Постанова

від 03.05.2007 по справі 34/134-07-2767а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" травня 2007 р.

Справа  № 34/134-07-2767А

03.05.2007р. о 12год.30хв.

господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання

Кулаковській С.А.,

за участю представників від

позивача: Заремби Г.С. -головного державного податкового інспектора юридичного

відділу Саратської МДПІ в Одеській області, діючої на підставі довіреності

№7611 від 04.12.06р.; від відповідача: ОСОБА_1;

розглянув у відкритому судовому

засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6

адміністративну справу №34/134-07-2767А,

за позовом

Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області

до відповідача

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

                        ОСОБА_1

про

стягнення на суму 11640грн.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до

суду із позовом, в якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особиОСОБА_1заборгованість по сплаті штрафних (фінансових)

санкцій на загальну суму 11640грн., застосованих на підставі п.4 ст.17, ст.22

Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами і

доп.) та ч.1 ст.8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.).

Відповідач позовні вимоги визнає

частково в сумі 420грн. з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву

(вх.9776 від 03.05.2007р.). Надав суду клопотання про розстрочення виконання

судового рішення (вх.9839 від 04.05.07р.).

Розглядом матеріалів справи

встановлено:

29.01.2007р. о 16год.19хв.

працівниками Державної податкової адміністрації в Одеській області була

здійснена перевірка господарської одиниці -АЗС, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1, що належить суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі

ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері

готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за

результатами якої був складений акт перевірки НОМЕР_1. 

На підставі зазначеного акту

перевірки, Саратська міжрайонна державна податкова інспекція прийняла рішення

від 08.02.07р. НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на

підставі ст.8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) на суму 80грн. та НОМЕР_3про

застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.ст.17, 22 Закону

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) на

загальну суму 11560грн.

Під час перевірки встановлені

порушення відповідачем вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та

послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), внаслідок нездійснення щоденного

друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та

зберігання їх у книзі обліку розрахункових операцій, що зумовило застосування

до відповідача фінансових санкцій у розмірі 340грн. (двадцяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян) на підставі п.4 ст.17 названого

Закону; ч.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності»від 23.06.1996р. (із змінами та доп.), внаслідок відсутності

оригіналу торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, що зумовило

застосування до відповідача штрафу у розмірі 80грн. (вартість торгового патенту

за один календарний місяць)на підставі абз.3 ч.1 ст.8 названого Закону.

Відповідач не заперечує проти

наявності вищезазначених порушень та визнає позовні вимоги в частині стягнення

фінансових санкцій у розмірі 340грн., застосованих на підставі п.4 ст.17 Закону

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) та

штрафу у розмірі 80грн. застосованого на підставі абз.3 ч.1 ст.8 Закону України

“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із

змінами та доп.).

Також в акті перевірки вказано про

порушення відповідачем п.13 ст.3 вказаного Закону, внаслідок невідповідності

суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка

зазначена в поточному Х-звіті РРО (на суму 2244грн.), що підтверджується копією

Х-звіту та опису наявних готівкових коштів та зумовило застосування до

відповідача фінансових санкцій у розмірі 11220грн. (у п'ятикратному

розмірі суми, на яку виявлено невідповідність) на підставі ст.22 названого

Закону.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) суб'єкти

підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій

та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних

чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум

готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в

денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання

розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями,

виданими з початку робочого дня.

Відповідно до підпункту 4.5 пункту

4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових

операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від

01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.02.2001р. за №107\5298

унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися

через РРО з використанням операцій „службове внесення” та „службова видача”,

якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Вилучення готівкових коштів з місця

проведення розрахунків без здійснення операції “службова видача” вважається

порушенням порядку організації готівкових розрахунків. Відповідальність за це

порушення передбачена ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»у

вигляді застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансової санкції

у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідачем вищевказані приписи

чинного законодавства не були виконані, тому має нести відповідальність

незалежно від того за яких причин вони були вилучені з місця проведення

розрахунків.

Доказів скасування в

адміністративному порядку оскарження або визнання недійсними (нечинними або

скасування) судом вищезазначених рішень відповідач суду не надав.

Під час розгляду справи відповідачем

надано клопотання про розстрочення виконання рішення строком на один рік,

посилаючись на скрутне фінансове становище і неможливість сплати одночасно

всієї суми заборгованості.

Згідно ч.1 ст.257 Кодексу

адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і

порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на

відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо

забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу

адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють

виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність

присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може

звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а

сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення

виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи становлення

способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за

ініціативою суду.

За таких обставин, суд вважає

клопотання відповідача достатньо мотивованим та вважає за можливе розстрочити

виконання рішення суду.

При вирішенні питання розподілу

судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт

владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові

витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на

відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень,

даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить

підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд

даної справи.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 257,

263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги Саратської міжрайонної

державної податкової інспекції задовольнити повністю.         

2.          Надати суб'єкту підприємницької

діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 розстрочку виконання постанови господарського

суду Одеської області від 03.05.07р. по справі №34/134-07-2767А зі стягненням з

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1(код НОМЕР_4, адреса:

АДРЕСА_2) на користь бюджету (на р/р31111104700475, банк одержувача: ГУДКУ в

Одеській області Татарбунарського району, МФО 828011, одержувач: ГУДКУ в

Одеській області, код ЄДРПОУ 23214985, код платежу 21080900) щомісячно

25.05.2007р., 26.06.2007р., 25.07.2007р., 27.08.2007р., 25.09.2007р.,

25.10.2007р., 26.11.2007р., 25.12.2007р., 25.01.2008р., 25.02.2008р.,

20.03.2008р., 26.04.2008р. по 970(дев'ятсот сімдесят)грн.

3.          Виконавчий лист видати після набрання

постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої

ухвалено судове рішення.

Постанова господарського суду

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили

після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення

суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування

мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в

апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга

подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої

інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги

одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається

протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства

України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя