Рішення

від 25.01.2017 по справі 910/22389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017Справа №910/22389/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд"

до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії "Автобусний парк № 8"

про стягнення заборгованості за товар.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Павленко А.І., за довіреністю;

від відповідача: Король Л.І., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії "Автобусний парк № 8" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2016 було порушено провадження у справі № 910/22389/16, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.12.2016.

22.12.2016 представник позивача у судове засідання з'явився та подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2016 про порушення провадження у справі № 910/22389/16.

22.12.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2016 про порушення провадження у справі № 910/22389/16 відповідач не виконав.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача у судове засідання та неподання представником відповідача витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 25.01.2017.

У судове засідання 25.01.2017 представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2017 з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд" (далі - позивач) було поставлено Комунальному підприємству "Київпастранс" в особі філії "Автобусний парк № 8" (далі - відповідач) товар на загальну суму 31 692,72 грн, з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 812 від 02.03.2016, № 811 від 02.03.2016, № 1363 від 31.03.2016, № 1364 від 31.03.2016, № 1368 від 31.03.2016, № 1370 від 31.03.2016, № 1369 від 31.03.2016.

Відповідачем, згідно з твердженнями позивача, вищевказаний товар не було оплачено, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 31 692,72 грн.

Листами-вимогами № 34/78 від 15.09.2016 та № 34/90 від 07.11.2016 позивач звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість за поставлений позивачем відповідачу згідно з вищезазначеними накладними товар на загальну суму 31 692,72 грн. Відповідачем не було надано на вказані листи-вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що безпосередня поставка товару позивачем відповідачу, що підтверджується копіями видаткових накладних № 812 від 02.03.2016, № 811 від 02.03.2016, № 1363 від 31.03.2016, № 1364 від 31.03.2016, № 1368 від 31.03.2016, № 1370 від 31.03.2016, № 1369 від 31.03.2016 на суму 31 692,72 грн, свідчить про виникнення між сторонами прав та обов'язків за договором поставки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на вищенаведене та, виходячи з аналізу приписів чинного законодавства України, яке регулює спірні відносини, які виникли між сторонами, законом не встановлено обов'язку укладати договір поставки виключно у письмовій формі.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 812 від 02.03.2016, № 811 від 02.03.2016, № 1363 від 31.03.2016, № 1364 від 31.03.2016, № 1368 від 31.03.2016, № 1370 від 31.03.2016, № 1369 від 31.03.2016 підтверджено факт поставки товару позивачем відповідачу на суму 31 692,72 грн, з урахуванням ПДВ, який всупереч приписам чинного законодавства України, не здійснив оплати за нього.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви документи є належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений за вищезазначеними накладними товар у розмірі 31 692,72 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 31 692,72 грн є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 31 692,72 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, будинок 2; ідентифікаційний код: 31725604) в особі філії "Автобусний парк № 8" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 7/9; ідентифікаційний код: 03114230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд" (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, будинок 48; ідентифікаційний код: 38477915) заборгованість в розмірі 31 692 (тридцять одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 07.02.2017.

Суддя О.В. Нечай