Рішення

від 02.02.2017 по справі 914/3060/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017р.                                                                       Справа№ 914/3060/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М., при секретарі Кияк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Вольта-Сервіс-Плюс», м.Львів

про стягнення 66 028,44 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова заявлено позов до Приватного підприємства «Вольта-Сервіс-Плюс» про стягнення 66028,44 грн. заборгованості з орендної плати.

Ухвалою суду від 05.12.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.01.2017 року.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 16.01.2017 року.

Позивач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте через відділ автоматизованого розподілу та обробки інформації подав клопотання (вх.№2852/17 від 24.01.2017 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участі повноважного представника в судовому засіданні.

В позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач продовжував користуватися нежитловим приміщенням після розірвання договору оренди. Станом на дату повернення орендованого приміщення (08.11.2016 р.) заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем за період з грудня 2015 р. по липень 2016 р. становить 32 437,58 грн., з серпня по листопад 2016 року нараховано неустойку в розмірі 29 562,25 грн. та з травня 2015р. по липень 2016 р. 4028,62 грн. - компенсації з земельного податку. Таким чином загальна сума заборгованості становить 66 028,44 грн.

Відповідач участі в судове засідання повноважного представника не забезпечив, позовних вимог не заперечив, вимог ухвал суду не виконав.

Поштовий конверт, надісланий на юридичну адресу відповідача повернутий підприємством зв'язку без вручення адресату із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

У відповідності до приписів ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява у даній справі надійшла до суду 02.12.2016 р., отже строк розгляду спору закінчується 02.02.2017 р. та враховуючи те, що клопотання про продовження строку вирішення спору від сторін не надходило, відтак клопотання позивача про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню, а спір підлягає вирішенню в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив участі свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив наступне:

31.03.2015 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Вольта-Сервіс-Плюс» (орендар, відповідач) укладено договір оренди №59/2015/КЕВ нерухомого військового майна (надалі договір), на виконання умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, загальною площею 85,4 кв.м. будівлі №5 військового містечка №228, що знаходиться на балансі КЕВ м.Львова, розташоване за адресою: м.Львів, вул.Героїв Крут, 27, вартість визначена, відповідно до експертного висновку про оцінку майна і становить 193 038,00 грн. Факт передачі майна підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого військового майна від 31.03.2016 р.

Договір укладено строком до 3 років, що дії з 31.03.2015р. по 29.03.2018р. включно (п. 10.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору сторони погодили, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (вересень 2014р.) на рівні 2600,00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних обєктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати на державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2014р.) 2412,98 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею - 0,0га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди (п.5.15. договору).

За приписами п.3.10 договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно.

Відповідно до п.10.9-10.11 договору сторонами погоджено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2016 р. у справі №914/1075/16 (суддя Крупник Р.В.) розірвано договір оренди №59/2015/КЕВ від 31.03.2015 р. та зобов'язано ПП «Вольта-Сервіс-Плюс» звільнити нежитлові приміщення загальною площею 85,4 кв.м. будівлі №5 військового містечка №228, розташовані за адресою: м.Львів, вул.Героїв Крут, 27.

При прийнятті вказаного рішення судом зазначено, що за відповідачем обліковувався борг з орендної плати на суму 21 788,30 грн. за період з січня по червень 2016 р., що слугувало підставою розірвання договору.

21.07.2016 р. видано наказ на примусове виконання рішення суду від 06.07.2016 р. у справі №914/1075/16.

08.11.2016 р. складено акт приймання-передачі нерухомого військового майна в/м №228 в будівлі інв.№5 м.Львів, вул.Героїв Крут, 27, заг. площею 85,4 кв.м., що перебувало в оренді ПП «Вольта-Сервіс-Плюс» на підставі договору №59/2015/КЕВ від 31.03.2016 року.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2016 р. у справі №914/4432/15 (суддя Фартушок Т.Б.) стягнуто з ПП «Вольта-Сервіс-Плюс» на користь КЕВ м.Львова 20122,56 грн. заборгованості з орендної плати за період квітень-листопад 2015 року та 4680,88 грн. - пені, нарахованої за період 16.06-16.12.2015 р.

14.03.2016 р. видано наказ на примусове виконання рішення суду від 23.02.2016 р. у справі №914/4432/15.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору №59/2015/КЕВ нерухомого військового майна від 31.03.2015 року.

В силу приписів ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2016 р. у справі №914/4432/15 (суддя Фартушок Т.Б.) стягнуто з ПП«Вольта-Сервіс-Плюс» на користь КЕВ м.Львова 20122,56 грн. заборгованості з орендної плати за період квітень-листопад 2015 року та 4680,88 грн. - пені, нарахованої за період 16.06-16.12.2015 р.

Крім того, рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2016 року у справі №914/1075/16, яке набрало законної сили 21.07.2016 р., встановлено факт прострочення відповідачем сплати орендної плати за договором понад 3 місяці підряд, у зв'язку з чим розірвано договір оренди №59/2015/КЕВ нерухомого військового майна від 31.03.2015 року.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених удоговорі оренди. Аналогічна правова норма міститься в ч.1 ст.785 ЦК України.

Приписами ст.286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи міститься акт від 08.11.2016 р. приймання-передачі нерухомого військового майна в/м №228 в будівлі інв.№5 м.Львів, вул.Героїв Крут, 27, заг. площею 85,4 кв.м., що перебувало в оренді ПП «Вольта-Сервіс-Плюс» на підставі договору №59/2015/КЕВ від 31.03.2016 року.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Із врахуванням наведеного суд звертає увагу відповідача на те, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором у період квітень-листопад 2015р. в розмірі 20122,56 грн. та 4680,88грн. пені стягнуто рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2016 р. у справі №914/4432/15 (суддя Фартушок Т.Б.).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на викладене, провадження у справі в цій частині необхідно припинити.

Розрахунок заборгованості з орендної плати КЕВ м.Львова від 17.11.2016р. №5190 свідчить про те, що 01.04.2016 р. відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості з орендної плати у розмірі 35000,00 грн. Відтак заборгованість з орендної плати, підтверджена матеріалами справи становить 7634,13 грн.

Відтак суд вважає, що КЕВ м.Львова правомірно нарахувано відповідачу 29562,25 грн. неустойки за невчасне повернення орендованого майна за період з серпня по листопад 2016 року та 4028,62 грн. заборгованості з компенсації земельного податку за період з травня 2015р. по липень 2016 р.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).

При цьому за умовами ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вольта-Сервіс-Плюс» (79026, м.Львів, вул.Карманського, 6-Б, офіс 37; ідентифікаційний код 33252190) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (адреса: 79009, м.Львів, вул.Батуринська, 2, ідентифікаційний код 07638027) 7634,13 грн. - заборгованості з орендної плати, 4028,62 грн. - заборгованості з компенсації земельного податку, 29562,25 грн. - неустойки та 860,35 грн. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 20 122,56 грн. заборгованості з орендної плати та 4680,88 грн. пені припинити.

4. Наказ видати, відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 02.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 07.02.2017 р.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.