Рішення

від 01.02.2017 по справі 915/1613/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 915/1613/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 09.12.2016 року,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 43/01-18/01 від 23.01.2017 року,

з участю спеціаліста ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма ПМК-226» (ідентифікаційний код 37113918),

юридична адреса: 55201, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. 9 Січня, 78,

адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, оф. 206,

до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації,

54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42 (ідентифікаційний код 04013962),

про стягнення грошових коштів у сумі 190 805,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма ПМК-226» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення грошових коштів в сумі 190 805,14 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 18.01.2017 року.

17.01.2017 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення Головного управління Державної казначейської служби України до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення Головного управління Державної казначейської служби України до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі не вплине на його права або обов'язки.

18.01.2017 року у судовому засідання оголошено перерву до 24.01.2017 року.

24.01.2017 року у судовому засідання оголошено перерву до 01.02.2017 року.

01.02.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.

У поданому суду відзиві (а.с. 43-51) зазначив наступне.

Відповідач є бюджетною установою. За організаційно-правовою формою господарювання відноситься до органу державної влади (КОПФГ 410), повністю утримується за рахунок Державного бюджету та є неприбутковою організацією.

Відповідач виконує функції замовника з проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об'єктів житло-комунального та соціального призначення на території області зокрема за рахунок бюджетних коштів, а також виступає розпорядником та одержувачем таких коштів.

Із посиланням на ст. ст. 2, 23, 43, 46, 48 БК України відповідач зазначає, що фінансування програм з державного бюджету здійснюється лише за наявності бюджетних коштів. Крім цього, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, не є безпосереднім користувачем бюджетних коштів та не має прямого доступу до Державного бюджету України, оскільки одержує бюджетні кошти виключно шляхом їх перерахування з Державного бюджету України на свої рахунки, яке проводять органи казначейства у встановленому законом порядку.

За приписами статей 2, 23, 46 -51 БК України будь-які платежі за рахунок коштів бюджету можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в його межах. Тривалість процесу отримання бюджетного призначення в поточному році не залежить від волі розпорядників коштів, а отже, неможливість розпорядника бюджетних коштів здійснити той чи інший платіж в поточному бюджетному періоді до ухвалення рішення про бюджет виникає незалежно від бажання такого розпорядника та не з його вини.

Так, у відповідності до Розпорядження КМУ № 936-р від 21.11.2013 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передачу бюджетних призначень передбачених Міністерству фінансів на 2013 рік, та внесення змін до розпорядження КМУ від 11.02.2013 року № 76» було здійснено перерозподіл видатків у межах загального фонду державного бюджету та передано Миколаївській ОДА бюджетні призначення у сумі 22000 тис. грн. для будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів соціальної та іншої інфраструктури. У відповідності до п. 3 даного розпорядження пооб'єктний розподіл бюджетних коштів здійснюється Миколаївською ОДА.

В свою чергу розпорядженням Миколаївської ОДА, як головним розпорядником бюджетних коштів, № 362-р від 03.12.2013 року було затверджено пооб'єктний розподіл таких видатків за відповідним призначенням та доручено відповідачу виконувати функції замовника, забезпечити затвердження кошторисів та планів асигнувань тощо (програма за КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» ).

На виконання зазначеного доручення між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК-226» був укладений договір підряду на виконання будівельних робіт № 75 від 13.12.2013 року (Договір № 75).

При укладанні Договору № 75 (з урахуванням додаткових угод) сторони передбачили та погодили можливість зміни прав та обов'язків сторін у частині порядку оплати виконаних робіт та обумовили його настанням певної обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальною обставиною) - надходження з бюджету цільових коштів. Вказана відкладальна умова узгоджується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України та є правомірною у розумінні ст. 204 ЦК України.

Отже наявність таких умов договору, як погодження сторонами поетапної оплати виконаних робіт та моменту настання у відповідача обов'язку з оплати таких робіт, а саме чергового надходження коштів з бюджету, та враховуючи відсутність станом на теперішній час фінансування відповідних бюджетних призначень свідчать про те, що відповідачем не було порушено умови договору щодо оплати виконаних робіт.

Із посиланням на вищенаведене відповідач зауважує, що відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України та умов пункту 13.3 Договору № 75 станом на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за спірним Договором № 75 термін виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт не настав в зв'язку з відсутністю надходження на рахунок відповідача з бюджету цільових коштів на оплату зазначених видатків.

