Ухвала

від 06.02.2017 по справі 522/25660/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/25660/16-к

Провадження по справі № 1-кс/522/2018/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Константиновій Х.Ф., за участю заявника - представника ОСОБА_2 - адвоката Клименка В.П., прокурора Лебєдєва В.М., представника ТОВ Софт-Макс - адвоката Барбул О.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката Клименка В.П. про скасування арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 - адвокат Клименко В.П. звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням про скасування арешту з майна, накладеного Приморським районним судом м. Одеси в межах кримінального провадження №12013170470005312 від 16.08.2013 року на автомобіль Mitsubishi L200 , номер кузову НОМЕР_3, д.н.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2

В обґрунтування своїх вимог адвокат Клименко В.П. зазначає той факт, що ОСОБА_2 не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Окрім того, рішенням Овідіопольського районного суду м.Одеси від 22.11.2012 року відмовлено у позові ТОВ Софт-Макс , яке звернулось до Овідіопольського районного суду Одеської області щодо визнання недійсним правочин між ТОВ Софт-Макс , ТОВ Бастіон-Юг та ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу автомобіля марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3, визнання недійсним правочин між ТОВ Бастіон-Юг та ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу автомобіля марки Mitsubishi L200, кузов НОМЕР_3, визнати недійсною довідку-рахунок ТОВ Бастіон-Юг серії ЦБР №271179 від 31.05.2008 року, виписану ОСОБА_2 на автомобіль марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3, визнати за ТОВ Софт-Макс (65029, м.Одеса, вул.Кінна, буд.22, код ЄДРПОУ 35358479) право власності на автомобіль марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3, 2008 року випуску, визнання за ТОВ Софт-Макс право на відчуження автомобілю як суб'єктом господарської діяльності, який ввіз автомобіль марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3 на територію України з метою подальшого відчуження без проведення державної реєстрації автомобіля марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3 на ім'я ТОВ Софт-Макс , шляхом скасування державної реєстрації автомобіля марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, на імя ОСОБА_2, та повернення ТОВ Софт-Макс документів, що були надані ОСОБА_2 для державної реєстрації спірного автомобіля, а саме вантажно-митної декларації, сертифікату відповідності, вилучення з незаконного володіння ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) і передати ТОВ Софт-Макс (65029, м.Одеса, вул.Кінна, буд.22, код ЄДРПОУ 35358479) автомобіль марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля та номерні знаки на автомобіль марки Mitsubishi L200 кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнення з ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ Софт-Макс матеріальну шкоду у розмірі 60155,00 гривень (шістдесят тисяч сто п'ятдесят п'ять) та моральну шкоду у розмірі 100000 гривень (сто тисяч).

Ухвалою Овідіопольського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року скасовані заходи забезпечення позову у зазначеній цивільній справі вжиті судом ухвалою суду від 29.10.2010 року шляхом зняття арешту з транспортного засобу марки Mitsubishi L-200 номер кузову НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2

Крім того, ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2014 року скасовано арешт, накладений на автомобіль Mitsubishi L200 номер кузову НОМЕР_3, Д.Н.НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 року у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися вказаним автомобілем.

Таким чином, як зазначає адвокат Клименко В.П., спір стосовно зазначеного автомобіля вже вирішено судом, та рішення у справі набрало чинності, що дає неможливим повторне накладення арешту на спірний автомобіль.

В судовому засіданні адвокат Клименко В.П. та заявник ОСОБА_2 підтримали своє клопотання в повному обсязі.

Представник ТОВ Софт-Макс - адвокат Барбул О.О. вказав, що ОСОБА_2 є свідком у даному кримінальному провадженні. Позов, який розглядається в Овідіопольському районному суді Одеської області, відрізняється від позову, який заявлений в рамках кримінального провадження. Автомобіль було в незаконний спосіб на підставі підроблених документів, передано ОСОБА_5 ОСОБА_2 Відносно автомобіля необхідно провести ряд слідчих дій.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зняття арешту, так як автомобіль є предметом злочину, тому просить заборонити власнику право розпоряджатись вказаним транспортним засобом.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку заявника, який просив клопотання задовольнити, вважаю вимоги адвоката Клименка В.П. такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Як встановлено судом, арешт на майно було накладено в рамках розслідування кримінального провадження №12013170470005312 від 16.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В ході судового розгляду не підтвердився факт того, що існує достатня підозра вважати, що власником вказаного майна,- ОСОБА_2 вчинене кримінальне правопорушення, яке інкримінується в рамках зазначеного кримінального провадження, або він задіяний в злочинній схемі.

В рамках кримінального провадження власнику арештованого майна не повідомлено про підозру.

Крім того, ухвалою Овідіопольського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року скасовані заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ СОФТ- МАКС , вжиті судом ухвалою суду від 29.10.2010 року шляхом зняття арешту з транспортного засобу марки Mitsubishi L-200 номер кузову НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2

Крім того, ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2014 року скасовано арешт, накладений на автомобіль Mitsubishi L200 номер кузову НОМЕР_3, Д.Н.НОМЕР_1, який належіть на праві приватної власності ОСОБА_2, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 року у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися вказаним автомобілем.

Тому суд вважає, що при зазначених обставинах, під час подачі до суду адвокатом Клименком В.П. в інтересах ОСОБА_2 клопотання про зняття арешту відповідно до ст. 170,174 КПК України, останній не є належним суб'єктом подальшого застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як арешт, у зв'язку з чим арешт накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року на автомобіль Mitsubishi L200 номер кузову НОМЕР_3, д.н.НОМЕР_1, не є належним об'єктом заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа Баландіна проти України, Батрак проти України , Панов проти України ).

З огляду на викладене, суд приймає клопотання адвоката Клименка В.П. до розгляду та приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наведених підстав.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.170, 173, 174, 309, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Клименка В.П. про скасування арешту з майна, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року на автомобіль Mitsubishi L200 , номер кузову НОМЕР_3, д.н.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси В.В. Іванов

06.02.2017