Ухвала

від 25.01.2017 по справі 760/13031/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Паленика І.Г.

з участю секретаря Проаспет К.О.

прокурора Жовницької А.В.

представника власника майна Кушніренка М.В.

власника майна ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представник власника майна - адвокат Кушніренко М.В. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.08.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Нєдова Р.С., погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А.В., про накладення арешту на майно та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності, а саме - автомобіль Mitsubishi Outlander державний номер НОМЕР_1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.08.2016 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на майно. Вказує на те, що ухвала слідчого судді постановлена без об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, не дослідженими під час судового розгляду, в судовому рішенні не наведено належні і достатні мотиви для його ухвалення.

Крім того, враховуючи те, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення власника майна, строк на оскарження ухвали слідчого судді відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України апелянтом не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено і його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 05.08.2016 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015220000001081, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

03.08.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

04.08.2016 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Нєдов Р.С., за погодженням із прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А.В., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_1 шляхом позбавлення власника права на відчуження, розпорядження та користування майном, посилаючись на те, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає в тому числі і додаткове покарання у виді конфіскації майна.

05.08.2016 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва вказане клопотання детектива задоволено та накладено арешт на вказане майно, із забороною розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.

Як вбачається з журналу судового засідання, слідчий суддя заслухав пояснення детектива та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, оскільки санкція ч. 4 ст. 368 КК України, окрім іншого, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є правовою підставою, визначеною в ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно підозрюваної з метою забезпечення можливої конфіскації майна. Крім того, слідчим суддею було враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Також матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно підозрюваної ОСОБА_2, а саме автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_1.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження на теперішній час, які можуть суттєво позначитись на інтересах підозрюваної ОСОБА_2 чи інших осіб, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Разом з тим, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя як на правову підставу накладення такого арешту, посилається на ч. 1, 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року. В свою чергу, 28 лютого 2016 року ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року.

Крім того, накладаючи арешт на рухоме майно - автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_1, слідчий суддя застосував заборону відчуження цього майна, з позбавленням власника права на розпорядження та користування цим майном.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак, на думку колегії суддів, заборона на розпорядження та користування вказаним майном є необґрунтованою, оскільки застосування заборони на відчуження майна вже само по собі запобігає наявності існування ризикам, зазначеним у ч. 11 ст. 170 КПК України, а тому підстави для заборони розпорядження та користування вказаним автомобілем, як вважає колегія суддів, відсутні.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання детектива, накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_1, із забороною його відчуження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргуадвоката Кушніренко М.В., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Нєдова Р.С., погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А.В, про накладення арешту на майно та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності, а саме - автомобіль Mitsubishi Outlander державний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Нєдова Р.С., погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А.В., про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_2, а саме автомобіль Mitsubishi Outlander державнийномер НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження на майно, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності, а саме автомобіль Mitsubishi Outlander державний номер НОМЕР_1.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

Рибак І.О. Дзюбін В.В. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/334/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції : Демидовська А.І.

Доповідач: Рибак І.О.