Відповідач також звертає увагу суду, що з метою здійснення оплати виконаних робіт за укладеним Договором № 75, він зі своєї сторони вчинив всі необхідні та передбачені умовами договору та діючим законодавством заходи. Зокрема сформував та подав до Головного управління Казначейства у Миколаївській області повний пакет документів, необхідних для виконання і здійснення відповідних платежів. Зокрема реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, відповідні платіжні доручення тощо.

Проте, незалежно від волі відповідача, зазначені платежі органом Казначейства проведені не були у зв'язку з відсутністю на рахунках відповідача коштів за відповідним цільовим призначенням, які не надійшли з Державного бюджету. Та в подальшому, у зв'язку із закінченням бюджетних періодів, подані відповідачем документи на здійснення оплати за Договором № 75 були повернуті. Сума невиконаного фінансового зобов'язання була зарахована Казначейством до кредиторської заборгованості відповідача.

На рахунок відповідача, відкритий у органі Казначейства, кошти за відповідним джерелом фінансування за рахунок загального фонду державного бюджету (по капітальним видаткам КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» ) як у 2013 році, так і до теперішнього часу не надходили. А отже у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України та з врахуванням погоджених між сторонами умов Договору № 75 (п.13.3) термін виконання зобов'язань з оплати відповідачем прийнятих робіт станом на теперішній час є таким, що не настав.

Із посиланням на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач також звертає увагу суду, що ним з метою вирішення питання щодо погашення виниклої бюджетної кредиторської заборгованості (по капітальним видаткам КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» ) вживались та вживаються відповідні дії, а саме відповідач в особі Миколаївської ОДА - як головного розпорядника бюджетних коштів, починаючи з 2014 року неодноразово звертався з відповідними запитами та зверненнями стосовно вирішення питання щодо погашення існуючої кредиторської заборгованості за даною програмою до: Прем'єр-міністра України (лист № 1493/28-05-3/6-16 від 13.07.2016 року, лист № 2363/28-05-3/6-16 від 25.11.2016 року), Міністерства Фінансів України (лист № 1285/28-05-5/6-14 від 13.06.2014 року, лист № 1444/28-05-5/6-16 від 06.07.2016 року), Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України (лист № 1016/28-05-8/6-15 від 05.05.2015 року, лист № 1081/28-05-8/6-16 від 19.05.2016 року), Голови комітету з питань бюджету ВР України (лист № 1492/28-05-2/6-16 від 13.07.2016 року) тощо.

Однак, станом на теперішній час, здійсненні відповідачем заходи та дії стосовно погашення заборгованості по даній справі до позитивного результату не привели. Кошти за цільовим призначенням на погашення кредиторської заборгованості по бюджетній програмі за КПКВК 7841800 відповідачу не виділені.

Крім цього, відповідач просить суд при розгляді справи врахувати наступне.

Заборгованість відповідача за спірним Договором № 75 виникла в ході реалізації бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» .

Отже, відповідач не має права та законних підстав здійснити погашення заборгованості за даною бюджетною програмою (КПКВК 7841800) шляхом проведення видатків для цих цілей за рахунок інших бюджетних програм, оскільки такі дії відповідача будуть кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, а саме їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, напрямам використання бюджетних коштів (визначеним у паспорті бюджетної програми, бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

З огляду на зазначене, відповідач просить в разі задоволення позовних вимог, в резулятивній частині відповідного судового рішення вказати, що заборгованість на користь позивача підлягає стягненню з рахунку відповідача, відкритому в ГУДКСУ у Миколаївській області за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та спеціаліста ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

13.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ПМК- 226» (підрядник) та Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (замовник, відповідач) був укладений договір підряду на виконання будівельних робіт за № 75 (Договір № 75) (а.с. 9-12).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору № 75 підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та засобами виконати роботи з будівництва об'єкта колективної установки доочищення води для питних потреб у с. Мигія Первомайського району Миколаївської області відповідно до проектно - кошторисної документації та здати цей об'єкт замовнику у встановлений термін.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 75 (в редакції додаткової угоди № 2 від 07.07.2014 року) датою здачі робіт є четвертий квартал 2014 року.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору № 75 (в редакції додаткової угоди № 2 від 07.07.2014 року) визначено, що ціна договору визначається на основі кошторису та є динамічною, загальна вартість робіт та послуг з реконструкції об'єкта складає 352 926,60 грн.

Згідно п. 13.2 Договору № 75 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт Ф2, Ф2-В, Ф3. Документи про виконанні роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником по мірі виконання робіт та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Пунктом 13.3 Договору № 75 визначено, що оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладальною обставиною відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України).

