ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2017 р. Справа № 911/3946/16
За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України
до Комунального підприємства Плосківське Плосківської сільської ради
про стягнення 38 590, 33 грн
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 14-91 від 18.04.2014);
від відповідача не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства Плосківське Плосківської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення 38 590, 33 грн заборгованості, з яких: 22 520, 97 грн пені, 1 390, 99 грн 3 % річних та 14 678, 38 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-15 від 25.12.2014.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2016 порушено провадження у справі № 911/3946/16 та призначено розгляд справи на 05.01.2017.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.01.2017 розгляд справи відкладено на 20.01.2017.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2017 розгляд справи відкладено на 03.02.2017.
У судовому засіданні 03.02.2017 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання 03.02.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
25.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Комунальним підприємством Плосківське Плосківської сільської ради (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-15, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України , а покупець - прийняти та оплатити природний газ, на умовах договору, з подальшими змінами, внесеними додатковими угодами № 1-11.
Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом. Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 5 900 грн без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %, податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366, 70 грн, крім того ПДВ - 20 % - 73, 34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6 384, 70 грн, крім того ПДВ - 20 % - 1 276, 94 грн, всього з ПДВ - 7 661, 64 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п. 11. договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
10.02.2015, 10.03.2015, 15.04.2015, 15.05.2015, 10.06.2015, 20.07.2015, 30.07.2015, 15.10.2015, 22.10.2015, 02.11.2015 та 25.11.2015 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Комунальним підприємством Плосківське Плосківської сільської ради (Покупець) укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10 та № 11 до договору купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-17 від 25.12.2014, згідно яких сторони домовились викласти пункт 5.2 договору в наступній редакції: 5.2. Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 6 474 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; - податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689, 10 грн, крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 826, 92 грн. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 7 292,58 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ - 8 751,10 грн.
Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-15 від 25.12.2014, за період з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 549 956, 66 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 25-31).
Відповідач, оплату за отриманий за період з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року природний газ, в порушення п. 6.1. договору, здійснював з простроченням термінів оплати, встановлених п. 6.1. договору, що підтверджується випискою по операціях підприємства (а.с. 32-33) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року природний газ відсутній.
Предметом позову є вимоги про стягнення 22 520, 97 грн пені, 1 390, 99 грн 3 % річних та 14 678, 38 грн інфляційних втрат з підстав прострочення оплати за газ, поставлений протягом періоду з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-17 від 25.12.2014, за період з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 549 956, 66 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 25-31); відповідач, за отриманий за період з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року природний газ, в порушення п. 6.1. договору, розрахувався повністю з простроченням термінів оплати, встановлених п. 6.1. договору, що підтверджується випискою по операціях підприємства (а.с. 32-33) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року природний газ відсутній.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-17 від 25.12.2014, позивачем за період з 15.02.2015 по 23.02.2016 нарахована пеня в сумі 22 520, 97 грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 34-37) та відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 15.02.2015 по 23.02.2016 становить загалом 22 520, 97 грн. Відтак, вимога про стягнення 22 520, 97 грн пені є обґрунтованою.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 2357/15-БО-15 від 25.12.2014, позивачем за період з 15.02.2015 по 31.01.2016 нараховано 14 678, 38 грн інфляційних втрат та 1 390, 99 грн 3 % річних за період з 15.02.2015 по 23.02.2016.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64).
Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 34-37), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.02.2015 по 31.01.2016 та 3 % річних, нарахованих за період з 15.02.2015 по 23.02.2016 складає 15 812, 14 грн. інфляційних втрат та 1 390, 99 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення з відповідача 14 678, 38 грн інфляційних втрат та 1 390, 99 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 22 520, 97 грн пені, 14 678, 38 грн інфляційних втрат та 1 390, 99 грн 3 % річних з підстав прострочення оплати за газ, поставлений протягом періоду з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Плосківське Плосківської сільської ради (07450, Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске, вул. Леніна, буд. 6; ідентифікаційний код 33950547) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 22 520 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять гривень) 97 коп. пені, 14 678 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень) 38 коп. інфляційних втрат, 1 390 (одну тисячу триста дев'яносто гривень) 99 коп. 3 % річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 06.02.2017
Суддя П.В.Горбасенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2017 |
Оприлюднено | 08.02.2017 |
Номер документу | 64561026 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні