами 7.4-7.6 розділу 3 Інструкції № 233 передбачено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно п. 7 розділу 2 Інструкції 2 № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції № 2 від 31.03.15 року, контролюючим органом було прийнято поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року.

Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.13 № 765 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Однак, показники уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року ТОВ "МАРЛОС" не були відображені в картках особових рахунків у зв'язку з тим, що названому уточнюючому розрахунку Печерською ДПІ ГУ ДФС у м. Києві був присвоєний статус "не визнано як податкова звітність".

З огляду на наведене та враховуючи, що контролюючим органом було прийнято поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційних скарг на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 820/3657/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 06.02.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.