Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2017 р. Справа № 805/4476/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Час прийняття постанови: 11 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючий суддя: Куденков К.О., розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пролетарському районі м. Донецька до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пролетарському районі м. Донецька (надалі – позивач, Відділення ФФСНВ у Пролетарському районі м. Донецька) звернулося до суду з адміністративним позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі – відповідач, Волноваська ОДПІ) про скасування рішення №0001801303 від 03.08.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції до позивача не застосовується. Також позивач посилається на призупинення роботи органів Державної казначейської служби України, що призвело до несвоєчасної сплати єдиного внеску у період з 20.06.2014р. по 20.11.2014р.
Представник позивача до судового засідання не з'явився.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» втратив чинність на підставі Закону України від 24.12.2015р. №911-VII. Відповідач вважає спірне рішення правомірним та зазначає, що фінансові санкції були застосовані після погашення позивачем недоїмки, яка виникла на підставі звітності позивача.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Відділення ФФСНВ у Пролетарському районі м. Донецька зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 25967983, місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Обручева, будинок 17, знаходилось на обліку Волноваській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про що зазначено у копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.02.2015р.
Позивач перебуває на обліку в Волноваській ОДПІ, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969.
Також відповідно до вказаних відомостей Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ідентифікаційний код: 38588819; місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Менделєєва, будинок 4) – припинена; Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39883576; місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) і Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Мінхоходів у Донецькій області (ідентифікаційний код: 38769370; місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) – припинені; а Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39901702) знаходиться за адресою: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Менделєєва, будинок 4.
До суду надана копія заяви позивача вих.№05-29/175 від 16.08.2016р. про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, яка адресована відповідачу.
Листом від 01.09.2016р. №7819/10/05-33-13-02-13 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення Відділення ФФСНВ у Пролетарському районі м. Донецька від виконання обов'язків платника єдиного внеску.
03 серпня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0001801303, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до позивача застосовано штраф у розмірі 14765,69 грн. за період з 22.10.2013р. до 17.12.2014р. та нарахована пеня у розмірі 7849,42 грн.
З розрахунку штрафної санкції до спірного рішення, випливає, що фінансові санкції застосовані у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску у періоді з 21.01.2014р. по 27.01.2014р. (штраф 19,91 грн., пеня 01,39 грн.), з 22.02.2014р. по 27.02.2014р. (штраф 70,68 грн., пеня 4,24 грн.), з 22.10.2013р. по 24.10.2013р. (штраф 07,22 грн., пеня 0,22 грн.), з 24.12.2013р. по 26.12.2013р. (штраф 07,22 грн., пеня 0,92 грн.), з 24.12.2013р. по 26.10.2013р. (штраф 30,76 грн., пеня 0,22 грн.) та у періодах після 14 квітня 2014р. (по 17.12.2014р.).
Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області №5120/10/05-99-10-01-12-1 від 13.09.2016р. та рішенням №23260/6/99-99-11-02-02-25 від 28.10.2016р. залишені без задоволення відповідні скарги позивача на спірне рішення.
З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 11.11.2016р., про що свідчить відбиток штемпелю УКРПОШТИ на відповідному поштовому конверті.
Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній до 01.01.2015р., передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Таким чином, законодавець передбачив ретроактивну дію вказаних приписів щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не вимагається.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тільки в частині визначення органів доходів і зборів, на обліку в яких платники єдиного внеску (в межах спірних правовідносин) звільнюються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Тому, на спірні в межах цієї справи правовідносини не поширюється дія ст.10 «Підтвердження обставин непереборної сили» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиною умовою для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій визначає факт перебування на обліку в певному органі доходів і зборів, а не настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджується на правовідносини щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.
При цьому, фінансові санкції застосовані до позивача за періоди не виконання обов'язків платника єдиного внеску до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Також суд вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов'язків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Волноваха, м. Маріуполь та м. Донецьк Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Волноваха, м. Маріуполь та м. Донецьк Донецької області.
Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Зі змісту абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» випливає, що з 14 квітня 2014 року контролюючі органи не були позбавлені повноважень застосовувати фінансові санкції до платників єдиного внеску, але вказаними приписами встановлюється заборона на застосування фінансових санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, які виникли з 14 квітня 2014 року. Тобто, відповідальність, штрафні та фінансові санкції не застосовуються до платників єдиного внеску за порушення з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції, але за порушення до 14.04.2014р. платники єдиного внеску не звільняються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
На підставі наведеного, в межах спірних правовідносин щодо застосування п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовані фінансові санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску за звітні періоди, кінцевий строк сплати за якими був до 14.04.2014р., тобто за звітні періоди з 21.01.2014р. по 27.01.2014р. (штраф 19,91 грн., пеня 01,39 грн.), з 22.02.2014р. по 27.02.2014р. (штраф 70,68 грн., пеня 4,24 грн.), з 22.10.2013р. по 24.10.2013р. (штраф 07,22 грн., пеня 0,22 грн.), з 24.12.2013р. по 26.12.2013р. (штраф 07,22 грн., пеня 0,92 грн.), з 24.12.2013р. по 26.10.2013р. (штраф 30,76 грн., пеня 0,22 грн.). Але до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску з 14.04.2014р.
Також при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог або відмови в їх задоволенні, суд враховує відсутність у позивача можливості іншим засобом захистити свої права та законні інтереси, оскільки пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачена можливість визнання безнадійною та списання недоїмки з єдиного внеску, але не штрафів та пені. Тобто, у позивача відсутній інший ефективний засіб правового захисту.
Таким чином, оскільки спірним рішенням порушується право позивача на звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання з 14 квітня 2014 року обов'язків платника єдиного внеску, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосованого штрафу у розмірі 14629,90 грн. (14765,69 грн. – 135,79 грн.) та нарахованої пені у розмірі 7842,43 грн. (7849,42 грн. – 6,99 грн.).
Позивачем надане до суду платіжне доручення №9 від 30.11.2016р. про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн. за подання позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивач у спірних правовідносинах не виступає у якості суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає 1369,32 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пролетарському районі м. Донецька до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення – задовольнити частково.
Скасувати рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 03 серпня 2016 року №0001801303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в частині застосування штрафу у розмірі 14629 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 90 (дев'яносто) копійок та нарахування пені у розмірі 7842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 43 (сорок три) копійки.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пролетарському районі м. Донецька (ідентифікаційний код: 25967983, місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Обручева, будинок 17) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39901702; місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Менделєєва, будинок 4) суму судових витрат у розмірі 1369 (одна тисяча триста шісидесят дев'ять) гривень 32 (тридцять дві) копійки.
Постанова прийнята у порядку письмового провадження, складена у повному обсязі та підписана 07 лютого 2017 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Куденков К.О.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2017 |
Оприлюднено | 13.02.2017 |
Номер документу | 64589147 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Чебанов Олександр Олегович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Чебанов Олександр Олегович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Чебанов Олександр Олегович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Чебанов Олександр Олегович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Куденков К.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні