Постанова

від 31.01.2017 по справі 813/4497/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року                                                                       № 813/4497/16

о 15 год., 54 хв., м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЛичаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, представник – не прибув

доПриватного підприємства «Львівський навчально-інформаційний центр з охорони праці та промислової безпеки», представник – не прибув

простягнення заборгованості з рахунків у банках

ВСТАНОВИВ:

Личаківська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 31.01.2017 року через канцелярію суду заяву у якій просив позовні вимоги задоволити повністю, справу розглядати без його участі.

27.01.2017 року на адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- корінця податкової вимоги форми «Ю» № 256 від 19.02.2013 року, згідно якого загальна сума податкового боргу, становить 736,00 грн.;

- податкових декларацій з податку на додану вартість за січень – листопад 2014 року;

- податкових декларацій з податку на додану вартість за січень – червень 2015 року;

- корінця податкової вимоги форми «Ш» від 04.12.2014 року № 0010531501/109, згідно якого сума штрафу становить – 1426,28 грн., за платежем – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- корінця податкової вимоги форми «Ш» від 04.12.2014 року № 0010521501/116, згідно якого сума штрафу становить – 6776,01 грн., за платежем – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- корінця податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0001741501/5745 від 24.03.2015 року, згідно якого сума грошового зобов'язання, становить 1020,00 грн. за платежем – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- корінця податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 007171501/15791 від 17.10.2014 року, згідно якого сума грошового зобов'язання, становить 170,00 грн. за платежем – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- розрахунків штрафних санкцій;

- довідки про рахунки в установах банків.

Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога, податкові повідомлення - рішення відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно визначені у них зобов'язання є узгодженими.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно п. 95.3. ст. 95 цього ж Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховується обґрунтування позовних вимог, оскільки заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 76889,09 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області станом на 07.12.2016 року. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості, що є предметом даного спору у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про стягнення з Приватного підприємства «Львівський навчально-інформаційний центр з охорони праці та промислової безпеки» заборгованості в сумі 76889,09 грн., підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

           2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Львівський навчально-інформаційний центр з охорони праці та промислової безпеки» (ЄДРПОУ 38456984, пр. Чорновола, 63, м. Львів) податковий борг в користь Державного бюджету України в сумі 76889,09 грн.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 06.02.2017 року.

Суддя           Гавдик З.В.