Рішення

від 30.01.2017 по справі 910/21329/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21329/16 30.01.17 р.

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Афіна-Авто"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС"

про стягнення 2 326,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.П. за довіреністю № 1 від 04.01.2016 р.;

від відповідача: Кузьменков М.М. за довіреністю № 0051-14/3С від 30.12.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Афіна-Авто" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" про стягнення 2 326,00 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.12.2016 р.

02.12.2016 р. через відділ діловодства суду від МТСБ України надійшли документи по справі.

У судовому засіданні 06.12.2016 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.12.2016 р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та відзив.

Ухвалою суду від 06.12.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 06.12.2016 р. оголошувалась перерва до 11.01.2017 р.

Ухвалою суду від 11.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.01.2017 р., направлено запит до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо надання інформації про розгляд справи за ДТП, яка відбулась 03.04.2016 р. відносно ОСОБА_3

27.01.2017 р. через відділ діловодства суду від Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла інформація про розгляд справи за ДТП, яка відбулась 03.04.2016 р. відносно ОСОБА_3 з копією постанови суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 30.01.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.06.2015 р. між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Афіна-Авто (Страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш авто (Страхувальник) укладено Генеральний договір №3 Добровільного страхування наземного транспорту КАСКО . За Полісом №3/5 від 04.09.2015 р., що є невід'ємною частиною Генерального договору № 3 від 11.06.2015 р., застраховано транспортний засіб Geely Emgrand 7 держаний реєстраційний № НОМЕР_1.

03.04.2016 р. у м. Нікополь відбулась ДТП за участю транспортних засобів Geely Emgrand 7 держаний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та Hunday TUCSON державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3

вимог Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до страхового акту та розрахунку страхового відшкодування становить 2 326,00 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась за участю застрахованого автомобіля, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 2 326,00 грн. за платіжним дорученням № 264 від 29.04.2016 р.

Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5.

Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом а пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що позивачем не надано документів компетентних органів на підтвердження факту, причин та обставин настання ДТП, а також документів, з яких вбачається з вини кого з водіїв сталась ДТП; позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не враховано франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

Судом заперечення відповідача стосовно відсутності документів компетентних органів на підтвердження факту, причин та обставин настання ДТП до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи міститься копія постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.04.2016 р., якою ОСОБА_3 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У той же час, суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем при розрахунку суми позовних вимог не враховано розмір франшизи відповідача за Полісом НОМЕР_5, яка становить 1 000,00 грн. та не може бути стягнута з відповідача.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 326,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ЮНІВЕС (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72; код ЄДРПОУ 32638319) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Афіна - Авто (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7; код ЄДРПОУ 39380534) 1 326 (одну тисячу триста двадцять шість) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 57 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 06.02.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна