Рішення

від 07.02.2017 по справі 927/36/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

06 лютого 2017 року Справа № 927/36/17

Позивач: Державне підприємство "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха",

вул. Попудренка, 54, м. Київ, 02094

Відповідач: ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 38160,00грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність №б/н від 16 січня 2017 року),

відповідача: ОСОБА_3 (посвідчення №08-01 від 10 березня 2016 року).

Державним підприємством "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" подано позов до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області про стягнення 38160,00грн. боргу за надані послуги по договору №4/5 від 15 листопада 2013 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2017 року розгляд справи відкладався.

18 січня 2017 року від представника ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надійшло клопотання про здійснення по справі процесуального правонаступництва, змінивши відповідача на правонаступника - Управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Суд відклав розгляд даного клопотання по суті до наступного судового засідання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Згідно додатку 2 "Перелік територіальних органів Держземагентства, які реорганізуються" під колонкою "Найменування територіального органу Держгеокадастру, який утворюється" значиться ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Чернігівській області, а в колонці "Найменування територіального органу Держземагентства, який реорганізується" - ОСОБА_1 управління Держземагентства у Чернігівській області.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України №11 від 28 січня 2016 року "Про затвердження передавального акта Головного управління Держземагенства у Чернігівській області" затверджено передавальний акт Головного управління Держземагенства у Чернігівській області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 57-60).

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про заміну відповідача - Головного управління Держземагенства у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38423351) на правонаступника - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881) підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 26 січня 2017 року представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи правовстановлюючих документів та заперечення від 26 січня 2017 року на клопотання відповідача щодо застосування позовної давності, в якому представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Суд прийняв документи до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представником відповідача було подано заперечення по справі б/н від 26 січня 2017 року разом з додатками, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи, що позивачем не обґрунтовано подання позову саме до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, спірним договором встановлено порядок розрахунку за надані послуги лише при наявному бюджетному фінансуванні, яке з моменту виконанням позивачем робіт і по теперішній час відсутнє, позивачем подано позов після спливу строку позовних вимог. Суд прийняв документи до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви та перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача виклав заперечення на позовні вимоги, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

15 листопада 2013 року між ОСОБА_1 управлінням Держземагенства у Чернігівській області, правонаступником якого є ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Чернігівській області (надалі - замовник, відповідач) та Державним підприємством "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" (надалі - виконавець, позивач) укладено договір №4/5, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати замовнику послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (надалі - договір) (а.с. 14-21).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування послуг: 71.12.3 - послуги геологічні, геофізичні та пов'язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги (71.12.35 - послуги картографічні (створення цифрових карт)), Лот 5 - створення цифрових растрових карт по Борзнянському району, шляхом перетворення графічних матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів в цифровий растровий вигляд.

Пунктом 3.1 договору визначено ціну договору - 38160,00 грн. у відповідності з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток 2 до договору) та кошторисом (Додаток 3 до договору), що є невід'ємними частинами цього договору.

Розрахунки по договору здійснюються на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування. Оплата по договору здійснюється після передачі виконаних послуг замовнику та підписання сторонами акту приймання - передачі (п. 4.1-4.2 договору).

Згідно п. 5.2 договору результати наданих послуг виконавець оформлює, відповідно до вимог зазначених в Технічному завданні (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору) та надає замовнику створені цифрові растрові карти та акти наданих послуг. Форма акта наданих послуг затверджена Додатком 5 до цього договору. Складання актів наданих послуг здійснюється відповідно до Технічного завдання (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору).

Виконавець може надати замовнику акти наданих послуг за фактично надані послуги до 05 числа місяця наступного за звітним, останній акт - до 01 грудня 2013 р. Замовник протягом 3 робочих днів з дня одержання акту наданих послуг, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг. Послуги, які зазначаються в акті наданих послуг та надаються за умовами договору, вважаються виконаними з моменту підписання сторонами актів наданих послуг, що є підставою для здійснення розрахунків ( п. 5.3, 5.4, 5.9 договору) .

Отже, за умовами договору оплата послуг визначена подією, а саме фактом підписання акту наданих послуг.

Згідно п. 6.3.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором, а згідно п. 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг.