У відповідності з додатком № 1 до договору сторони узгодили специфікацію, а саме перелік товару, який має бути переданий відповідачу за Договором № 75 (а.с. 13).

На виконання умов Договору № 75 підрядник виконав, а замовник прийняв роботи у повному обсязі на загальну суму 102 302,14 грн., а саме:

- за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 72 763,22 грн. (а.с. 15-17);

- за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 9 994,31 грн. (а.с. 21-22);

- за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 25 110,68 грн. (а.с. 18-20);

- за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року на суму - 2 156,40 грн. (а.с. 23-24);

- за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року на суму - 1 932,66 грн. (а.с. 25-26);

- за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року на суму - 1 477,01 грн. (а.с. 27-28)

Крім того, на виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 88 503,00 грн., а саме за видатковою накладною № 26 від 24.12.2013 року на суму 88 503,00 грн. (а.с. 29)

Отже, всього за Договором № 75 на виконання будівельних робіт від 13.12.2013 року підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 190 805,14 грн.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконані за Договором № 75 роботи відповідачем не оплачено, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед замовником за Договором № 75 складає 190 805,14 грн.

01.07.2015 року між відповідачем та ТОВ «ПМК - 226» підписано акт звіряння за Договором № 75, у відповідності з яким заборгованість відповідача складає 190 805,14 грн. (а.с. 31)

12.01.2016 року між ТОВ «ПМК-226» (цедент) та ТОВ «Будівельна фірма ПМК-226» (цесіонарій) укладено договір уступки вимоги (цесії), відповідно до п. 1 якого цедент передав цесіонарієві, а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові, і став кредитором за договором підряду на виконання будівельних робіт № 75 від 13.12.2013 року, додатковою угодою № 2 від 07.07.2014 року до Договору № 75 на загальну суму 190 805,14 грн. та іншими документами, укладеним за цим договором між Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації та ТОВ «ПМК-226» (а.с. 8).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, в тому числі, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, ТОВ «Будівельна фірма ПМК-226» (позивач) набуло прав підрядника за договором підряду на виконання будівельних робіт № 75 від 13.12.2013 року.

08.12.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за Договором № 75 в сумі 190 805,14 грн. (а.с. 32-33)

Вказана вимога отримана відповідачем 20.12.2016 року (а.с. 34).

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Норми ст. 212 ЦК України регулюють зокрема, настання прав і обов'язків у сторін договору, а не строк (термін) виконання зобов'язань.

Враховуючи, що умова договору підряду про оплату виконаних робіт за обставин надходження коштів на рахунок відповідача стосується лише виникнення обов'язку останнього, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення відповідного обов'язку позивача з виконання робіт, та не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки, укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку замовником будівництва та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, така умова не є відкладальною у розумінні ч. 1 ст. 212 ЦК України, а отже розрахунок за виконані роботи, за відсутності конкретного строку оплати виконаних робіт в договорі, мав бути здійснений відповідачем за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Пунктами 3.1, 4.2.2, 13.2 Договору № 75 визначено, що договір є оплатним, тобто обов'язок відповідача як замовника по договору, оплатити виконані роботи виникає згідно з положеннями закону (ст. 854 ЦК України) та укладеного сторонами договору.

Сторони у п. 13.3 договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів з бюджету. Проте, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третіх осіб.

Отже, п. 13.3 договору не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Не надходження коштів з бюджету, на яке посилається відповідач, також не може бути підставою не оплати виконаних позивачем робіт, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, вимогу позивача про погашення заборгованості за Договором № 75 в сумі 190 805,14 грн. відповідач отримав 20.12.2016 року (а.с. 34).

Доказів виконання обов'язку у семиденний строк з дня отримання вимоги суду не надано.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача також спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Відповідно до п. 96, 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року, підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.

Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Відповідно до п. 18 постанови КМУ № 1764 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Щодо посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, слід зазначити, що за приписами ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Також, норма ст. 625 ЦК України встановлює правило, згідно з яким боржник не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Судовий збір в сумі 2 862,07 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42, ідентифікаційний код 04013962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма ПМК-226» (ідентифікаційний код 37113918, юридична адреса: 55201, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. 9 Січня, 78) грошові кошти в сумі 190 805,14 грн. (сто дев'яносто тисяч вісімсот п'ять грн. 14 коп.) за рахунок загального фонду державного бюджету (по капітальним видаткам КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області) та судовий збір у сумі 2 862,07 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят дві грн. 07 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 06.02.2017 року.

Суддя В.О. Корицька