Рішення

від 03.02.2017 по справі 433/158/17

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 433/158/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2017 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

при секретарі - Яковлєвій В.А.,

розглянувши у судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом СТОВ Воєводське в особі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна , -

В С Т А Н ОВ И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що між СТОВ Воєводське в особі ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, представником членів колишнього КСП Воєводське с. Воєводське Троїцького району Луганської області, з іншої, 27 серпня 2002 року було укладено договір купівлі-продажу № 2, за яким СТОВ Воєводське набуло у власність будівлю ангару для зберігання зерна, що розташована в с. Воєводське Троїцького району Луганської області, вул. Набережна, б. № 41. Вказане нерухоме майно знаходилося на балансовому обліку колишнього КСП Воєводське с. Воєводське Троїцького району Луганської області. На даний час, реєстрація на вищезазначений ангар для зберігання зерна, відсутня. Таким чином, враховуючи процедуру набуття у власність вказаного нерухомого майна СТОВ Воеводське , у позивача на даний час відсутні належні підстави для нотаріального посвідчення відповідного правочину, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом права власності СТОВ Воеводське на дане нерухоме майно. Позивач просить суд визнати за СТОВ Воєводське право власності на вказане нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Від відповідача до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Абзацом четвертим ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному надається право будь яким не забороненим законом способом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст. 20 ЦК України право на захист своїх прав особа здійснює на власний розсуд.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, стаття 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що дійсно між СТОВ Воєводське в особі ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, представником членів колишнього КСП Воєводське с. Воєводське Троїцького району Луганської області, з іншої, 27 серпня 2002 року було укладено договір купівлі-продажу № 2, за яким СТОВ Воєводське набуло у власність будівлю ангару для зберігання зерна, що розташована в с. Воєводське Троїцького району Луганської області, вул. Набережна, б. № 41 (літера Б - 1нж - ангар для зберігання зерна).

Вказане нерухоме майно знаходилося на балансовому обліку колишнього КСП Воєводське с. Воєводське Троїцького району Луганської області, ОСОБА_2 є представником членів колишнього КСП, уповноважений розпоряджатися майном колишнього КСП та має право приймати рішення про відчуження такого майна.

На даний час, реєстрація на вищезазначений ангар для зберігання зерна, відсутня. Згідно даних Троїцького КП БТІ та наданої довідки СТОВ Воєводське , вказана будівля збудована в березні 1991 року, що згідно інструкції по технічній інвентаризації, затвердженої наказом Держбуду України за № 127 від 24 травня 2001 року, не вважається самочинним будівництвом, тому підлягає реєстрації без декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

З огляду на вищезазначене, позивачу у власність перейшло дане нерухоме майно, вказаний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується вищевикладеними обставинами, однак підстави для нотаріального посвідчення даного правочину відсутні з незалежних від позивача обставин. Вказаний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право позивача може бути предметом захисту у судовому порядку.

Вказана правова позиція висловлена у аналізі Верховного суду України за 2013 рік про застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, згідно якого з 01 січня 2013 року державна реєстрація правочинів щодо нерухомості скасована, тому у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий правочин дійсним, наслідком чого є визнання права власності на відповідне нерухоме майно.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач дійсно набув право власності на вказане нерухоме майно, однак зареєструвати право власності на дане нерухоме майно позивач не має можливості з незалежних від нього обставин, що позбавляє його вільно розпоряджатися та володіти належним йому нерухомим майном, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 20, 204, 207, 328, 331, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.1, 3, 4, 10, 11, 15, 16, 57-60, 174, 179, 197, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги СТОВ Воєводське в особі ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 2 від 27 серпня 2002 року, укладений між СТОВ Воєводське в особі ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, представника членів колишнього КСП Воєводське с. Воєводське Троїцького району Луганської області, з іншої, за яким СТОВ Воєводське набуло у власність будівлю ангару для зберігання зерна, що розташована в с. Воєводське Троїцького району Луганської області, вул. Набережна, б. № 41 (літера Б - 1нж - ангар для зберігання зерна).

Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Воєводське (ідентифікаційний код юридичної особи 30759648) право власності на будівлю ангару для зберігання зерна, що розташована в с. Воєводське Троїцького району Луганської області, вул. Набережна, б. № 41 (літера Б - 1нж - ангар для зберігання зерна).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Суський

03.02.17