Ухвала

від 31.01.2017 по справі 2а-7205/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2017 р. К/800/65328/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Бухтіярова І.О. Приходько І.В. за участю секретаряТитенко М.П. та представників сторін: від позивача Котищук В.Л. від відповідачаХітько В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Львівська кондитерська фірма Світоч на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі №152354/11(2а-7205/11/1370) за позовомПублічного акціонерного товариства Львівська кондитерська фірма Світоч доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові проскасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Львівська кондитерська фірма Світоч звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001002301/11315 від 07.06.2011.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 по справі №2а-5589/11/1370 скасовано та прийняти нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001002301/11315 від 07.06.2011 в частині 279 445,01 грн. за основним платежем та 27321,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.10.2016 № 978 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2016 справа № 152354/11(2а-7205/11/1370) була перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В. від 19.10.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Львівська кондитерська фірма Світоч прийнято до провадження та ухвалою від 28.12.2016 справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 31.01.2017.

Представником відповідача у судовому засіданні 31.01.2017 заявлено клопотання про заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові) його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності взаєморозрахунків з ПП Львів Металбуд , ПП Галтеплосервіс , ТОВ Фільтрація плюс технології за період грудень 2010 року та ТОВ Сема Ландтехнік Львів за період лютий 2011 року та правильності відображення їх в податковому обліку по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №608/23-2/00382154 від 06.06.2011;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1.7 ст.1, пп.7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту в грудні 2010 року на суму 254 382,02 грн., занижено позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 254 382,02 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 254 382,02 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на суму 254 382,02 грн., порушено п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 року при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ Сема Ландтехнік Львів ;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001002301/11315 від 07.06.2011, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 488 150,68 грн. (з яких: 424 554,17 грн. - за основним платежем та 63 596,51 - за штрафними(фінансовими) санкціями);

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача про безтоварність спірних операцій позивача з контрагентами ПП Львів Металбуд , ПП Галтеплосервіс , ТОВ Фільтрація плюс технології , ТОВ Сема Ландтехнік Львів не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються зібраними у справі доказами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції частково та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, позивачу відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0000400801/258, №0000390801/259, №0000380801/260 від 04.04.2012, оскільки позивачем не надано доказів реальності здійснення операцій з контрагентами, в т.ч. з ПП Галтеплосервіс та ПП Львіметалбуд .

Колегія суддів касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову. При цьому, колегія суддів виходить з такого.

Оскільки згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами Податкового Кодексу України, які є тотожними з положеннями Закону України Про податок на додану вартість .

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджуючи правомірність формування позивачем спірних показників податкового обліку по взаємовідносинах з ПП Львів Металбуд , ПП Галтеплосервіс , ТОВ Фільтрація плюс технології , ТОВ Сема Ландтехнік Львів , суд першої інстанції дослідив спірні операції та встановив, що вони відповідають видам господарської діяльності контрагентів позивача, на виконання яких у названих контрагентів були наявні дозвільні документи та трудові ресурси, необхідні для виконання умов укладених договорів.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджують обставини фактичного здійснення спірних операцій позивача з ПП Львів Металбуд , ПП Галтеплосервіс , ТОВ Фільтрація плюс технології , ТОВ Сема Ландтехнік Львів .

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності відображення позивачем спірних показників податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ Фільтрація плюс технології , ТОВ Сема Ландтехнік Львів , оскільки поданими позивачем доказами, в тому числі, первинними документами, підтверджено реальність їх здійснення.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову з огляду на таке.

Висновок суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову обґрунтовано виключно тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, позивачу відмовлено у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень №0000400801/258, №0000390801/259, №0000380801/260 від 04.04.2012, оскільки не надано доказів реальності здійснення операцій позивача з контрагентами, зокрема, з ПП Галтеплосервіс та ПП Львіметалбуд .

За змістом ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що передбачене ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що за наявності в матеріалах справи доказів, в тому числі, первинних документів, наданих позивачем на спростування висновків акту перевірки, суд апеляційної інстанції помилково не перевірив висновки суду першої інстанції за результатами дослідження таких доказів, а тому дійшов передчасного висновку щодо неправомірного формування позивачем спірних показників податкового обліку по взаємовідносинах з ПП Галтеплосервіс та ПП Львіметалбуд та, як наслідок, щодо відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001002301/11315 від 07.06.2011 в цій частині спірних правовідносин.

Таким чином, під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно перевірити висновки суду першої інстанції про те, що поданими позивачем доказами підтверджено обставини фактичного здійснення спірних операцій з ПП Галтеплосервіс , ПП Львіметалбуд , з врахуванням доводів апеляційної скарги, зокрема, про наявність кримінальної справи №141-3897, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України, проти директора ПП Львів Металбуд Шпак Л.С.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає, що суд апеляційної інстанції здійснив перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищевказані обставини виключають можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та правової оцінки обставин справи.

У відповідності до ч.4 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскільки суд апеляційної інстанції не виконав покладених на нього функцій і не перевірив належним чином законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цілому по суті спору, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 в частині відмови в задоволенні позову підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення в цій частині спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові) його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Львівська кондитерська фірма Світоч задовольнити частково.

3. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 у даній справі в частині відмови в задоволенні позову скасувати та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. В іншій частині - постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 залишити без змін.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко Судді І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько