Постанова

від 03.02.2017 по справі 815/6503/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 815/6503/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Приватного підприємства Купідон-2008 про накладення арешту на кошти та інші цінності,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області (далі - Позивач, або - Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) з адміністративним позовом до Приватного підприємства Купідон-2008 (далі - Відповідач, або ПП Купідон-2008 ) про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках в установах банків на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62545,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не сплачено узгодженої суми грошового зобов'язання, в результаті чого за Відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 62545,00 гривень. З урахуванням тих обставин, що у Відповідача відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, та у зв'язку з тим, що в добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, Позивач на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), звернувся до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках в установах банків на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62545,00 гривень.

В судове засідання, призначене на 03.02.2017 року, представник Позивача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.80).

В судове засідання, призначене на 03.02.2017 року, представник Відповідача не з'явився. Відповідно до довідки Укрпошти, повістка повернута відправнику з поштовою відміткою зазначений адресат не існує (а.с.75). Згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причина неявки Відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, є не поважною та керуючись приписами ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив про розгляд справи у його відсутність.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника Позивача, представника Відповідача в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ПП Купідон-2008 (код ЄДРПОУ 35767999) зареєстровано, як юридична особа 15.02.2008 року за № 15561020000031173, та знаходиться на обліку в Роздільнянській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків з 12.02.2008 року за № 15818 (а.с.12-16).

Судом встановлено, що Відповідачем було подано до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області звітну податкову декларації з податку на додану вартість № 9197838229 від 20.10.2016 року, відповідно до якої Відповідачем було самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок в розмірі 1516895,00 грн. (а.с.17-27).

Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п. 16.4 ст. 16 ПК України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно до п. п. 49.1., п. п. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України передбачає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв'язку з несплатою ПП Купідон-2008 , узгодженої суми податкового зобов'язання, Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було вжито заходи щодо погашення податкового боргу Відповідачем, а саме: направлено платнику податків податкову вимогу за № 4869-17 від 03.11.2016 року, щодо сплати суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 02.11.2016 року в розмірі 62545,00 гривень (а.с.10).

Зазначена податкова вимога було надіслана за місцем реєстрації Відповідача, але повернуто відправнику з поштовою відміткою зазначений адресат не існує (а.с.12).

У відповідності до п. 58. 3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищезазначена податкова вимога відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученою та на теперішній час є узгодженою, оскільки не була оскаржена, ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Судом встановлено, що у ПП Купідон-2008 є відкриті розрахункові рахунки в установах банку,що підтверджується довідкою Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (а.с.11).

Відповідно до п.п. 19 - 1.1.21 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність встановлених п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України підстав для накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться на рахунках у банках.

Між тим, наявності у відповідача інших цінностей, окрім рахунків у банках, позивачем не доведено, а тому у цій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 41, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Приватного підприємства Купідон-2008 про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти Приватного підприємства Купідон-2008 (код ЄДРПОУ 35767999, місце знаходження: 67441 Одеська область, Роздільнянський р-н, с. Новоукраїнка, вул. Одеська буд. № 52) на суму податкового боргу в розмірі 62545,00 гривень (шістдесят дві тисячі п'ятсот сорок п'ять гривень 00 копійок), які знаходяться на рахунках в установах банків: р/р 26102000282917 в Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса. МФО 328704, валюта рахунку українська гривня; р/р 26007054318686 в Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса, МФО 328704, валюта рахунку українська гривня; р/р 26048054302015 в Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса, МФО 328704, валюта рахунку українська гривня; р/р 26059054314564 в Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк . м. Одеса, МФО 328704, валюта рахунку українська гривня; р/р 260441054300553 в Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса, МФО 328704, валюта рахунку українська гривня; р/р 26004054316056 в Южне ГРУ ПАТ Приватбанк , м. Одеса, МФО 328704, валюта рахунку українська гривня; р/р 2600631219880 акціонерному банку Південний , МФО 328209, валюта рахунку українська гривня; р/р 26040312198801 в акціонерному банку Південний , МФО 328209, валюта рахунку українська гривня.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.