Ухвала

від 07.02.2017 по справі 545/316/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/316/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

за участі секретаря Лабовкіної Г.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Полтаві в приміщені суду заяву представника позивача адвоката ОСОБА_1, про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про захист права на одерження земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся представник позивача - адвокат ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову по справі № 545/316/ 17 за позовом ОСОБА_2 до Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про захист права на одерження земельної ділянки, яка перебуває на розгляді в Полтавському районному суді Полтавської області.

В заяві адвокат ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом заборони ГУ Держгеокадастру України в Полтавській області на вчинення будь-яких дій, відносно земельної ділянки кадастровий номер №5324281300:00:003:0053 площею 41,2556 га, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, або за власною ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, забороною вчиняти певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, тощо.

Відповідно ч. 2 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2017 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області відкрито провадження по цивільній справі № 545/316/17 (провадження № 2/545499/17) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про захист права на одерження земельної ділянкиа саме: про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 41,2556 га. із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

За даних обставин, суд вважає, що на час розгляду справи по суті необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру України в Полтавській області на вчинення будь-яких дій, відносно земельної ділянки кадастровий номер №5324281300:00:003:0053 площею 41,2556 га, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ймовірність вчинення інших можливих юридичний дій із земельною ділянкою, так як попередні дії відповідача, які полягали у відмовах у затвердженні технічної документації, свідчать про можливе оформлення всіх необхідних документів та передачу спірної земельної ділянки на користь інших осіб, що змусить позивача в подальшому пред'являти нові позови про скасування реєстрації прав відносно цього майна, визнання недійсними правочинів та вчинення інших дій.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі № 545/316/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про захист права на одерження земельної ділянки, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 151-153, 194 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд

у х в а л и в :

Заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_1, про забезпечення позову по справі № 545/316/17 за позовом ОСОБА_2 до Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про захист права на одерження земельної ділянки, - задовольнити.

Заборони Головному управлінню Держгеокадастру України в Полтавській області на вчинення будь-яких дій, відносно земельної ділянки кадастровий номер №5324281300:00:003:0053 площею 41,2556 га, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, на час розгляду справи по суті.

Копію ухвали надіслати для виконання до Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний термін.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Полтавського районного суду І.С.Кіндяк