ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 06 лютого 2017 року м. Київ К/800/34897/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі №820/3613/16 за позовом Комунального підприємства «Міський інформаційний центр» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- встановив : КП «Міський інформаційний центр» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року №000004/402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 17494,00 грн. за основним платежем та 4373,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року №0003712201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99038,00 грн. за основним платежем та 24759,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 29 лютого 2016 року №603/20-30-22-03/32/32135675, щодо порушення КП «Міський інформаційний центр» пункту 138.8 статті 138, статті 139, пункту 198.2 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного формування даних податкового обліку при придбанні послуг зі створення сегментів інформаційної системи для розвитку єдиного інформаційного простору м. Харкова на базі єдиної інформаційної системи Харківської міської ради в ТОВ «Аутсорсинг енд менеджмент телеком'юнікейшнс», робіт з монтажу, модернізації, ремонту та обслуговування систем електроживлення і заземлення в ТОВ «Схід-Теплоремонт», будівельних робіт у ТОВ «Стройком ЛТД» з огляду на непідтвердження реального характеру проведених операцій. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позовні вимоги задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди врахували долучені позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: робочі проекти, технічні умови, видаткові накладні, прибуткові накладні, сертифікати, висновки, акти приймання-здавання виконаних робіт, платіжні доручення. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності КП «Міський інформаційний центр» як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та ТОВ «Аутсорсинг енд менеджмент телеком'юнікейшнс», ТОВ «Схід-Теплоремонт», ТОВ «Стройком ЛТД» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральна ОДПІ м. Харкова звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору. Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм. Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження. Згідно з частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі №820/3613/16 за позовом Комунального підприємства «Міський інформаційний центр» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Н.Є. Маринчак
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2017 |
Оприлюднено | 08.02.2017 |
Номер документу | 64564465 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні