Постанова

від 27.02.2007 по справі 6/122-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

27.02.07                                                                                          

Справа  № 6/122-38

Львівський апеляційний господарський

суд у складі колегії:

головуючого-судді                           Д.Новосад

суддів                                      О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну

скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк № б/н від 29.12.06 

на рішення господарського

суду Волинської області від      18.12.06

у

справі   №

6/122-38

за позовом: ВАТ

„Сумисортнасіннєовоч”, м.Суми

до відповідача: Приватного

підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про          стягнення 103 347,41 грн.                 

за участю представників сторін:

від позивача -Синельников

В.В. - предст. (довір. № б/н від 10.02.07);

від відповідача

-не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права

та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України;

Відводів складу суду не поступило.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Волинської

області від 18.12.06 у справі № 6/122-38 (суддя В.Пахолюк) позов ВАТ

“Сумисортнасіннєовоч” задоволено частково та стягнено з відповідача -приватного

підприємця ОСОБА_1 на користь позивача 80 495, 00 грн., 804, 95 грн. в

повернення витрат по державному миту та 118, 00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові на суму 22 852,

41 грн. -відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням,

відповідач -приватний підприємець Сверчевська Л.О., подав апеляційну скаргу з

підстав неповноти з'ясування обставин справи, невідповідності висновків суду

фактичним обставинам справи, а також неправильного застосування судом норм

матеріального права. А саме ст.ст. 655-697, 712 ЦК України, ч. 8 ст. 269 ГК

України та порушення норм процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 51, ч. 1 ст.

52, ч. 1 ст. 53 ГПК України, на підставі чого скаржник просить рішення

господарського суду Волинської області від 18.12.06 у справі № 6/122-38

скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити

повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного

господарського суду від 19.01.07 подані скаржником матеріали визнано достатніми

для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної

скарги призначено на 27.02.07.

Позивач - ВАТ “Сумисортнасіннєовоч” - з

доводами апеляційної скарги не погоджується з підстав, викладених у відзиві на

апеляційну скаргу, рішення господарського суду Волинської області від 18.12.07

у справі № 6/122-38 вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без

змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

В судове засідання 27.02.07

скаржник  явки повноважного представника

не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином

повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення НОМЕР_1), причин

неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 5, 6 ухвали

Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.07, апеляційна скарга

розглядається за його відсутності. Представник позивача підтримав вимоги та

заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив

на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши

правильність застосування господарським судом Волинської області норм

матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника

позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що рішення

господарського суду Волинської області від 18.12.07 у справі № 6/122-38 слід

залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

При цьому суд виходить з наступного.

Як вірно встановлено місцевим

господарським судом на підставі аналізу матеріалів справи, у відповідності до

п. 1.1 укладеного між сторонами договору поставки НОМЕР_2 від 14.02.06,

підприємець ОСОБА_1(постачальник за договором) зобов'язувалась продати, а ВАТ

“Сумисортансіннєовоч” - купити насіння трав на загальну суму 54 975, 00 грн., а

саме: тимофіївки в кількості 3,330 тонн за ціною 7 500, 00 грн. на суму 24 975,

00 грн., райрагсу в кількості 4 тонни за ціною 7 500, 00 грн. на суму 30 000, 00

грн. Термін дії договору встановлений сторонами до 01.03.06. Крім того,

сторонами врегульовані терміни та умови поставок, зокрема, моментом виконання

постачальником зобов'язання сторони встановили момент отримання товару

покупцем; доказом здійснення поставки є надана у розпорядження покупця  накладна, з якої вбачається кількість

прийнятого товару, поставка товару проводиться згідно заявок покупця. Належним

чином проаналізовано господарським судом також закріплений сторонами у п.п. 4.,

4.2 договору безготівковий розрахунок шляхом проведення покупцем попередньої

оплати за відвантажений товар в сумі 54 975, 00 грн. до 16.02.06.

Колегія суддів погоджується з

застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог ст. 144 ГК

України та ст. 11 ЦК України щодо підстав виникнення обов'язків суб'єктів

господарювання, якою в даному випадку є договір поставки НОМЕР_2 від 14.02.06,

а також ст. 712 ЦК України, яка стосується договору поставки.

Документально підтверджений матеріалами

справи також встановлений в оскаржуваному рішенні факт здійснення позивачем, на

виконання умов п. 4.1 договору НОМЕР_2, передоплати в сумі 107 970, 00 грн. на

підставі рахунку НОМЕР_3 від 09.02.06, а також факт поставки підприємцем

ОСОБА_1 на  підставі видаткової накладної

НОМЕР_4 від 17.02.06, податкової накладної № 1 від 10.02.06, довіреності серії

ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.06, виданої представнику ВАТ “Сумисортнасіннєовоч”

Шелепіну С.М., насіння трав: тимофіївки 3, 330 тонн за ціною 7 500, 00 грн. на

суму 24 975 грн. та райрагсу 4 тонни за ціною 7 500, 00 грн. на суму 30 000

грн.

