Ухвала від 25.05.2010 по справі 2-а-2731/09

Справа №2-а-2731/09 25.05.2010 25.05.2010 25.05.2010

Справа № 1202 / 20 1 0 p.

Категорія 57

Головуючий першої інстанції Раєвич Т.М.

Суддя - доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА іменем України

25 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах його суду Миколаївської області в складі: ! головуючої - Вовненко Г.Ю., суддів - Лівійського І.В., Шаманської Н.О., при секретарі - Бобуйок І.Ф.,

¦доглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві іативну справу

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області (далі - УПФ)

знову Єланецького районного суду Миколаївської області від 2009 р. за позовом ФІЦАЯ ОСОБА_2 до УПФ про визнання шості протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У листопаді 2009 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до УПФ, в Iff просив визнати протиправною бездіяльність щодо неперерахування йому як а має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, баченої Законом України від 18 листопада 2004 р. Про соціальний захист і війни (далі - Закон від 18 листопада 2004 p.), у розмірі 30% мінімальної іза віком за період з 1 січня 2006 р. до 31 грудня 2007 р. та зобов'язати УПФ :нити перерахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості.

Постановою Єланецького районного суду Миколаївської області від 1 грудня 2009 р. позов задоволено частково. Визнано бездіяльність івомірною. Зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити 30% підвищення до Ьпїза віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 р. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову постанову відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів ає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить йтегорії громадян, яким визначено статус дитини війни.

Положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на І виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або іісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що ^вдується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. |ю Державний бюджет України на 2006 рік дію ст. 6 Закону від 18 листопада (р. зупинено на 2006 р.

До того ж, Законом України від 19 січня 2006 р. Про внесення змін |)| Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік із положень Закон) України від 20 грудня 2005 р. Про Державний бюджет України на 2006 рів виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. ПОцьої ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону ві| 18 листопада 2004 p., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами^ виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабіне; Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з пш бюджету.

Між тим, Кабінет Міністрів України протягом 2006 р. не прийме рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. # Державний бюджет України на 2006 рік .

Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону 18 листопада 2004 p., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.

В подальшому пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 20061 Про Державний бюджет України на 2007 рік дію ст. 6 Закону ш| 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого] Закону.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007f| № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 1 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. Про Державний бюджет України ні 2007 рік , яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2 004 р.ї| урахуванням ст. 111 цього ж Закону.

Законом України від 28 грудня 2007 р. Про Державний бю; України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні саме, підпунктом 2 пункту 41 розділу II зміст ст. 6 Закону від 18 листопада 20W|| щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.

Але, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р.ЛЯ 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюдйі України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу II Закону України и| 28 грудня 2007 р. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про; змін до деяких законодавчих актів України щодо розмірів підвищення пенсіїдімі війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (і] неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші прая| акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення npoij неконституційність.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії^ розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 p., мають діти і 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р.

Суд першої інстанції, який розглядав на той час справу за правші адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору., належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку Ч те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону! 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування (за той період,

[юрми не була зупинена). Однак, УПФ у порушення зазначених положень і Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну діяльність. На підставі чого суд обґрунтовано задовольнив позов частково, але в ^позовних вимог.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є том цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання даних на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених г і тому судом не розглядалися.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість цільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про надання виплат із власних джерел фінансування останнього.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307 - 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області відхилити , а постанову Єланецького іонного суду Миколаївської області від 18 грудня 2009 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України таї двох місяців після набрання нею законної сили.