Ухвала

від 06.02.2017 по справі 303/527/17

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/527/17-ц

2/303/772/17

Номер рядка статистичного звіту - 26

У Х В А Л А

06 лютого 2017 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 03.02.2017 року ухвалою суду відкрито провадження в справі.

Одночасно із поданням позовної заяви до суду позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, Пилипецька сілька рада, кадастровий номер № 2122485200:02:002:0060 та квартиру, яка розташована за адресою м. Мукачево, вул. Великогірна, 16/6. Вказує на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заяву обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе кредитних зобов'язань, а тому невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. Крім того, найчастіше за порушенням зобов'язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Позов забезпечується, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пред'явленого позову, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 12.11.2012 року, що становить 51849,96 грн. В заяві про забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, яка розташована за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, Пилипецька сілька рада, кадастровий номер № 2122485200:02:002:0060 та квартиру, яка розташована за адресою м. Мукачево, вул. Великогірна, 16/6.

Одночасно судом також встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 70871373 від 19.10.2016 року власником земельної ділянки, яка розташована за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, Пилипецька сілька рада, кадастровий номер № 2122485200:02:002:0060 та квартири, яка розташована за адресою м. Мукачево, вул. Великогірна, 16/6 є відповідач ОСОБА_1

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, необхідною умовою застосування заходів забезпечення позову є існування реальної загрози невиконання чи утруднення невиконання судового рішення по справі, підтверджена належними та допустимими доказами.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

До того ж, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Разом з цим, заява ПАТ КБ Приватбанк про забезпечення позову не містить жодних відомостей про те, яким чином обраний ним спосіб забезпечення позову може в подальшому, у разі задоволення його позовних вимог, утруднити або зробити неможливим виконання такого рішення суду. Крім того, позивачем не надано у розпорядження суду жодних доводів, які б свідчили про те, що дії відповідача спрямовані на відчуження належного йому майна.

За таких обставин, а також враховуючи те, що сам факт ухилення відповідачів від виконання договірних зобов'язань, чим обґрунтовується заява про забезпечення позову, не може слугувати обґрунтованим припущенням того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ПАТ КБ Приватбанк про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний