Рішення

від 30.01.2017 по справі 910/22398/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017Справа №910/22398/16 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД-Будшляхмаш"

про стягнення суми попередньої оплати 398 207,51 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Франскевич Ю.І., довіреність б/н від 24.11.2016

Від відповідача Паламарчук О.В., довіреність №18 від 30.01.2017

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-Будшляхмаш" про стягнення суми попередньої оплати 398 207,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22398/16 та призначено розгляд на 13.01.2017.

12.01.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 13.01.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 13.01.2017 відкладено розгляд справи на 30.01.2017.

30.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.

В судове засідання 30.01.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 30.01.2017 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.01.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2016 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено Договір поставки №30-09-2016, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар зазначений у Специфікації до даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума Договору становить 792 970,14 грн.

Згідно до п. 3.2 Договору розрахунок за Товар:

1-ий етап- 50%/ п'ятдесят відсотків/передплата безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

2-ий етап - 50%/ п'ятдесят відсотків/ в день відвантаження товару зазначеного у специфіці до даного Договору.

Поставка товару здійснюється у термін 20 робочих днів з наступного дня після виконання 1-ого етапу зазначеного в п.п. 3.2 даного Договору. ( п. 4.1 Договору)

Відповідно до п. 4.2 Договору постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця на умовах постачання EXW інкотермс 2010 (само вивіз) за адресою: м. Київ, вул.. Борщагівська 97 а.

Позивач зазначив, що виконав зобов'язання за Договором, а саме 1 етап п. 3.2 Договору здійснивши попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості товару в розмірі 396485,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10372 від 08.09.2016 р.

Враховуючи дату сплати попередньої оплати 08.09.2016 та приписи п. 4.1 Договору відповідач мав поставити товар в строк до 06.10.2016. Позивач зазначив що станом на день засідання товар від відповідача не отримано.

Відповідач усно заперечив проти задоволення позову та зазначив, що відповідачем було повідомлено позивача про готовність до відвантаження товару. Також зазначив, що представник позивача 25.10.2016 з'явився та оглянув товар і невмотивовано відмовився оплатити та отримати товар на умовах визначених Договором.

Позивач заперечив проти зазначеного відповідачем, вказав що ніякого повідомле6ння про готовність товару не отримував, проте зазначив, що дійсно 25.10.2016 директор ТОВ ТК Спецзапчасть (пояснення директора) прибув до відповідача з метою перевірки стану виконання замовлення за Договором та отримання інформації стосовного того, чому відповідачем порушуються умови підписаного Договору.

Крім суми попередньої оплати за Договором в розмірі 396485,07 грн. позивач просить стягнути із відповідача проценти за користування чужими коштами в розмірі 1722,44 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів повідомлення відповідачем позивача про готовність товару до відвантаження матеріали справи не містятью

Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку що позовна вимога позивача стосовно стягнення попередньої оплати за Договором в розмірі 396485,07 грн. підлягає задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за Договором позивач просить стягнути із відповідача проценти за користування чужими коштами за Договором в розмірі 1722,44 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони погодили, що несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору згідно з чинним законодавством України.

Так, в силу ст. 693 ЦК України , якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач посилаючись на вище зазначені норми зазначив що нараховував проценти в розмірі 3%річних як санкцію за порушення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України тоді, коли інший розмір процентів відповідно до ст. 536 ЦК України не встановлений договором.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін ,враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку що вимога позивач про стягнення із відповідача процентів за користування чужими коштами в розмірі 1722,44 грн. є не обгрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, оскільки що умовами договору, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з покладенням на сторін пропорційно судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТД-Будшляхмаш (03148, м. Київ, пр.. Леся Курбаса, буд. 1-Б, кВ. 198, ідентифікаційний код 37164669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Спецзапчасть (71600, Запорізька обл, Василівський район, м. Василівка, вул.. Ліхачова, буд. 2, ідентифікаційний код 36549406) суму попередньої оплати в розмірі 396485 (триста дев'яносто шість тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 07 коп., судовий збір в розмірі 5913 (п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 38 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.02.2017

Суддя Мельник В.І.