Рішення

від 02.02.2017 по справі 391/882/16-ц

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/882/16-ц

Провадження № 2/391/38/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2017р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

при секретарі Степановій Л.Г.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивачі звернулися в суд з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 30 липня 2013 року померла їх бабуся ОСОБА_5 За життя ОСОБА_5 склала заповіт на користь свого сина, а їх батька - ОСОБА_6. ОСОБА_6 прийняв спадщину за заповітом після смерті матері, однак свідоцтво про спадщину не отримав. 27.10.2015 ОСОБА_6 помер. Після смерті батька - ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця ОСОБА_1, ОСОБА_3 та батько спадкодавця - ОСОБА_4.

При зверненні позивачів до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу з проханням видати свідоцтво про право власності на спадкове майно ОСОБА_6, отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

У зв'язку з тим, що приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, позивачі звернулися з даним позовом до суду та просять визнати за ними право приватної власності на 1/3 за кожним на спадкове майно ОСОБА_6, а саме: земельну ділянку, площею 6,64 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522883800:02:000:0066, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі Державного Акту IV-КР № 031471 належала ОСОБА_5, яка померла 30.07.2013.

Позивач 1 ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечувала щодо винесення заочного рішення по справі.

Представник позивача 2 ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечував щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач, відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

З усної згоди позивача, представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши докази, якими обгрунтовуються позовні вимоги, заслухавши пояснення позивача, представника, приходить до висновку про задоволення позову як обгрунтованого доказами.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як визначено у ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Позивачі надали суду належні докази: копію свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_6, який помер 27 жовтня 2015 року; копії свідоцтв про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_9, згідно яких батьком позивачів зазначено ОСОБА_6; копії свідоцтв про шлюб згідно яких позивачі після укладення шлюбів змінили прізвище з Гурова на Полікута та Нетребенко ; копії постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 12.11.2016 виданих ОСОБА_3 та ОСОБА_1; Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 02.11.2016 згідно якого ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 його батьками зазначено ОСОБА_4, ОСОБА_5; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку згідно якого - ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,64га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9-24).

Відповідно до постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу від 12 листопада 2016 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку в зв язку з відсутністю в них правовстановлюючого документу.

Після смерті ОСОБА_5, яка померла 30 липня 2013 року, спадщину після якої прийняв ОСОБА_6, яка складалась з земельної ділянки площею 6,64 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 522883800:02:000:0066, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі Державного Акту IV-КР № 031471 належала ОСОБА_5, але не оформив свої спадкові права у встановленому законом порядку. Позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6, але в них відсутній правовстановлюючий документ на зазначене спадкове майно.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ст.1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності.

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельну ділянку; виготовлення технічної документації на земельну ділянку; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на право власності на земельну ділянку; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х Перехідні положення ЗК.

Відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, встановлюється належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З матеріалів справи слідує, що позивачі, здійснили дії, які необхідні для набуття права власності на спадкове майно (земельну ділянку) після смерті ОСОБА_6, тому їх позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судові витрати сплачені позивачами при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 74, 197, 212 , 214-215 , 224-226 ЦПК України , суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 6,64 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522883800:02:000:0066, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі Державного Акту IV-КР № 031471 належала ОСОБА_5, яка померла 30.07.2013.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 6,64 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522883800:02:000:0066, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі Державного Акту IV-КР № 031471 належала ОСОБА_5, яка померла 30.07.2013

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06.02.2017.

Суддя В.С. Червонописький