Рішення

від 01.02.2017 по справі 910/23873/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017Справа №910/23873/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Спецмонтажбуд"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Демонтажпромстрой"

Про стягнення 127 956 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Косачов Ю.Б. (дов. від 26.12.2016)

від відповідача: Коваль О.О. (дов. від 07.08.1016)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.12.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Спецмонтажбуд" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демонтажпромстрой" (надалі - відповідач) про стягнення 127 956 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/23873/16, розгляд справи призначено на 18.01.2017.

18.01.2017 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 01.02.2017.

В судове засідання, призначене на 01.02.2017, з'явились представники сторін.

Представник відповідача заявив два клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що він не отримував позовної заяви з додатками, а також у зв'язку із тим, що директор відповідача перебуває у відпустці та не може надати пояснень. Суд відмовив в задоволенні вказаних клопотань, у зв'язку з тим, що відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи безпосередньо в суді, а також перебування директора відповідача у відпустці не є поважною підставою, для відкладення розгляду справи. Окрім того, у зв'язку із неявкою представника відповідача судове засідання вже відкладалось.

Окрім того, представником відповідача заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи.

Заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 року. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово або колегією суддів.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Розглянувши доводи відповідача про призначення колегіального розгляду справи № 910/23873/16 та матеріали вказаної справи не вбачається підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з такого.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Із поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише безпідставним проханням розглядати справу колегіально.

За наведених обставин справи не вбачається наявність підстав для задоволення заяви про колегіальний розгляд справи, оскільки заява позбавлена фактичного та правового обґрунтування.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення № 393 від 02.08.2016 Позивачем було помилково перераховано на рахунок ТОВ "ДЕМОНТАЖПРОМСТРОЙ" грошові кошти у розмірі 127 956,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 393 від 02.08.2016

11.11.2016 листом за № 29/11 Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо повернення безпідставно отриманих коштів. Разом з тим, відповідачем вказана вимога була залишена без задоволення.

Із платіжного доручення № 393 від 02.08.2016 вбачається, що призначенням платежу є за матеріал згідно рах.250 від 01.08.2016 року у т.ч. ПДВ 20 % - 21326 грн.

В матеріалах справи міститься рахунок-фактури № 250 від 01.08.2016 на загальну суму 127 956 грн. , ПДВ 21326 грн. постачальником (а отже і одержувачем коштів) за вказаним платіжним дорученням є ТОВ Металінвест-Дніпро ЄДРПОУ 37211514.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було помилково перераховано кошти в сумі 127 956 грн. на рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

А отже на підставі ст. 1213 Цивільного Кодексу України відповідач має повернути безпідставно одержані кошти позивачеві.

Отже, враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно отриманих 127 956 грн. обґрунтовані, доведені доказами та відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню з відповідача підлягають 127 956 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демонтажпромстрой" (03110, м. Київ, вулиця Клименка, будинок 23; ідентифікаційний код 40308372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Спецмонтажбуд" (02002, м. Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 38807940) 127 956 грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 920 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.02.2017.

Суддя М.О. Лиськов