Додатком 4 до договору також затверджений календарний план на послуги із створення цифрових растрових карт по Борзнянському району, шляхом перетворення графічних матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів в цифровий растровий вигляд .

28 листопада 2013 року сторони підписали та скріпили печатками акт №08 надання послуг за договором від 15 листопада 2013 року №4/5, згідно якого позивачем були надані послуги загальною вартістю 38160,00 грн. (а.с. 22)

Згідно накладної від 29 листопада 2013 року виконавець здав документацію по наданим послугам, а замовник її отримав. Накладна підписана обома сторонами та скріплена їх печатками (а.с.23).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості послуг не виконав, заборгованість відповідача становить 38160,00грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до умов договору, момент підписання акту 28 листопада 2013 року є подією в наслідок якої, відповідач мав оплатити 29 листопада 2013 року послуги позивача, в зв'язку з чим прострочка відповідача у виконанні грошового зобов'язання починається з 30 листопада 2013 року.

Позивачем було направлено Головному управлінню Держземагенства у Чернігівській області та Головному управлінню державної казначейської служби України у Чернігівській області повторну вимогу про сплату боргу №9-7/172 від 03 червня 2014 року, яка отримана останніми 05 червня 2014 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 43-45). Проте, відповідач послуги не оплатив.

Відповідач 18 січня 2017 року подав до суду клопотання з проханням відмовити в задоволенні позову з урахуванням строку позовної давності. В своїх обґрунтуваннях відповідач зазначає, що між сторонами, на виконання умов договору, було підписано акт надання послуг №08 від 28 листопада 2013 року, саме від цієї дати починається відлік трирічного строку позовної давності, позивач здійснив пропуск такого строку при зверненні за захистом порушеного права до суду.

Приписами цивільного кодексу України та Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено наступне. Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України). Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України). У ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною. Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом. Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. В частинах 1 та 5 статті 261 ЦК України вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Судом встановлено, що позивач, надавши послуги, вчинив належні дії, а відповідач, в свою чергу, прийняв такі послуги, але не здійснив їх оплату, чим порушив умови договору №4/5 від 15 листопада 2013 року та, відповідно, права позивача.

Позивач подав позовну заяву до суду 29 грудня 2016 року, про що свідчить штемпель підприємства зв'язку на конверті, вкладенням до якого була позовна заява та додатки до неї.

Натомість, відповідно до норм ст. 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Окрім того, п. 4.4.1. вищевказаної Постанови встановлено, зокрема, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

В матеріалах справи наявна копія акту звірки взаєморозрахунків позивача та Головного управління Держземагенства у Чернігівській області за період з 01 жовтня 2013 року по 08 вересня 2014 року, відповідно до якого заборгованість відповідача за послуги по договору №4/5 від 15 листопада 2013 року становить 38160,00грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 42).

Отже, у зв'язку з підписанням сторонами акту звіряння взаєморозрахунків відбулося переривання строку позовної давності, новий строк позовної давності починає обчислюватися з 09 вересня 2014 року, а тому заява про застосування строку позовної давності визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати отриманих послуг суду не надав, в своїх запереченнях, зокрема, посилався на те, що відповідно до умов договору сторони передбачили, що розрахунки за надані послуги проводяться при наявному бюджетному фінансуванні, яке з моменту виконання позивачем робіт і по теперішній час відсутнє :

Відповідно до ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст.617 ЦК України та ч.2 ст.218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального право відношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати підрядних робіт.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13 листопада 2013 року, №913/851/13 від 05 серпня 2013 року, рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446 вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

При цьому, судом береться до уваги п.1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року, в якому Вищий господарський суд України зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Слід зазначити, що кредиторська заборгованість була передана відповідачу за розподільчим балансом та існує на теперішній час.

Отже, заперечення відповідача були прийняті судом до уваги, але спростовані вищевикладеним.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 38160,00грн. боргу за надані послуги по договору №4/5 від 15 листопада 2013 року є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1378,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача ОСОБА_1 управління Держземагенства у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38423351) на ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881).

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000, код 39764881) на користь Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" (вул. Попудренка, 54, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 02571008) 38160,00грн. заборгованості та 1378,00 грн. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 лютого 2017 року.

Суддя В.В. Моцьор