Постанова

від 07.02.2017 по справі 805/4929/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. Справа № 805/4929/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кірієнко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю СКРАБ

про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у розмірі 1704145 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю СКРАБ про стягнення з розрахункових рахунків відповідача у банках податкового боргу у сумі 1704145 грн. 47 коп.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є платником податків, проте обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується.

Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з земельного податку з юридичних осіб, з орендної плати з юридичних осіб разом складає 1704145 грн. 47 коп. 7 лютого 2017 року представник позивача суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти позовних вимог не заперечував, у судове засідання 7 лютого 2017 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв, клопотань, тощо до суду не надав. Суд зазначає, що кореспонденція, яка була надіслана відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення з відміткою за закінченням строку зберігання . З цього приводу суд зазначає, що в цьому випадку відповідач є належним чином повідомлений, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю СКРАБ є юридичною особою, зареєстроване за номером 30585585, що підтверджено ідентифікаційними даними, роздрукованими з офіційної комп'ютерної програми позивача, перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість з податку на додану вартість у сумі 170 грн., яка заявлена позивачем до стягнення виникла відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2016 року № 0000721200, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 170 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу 15 березня 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Заборгованість з податку на прибуток у сумі 7658 грн. 49 коп., яка заявлена позивачем до стягнення виникла відповідно до податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2015 року № 0001321500 на суму 1062 грн. 90 коп., № 0001301500 на суму 10628 грн. 31 коп. та пені у сумі 10 грн. 87 коп. Дані податкові повідомлення-рішення були отримані представником відповідача 30 квітня 2015 року, про що свідчить дата та підпис представника відповідача у корінці податкових повідомлень-рішень. Як зазначає позивач у позовній заяві за відповідачем за платежем податок на прибуток рахувалась переплата, тому до стягнення підлягає сума у розмірі 7658 грн. 49 коп.

Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка заявлена позивачем до стягнення у сумі 1541 грн. 61 коп. виникла на підставі податкових декларацій з податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19 лютого 2015 року № 9018565524 на суму 1171 грн. 72 коп. та від 19 лютого 2016 року № 9021204193 на суму 1325 грн. 64 коп.

Заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 807465 грн. 32 коп., яка заявлено позивачем до стягнення виникла на підставі податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20 лютого 2014 року № 1400001976 на суму 173318 грн. 69 коп., від 20 лютого 2015 року № 9019425214 на суму 216475 грн. 13 коп., від 22 лютого 2016 року № 9022252003 на суму 930625 грн. 05 коп., податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року № 0000671500 на суму 2888 грн. 71 коп., та пені у сумі 508 грн. 17 коп. Податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 13 травня 2015 року, по що свідчить дата та підпис представника відповідача у корінці рішення, та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 887310 грн. 05 коп., яка заявлено позивачем до стягнення виникла на підставі податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20 лютого 2014 року № 1400001976 на суму 346262 грн. 24 коп., від 20 лютого 2015 року № 9019425214 на суму 432483 грн. 22 коп., від 22 лютого 2016 року № 9022252003 на суму 619748 грн. 45 коп., податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року № 0000661500 на суму 5563 грн. 44 коп. та пені у сумі 1177 грн. 96 коп. Податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 13 травня 2015 року, по що свідчить дата та підпис представника відповідача у корінці рішення, та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 3 вересня 2014 року № 4250-25 на суму 46588 грн. 97 коп., яка була отримана відповідачем 8 вересня 2014 року, про що свідчить дата та підпис представника відповідача у корінці податкової вимоги та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Судом встановлено, що відповідно до даних позивача у відповідача є відкриті рахунки в установах банку. Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційної програми позивача.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, з урахуванням того, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з земельного податку з юридичних осіб, з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1704145 грн. 47 коп. та має відкриті рахунки в установах банку, у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю СКРАБ про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у розмірі 1704145 грн. 47 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю СКРАБ (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Вузівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 30585585) на користь бюджету кошти на погашення податкового боргу у сумі 1704145 (один мільйон сімсот чотири тисячі сто сорок п'ять гривень) 47 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 7 лютого 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.