Погоджується колегія суддів з

застосуванням при вирішенні спору між сторонами також ст. 673 ЦК України, якою

встановлено, обов'язок продавця передати покупцеві товар, якість якого

відповідає  умовам договору

купівлі-продажу, у відповідності до умов п. 3.1 якого (договір НОМЕР_2) якість

поставленого товару за умовами п.3.1 договору повинна підтверджуватись

сертифікатом якості виданим Луцькою державною насіннєвою інспекцією,

карантинному сертифікату та вимогам ДСТУ України. В порушення цієї умови, при

здійсненні поставки відповідачем надано посвідчення про кондиційність насіння

за НОМЕР_5 від 19.03.06, видане Овручівською насіннєвою інспекцією СТОВ

«Бондарівське». Крім того, відповідно до п. 5.2 договору, під час отримання

товару сторони передбачили відбір арбітражного зразку з участю трьох сторін:

позивача, відповідача та Луцької державної насіннєвої інспекції. Господарський

суд першої інстанції вірно звернув увагу на встановлений сторонами у п. 5.3

договору НОМЕР_2 обов'язок продавця компенсувати 100% передоплати, сплатити

штраф у розмірі понесених витрат та прийняти насіння трав назад, якщо насіння

не відповідає по якості взятому зразку.

Факт некондинційності поставленого

насіння, встановлене за результатами відбору арбітражних зразків якості, також

документально підтверджений наявними в матеріалах справи результатами аналізів

насіння за НОМЕР_6 від 02.03.06, виданого Луцькою держінспецією, результатами

аналізів НОМЕР_7 від 06.03.06, виданих ВАТ «Сумисортнасіннєовоч», актом від

05.06.06, складеним за участю представників ВАТ «Сумисортнасіннєовоч»,

головного агронома - держаного інспектора з насінництва та провідного агронома

Луцької районної державної насіннєвої інспекції, водія позивача.

У відповідності до вимог вірно

застосованої судом першої інстанції ст. 688 ЦК України, позивач скерував на

адресу відповідача претензію НОМЕР_8 від 23.02.06 з вимогою повернути грошові

кошти , сплатити штраф та прийняти назад насіння, що документально підтверджено

матеріалами справи, так само як і факт її отримання відповідачем. Доказів

надання відповіді на зазначену претензію відповідачем не надано ні при розгяді

спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським

апеляційним господарським судом.

Погоджується суд апеляційної інстанції

також з висновком місцевого господарського суду, зробленим на підставі

аналізу  ч. 4 ст. 690 ЦК України, про те,

що оскільки відповідач відмовився від вирішення питання щодо добровільного

врегулювання спору в частині поставленого насіння трав райрагсу на суму 30 000,

00 грн., яке не відповідає якості і знаходиться та зберіганні у позивача,

вимоги позивача в частині стягнення вартості насіння трав райрагсу в

кількості   4 тонни на суму 30 000, 00

грн. є законними та обгрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення

з відповідача 50 495, 00 грн. залишку коштів за непоставлене насіння вівсяниці

та конюшини, то суд першої інстанції дав вірну оцінку НОМЕР_3 від 09.02.06, як

такому що виписаний на суму 151 500, 00 грн. на купівлю-продаж насіння трав:

тимофіївки, конюшини, райрагсу, вівсяниці, фацелії, в той час як договором

НОМЕР_2 від 14.02.06 передбачено про купівлю-продаж лише насіння тимофіївки і

райрагсу на суму 54 975, 00 грн. Відтак, на підставі положень ст. 509, ч. 2 ст.

693 ЦК України ст. 173 ГК України та документальних доказів (рахунку НОМЕР_3

від 09.02.06, витягів руху коштів із банківського реєстру за 14.02.06,

13.02.06, 07.02.06 про оплату позивачем 107 970, 00 грн.) господарський суд

першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про

підставність позовних вимог ВАТ “Сумисортнасіінєовоч” в частині стягнення

залишку коштів в сумі 50 495, 00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача

збитків в сумі 22 852, 41 грн., спричинених неналежним виконанням договору

НОМЕР_2 від 14.02.06, з яких 10 914, 41 грн. -плата за користування кредитними

коштами; 5 024, 29 грн. - транспортні витрати, відрядження, 72, 29 грн. - за

телефонні переговори з стаціонарних міських телефонів; 3 200, 00 грн. - за переговори

з мобільного телефону, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. При

винесенні оскаржуваного рішення господарський суд дав вірну оцінку кредитному

договору НОМЕР_9 від 02.06.05, як такому, що був укладений з метою поповнення

обігових коштів та придбання основних засобів, а не на купівлю насіння трав, а

отже причиново-наслідковий зв'язок між сплаченими відсотками за кредитною

угодою та неналежним виконанням зобов'язань за договором НОМЕР_2 відсутній.

Щодо транспортних витрат, відряджень, витрат за телефонні переговори зі

стаціонарних міських телефонів та з мобільного телефону, то суд першої

інстанції вірно зазначив, що, як вбачається з матеріалів справи, вони були

здійснені позивачем протягом лютого, березня, квітня, травня, червня 2006 року,

в той час як претензія НОМЕР_8 направлена відповідачу 12.07.06 і не містить  вимог щодо відшкодування зазначених

понесених збитків.

На підставі наведеного, колегія суддів

вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про

відшкодування збитків, понесених на усунення недоліків щодо якості поставленого

насіння трав райграсу на суму 19 211, 17 грн. є необгрунтованими та задоволенню

не підлягають.

Інші посилання скаржника, викладені ним

в апеляційній скарзі, також належним чином досліджені судом першої інстанції

при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст.

33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу

своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене,

колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської

області від 18.12.06 у справі № 6/122-38 прийняте на підставі матеріалів

справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права,

посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків

господарського суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються

такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для

скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43,

44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

-

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду

Волинської області від 18.12.06 у справі № 6/122-38 залишити без змін,

апеляційну скаргу -без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено у

касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скеровуються до

господарського суду Волинської області.

Головуючий-суддя                              Д.Новосад

Суддя                                         О.Михалюк

Суддя                                        

Г.Мельник