Ухвала

від 08.02.2017 по справі 171/185/17

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/185/17

1-кс/171/74/17

У х в а л а

08 лютого 2017 року слідчий суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Свиридюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Фалько К.В., про призначення перевірки,

встановив:

06.02.2017 року до слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Фалько К.В. з клопотанням про призначення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування клопотання слідчий СВ Фалько К.В. посилається на те, що 15.12.2015 року СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР № 12015040590001402 за фактом незаконної порубки лісу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.12.2015 року невстановлені особи в полезахисній лісосмузі скоїли незаконну порубку лісу, а саме - 32 шт. дерев ясеню та 3 шт. дерев акації, чим заподіяно шкоди державним інтересам. На даний час по кримінальному провадженню виникла необхідність в проведенні позапланової перевірки дотримання особами, що здійснили порубку лісу, вимог природоохоронного законодавства. Керуючись Положенням Про державну екологічну інспекцію України , ст.ст.40, 84, 93, 110 КПК України, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Свиридюк О.О. клопотання підтримав, просить його задовольнити, з підстав, зазначених у клопотанні.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Зі змісту ст.25 КПК України вбачається, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Згідно ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.99 КПК України до документів як доказів у кримінальному провадженні, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати висновки ревізій та акти перевірок.

Питання призначення позапланових заходів державного нагляду (контролю) самим Кримінальним процесуальним кодексом України не врегульовано, а врегульовано іншими нормативно-правовими актами, які складають кримінальне процесуальне законодавство, відповідно до ч. 2 ст.1 КПК України.

Так, ч.2 ст.1 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Разом з цим, відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення КПК України не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Ч.1 ст.91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок , проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом.

Відповідно до Положення Про державну екологічну інспекцію України вказана інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії тощо.

Разом з тим на даний час з КПК України виключено п. 6 ч. 2 ст. 36 та п. 4 ч. 2 ст. 40, якими прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, та слідчому надавались повноваження призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців не потребуються у разі, якщо такі перевірки проходять за рішенням суду та на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК України.

Зазначеною постановою Кабінет Міністрів України надав дозвіл лише на проведення перевірок за рішенням суду та на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, однак положеннями чинного КПК України не передбачене поняття вимоги, а регламентовані поняття процесуального рішення, які передбачені ст. 110 КПК України.

Отже, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки виникла необхідність в проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з метою повного, всебічного та об'єктивного проведення досудового розслідування, встановлення суми матеріальних збитків та використання результатів перевірки як доказів у кримінальному провадженні, так як іншим шляхом отримати інформацію, яка може бути використана при доведенні факту вчинення кримінального правопорушення та вини осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тобто сприяти встановленню істини у справі, немає.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 36, 91, 93, 92, 372, 376, 110, 309 КПК України, п. 2 Постанови КМУ від 13 серпня 2014 року Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами , слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Фалько К.В. задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні № 12015040590001402 від 15.12.2015 року перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства під час незаконної порубки лісу, що мала місце 15.12.2015 року у полезахисній лісосмузі поблизу с. Перше Травня Апостолівського району Дніпропетровської області.

Проведення перевірки доручити Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області (49000 м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69).

Перевірку провести у період з 08 лютого по 08 березня 2017 року, акт перевірки із матеріалами необхідно направити до слідчого відділу Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області для долучення до матеріалів кримінального провадження.

У ході проведення перевірки встановити наступне:

- яка сума матеріальних збитків, завданих державі в результаті здійснення вирубки дерев у полезахисній смузі поблизу с. Перше Травня Апостолівського району Дніпропетровської області?

- чи знищені дерева на ділянці захисної лісосмуги, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район між земельними ділянками з кадастровими №№ 1220381100:01:007:0032 та 1220381100:01:007:0003, що розташовані на території Великокостромської сільської ради?

- чи погіршився породний склад, якість, захисні, водоохоронні та інші властивості вказаної полезахисної лісосмуги?

- чи вплинула порубка дерев на території полезахисної лісосмуги на ерозію грунту, зміну ландшафту чи якість атмосферного повітря?

Ухвала слідчого судді діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: