ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну,
16
тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"11" квітня 2007 р.
Справа № 13/064-07
За позовом Відкритого
акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ
до
1. Підприємства з іноземними інвестиціями «Кока-Кола
Беверіджиз Україна Лтд», с.
Велика Димера, Броварський р-н
2. Товариства з
обмеженою відповідальністю «Реп-Транс»Лтд, с. Петропавловська Борщагівка,
урочище Чайка
про стягнення
151387,24 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від
позивача Богдан А.М. - довіреність;
Нахратьян К.В. -
довіреність;
від
відповідача 1 Ветух Є.О. -довіреність;
від
відповідача 2 не з'явився;
суть спору:
До господарського суду Київської
області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Страхова
компанія «ПЗУ Україна»(далі -позивач) до Підприємства з іноземними інвестиціями
«Кока-Кола Беверіджиз Україна Лтд»(далі -відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю
«Реп-Транс»Лтд (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно 151387,24 грн.
матеріальної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних
вимог позивач посилається на право регресу до відповідачів про відшкодування
майнової шкоди завданої внаслідок ДТП.
Представник позивача позовні вимоги
в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та
такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач 1 у наданому відзиві на
позовну заяву №687 від 12.03.2007 р., у задоволенні позову в частині вимог що
стосуються відповідача 1 просить відмовити, посилаючись при цьому на те, що
транспортний засіб «VOLVO», д/н 00844
КН, яким було завдано шкоду на момент
ДТП знаходився у користуванні відповідача 2 на умовах оперативного лізингу
згідно укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 Договору оперативного
лізингу транспортних засобів № UA012003/030 від 28.01.2003р., тому у нього
згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України відсутні правові підстави для відшкодування
шкоди.
Представник відповідача 2 не
погоджуюється із постановою Славутицького міського суду Київської області
винесеною відносно другого учасника ДТП ОСОБА_1. і згідно якої останній був
визнаний не винним у настанні ДТП, заявив клопотання про відкладення розгляду
справи в зв'язку з оскарженням даної постанови, у зв'язку з чим розгляд справи
був відкладений.
Представник відповідача 2 в судове
засідання, яке розпочалось 11.04.2007 р.
о 12 год. 00 хв. не з'явився, витребувані судом документи щодо прийняття його скарги на постанову Славутицького
міського суду Київської області до розгляду або скасування зазначеної постанови
станом на час розгляду справи суду не подав. Відповідач належним чином був
повідомлений про місце і час розгляду справи в судовому засіданні 28.03.2007 р.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в
судовому засіданні господарського суду.
Після закінчення судового засідання
яке відбулось 11.04.2007 р. через
канцелярію суду (зареєстровано в канцелярії о 12 год. 00 хв.) представником
відповідача 2 було нарочно передано клопотання про зупинення розгляду справи до
вирішення Славутицьким міським судом Київської області адміністративної справи
про притягнення до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124
Кодексу України про адміністративні правопорушення. Клопотання не було
розглянуто судом, оскільки передано судді після закінчення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та
заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 судом встановлено
наступне.
22.10.2003 р. між СП «Транс Груп»та
позивачем був укладений Договір страхування транспортного засобу № 021.04611.С,
предметом якого є страхування автомобіля «VOLVO FH 12», д/н 09809 КМ, належного
на праві власності СП «Транс-Груп», і за умовами якого позивач взяв на себе
зобов'язання у разі настання страхового випадку відшкодувати СП «Транс
Груп»спричинені збитки.
13.11.2003 р. о 02 год. 45 хв. ночі
на 337 кілометрі автодороги Київ-Чоп відбулось зіткнення застрахованого
автомобіля «VOLVO FH 12», д/н 09809 КМ, під керуванням водія ОСОБА_1 із лежавшим
на проїзджій частині дороги перевернутим грузовим автомобілем «VOLVO», д/н
00844 КН, що належить на праві власності відповідачу 1, під керуванням водія
ОСОБА_2, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем 2.
Згідно постанови Славутицького
міського суду Київської області від 25.11.2003 р. ОСОБА_1 13.11.2003 р. о 02
год. 45 хв. ночі рухаючись на автомобілі «VOLVO FH 12», д/н 09809 КМ, по
автодорозі Київ-Чоп на 337 кілометрі дороги, в умовах недостатньої видимості в
безпосередній близькості побачив на проїжджій частині дороги перевернутий
грузовий автомобіль «VOLVO», д/н 00844 КН, під керуванням водія ОСОБА_2, який
перегороджував дорогу і водій якого відповідно до п. 9.10 Правил дорожнього
руху, не увімкнув аварійну світову сигналізацію і не виставив знак аварійної
зупинки або миготливий червоний ліхтар, що призвело до зіткнення автомобіля
«VOLVO FH 12», д/н 09809 КМ, під керуванням ОСОБА_1. з автомобілем «VOLVO», д/н
00844 КН, під керуванням ОСОБА_2 Виходячи з пояснень сторін по справі та
матеріалів справи, суд постановив закрити провадження по справі, у зв'язку з
відсутністю в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення.
Відносно водія ОСОБА_2
Києво-Святошинським районним судом Київської області 18.12.2003р. було винесено
постанову по ст.124 КоАП України та накладено адміністративне стягнення у
вигляді штрафу в сумі 50 грн.
Згідно Листа Києво-Святошинського
районного суду Київської області від 16.02.2007 р. за №3-14701/03р, в зв'язку з
закінченням строку зберігання адміністративні матеріали було знищено.
13.11.2003 р. із заявою про виплату
страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою до позивача
звернулось СП «Транс Груп»в особі генерального директора, після чого, на
підставі Рахунку № VU-308113 від 17.11.2003р., виходячи з Акту №3038
автотоварознавчого дослідження від 24.11.2003р. по визначенню розміру завданого
матеріального збитку та Акту №3038-1 від 24.11.2003р. по визначенню вартості
залишків, позивачем були складені Страхові акти №1754.11.2003.021 від
08.12.2003р. та №1754-2.11.2003.021 від 20.12.2003р. з розрахунками сум
страхового відшкодування до них, та проведено виплату страхового відшкодування
в розмірі 151 387,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, що
містяться в матеріалах справи.
Таким чином загальні витрати позивача
на врегулювання страхового випадку становлять 151 387,24 грн.
Статтею 27 Закону України „Про
страхування” встановлено, що до страховика, який виплатив страхове
відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат
переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове
відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 Цивільного
Кодексу України до страховика, який
виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах
фактичних витрат переходить право
вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,
має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи те, що ОСОБА_2, який
здійснював керування даним автомобілем «VOLVO», д/н 00844 КН, перебуває у
трудових відносинах з відповідачем 2, а згідно з довідкою УДАІ при ГУМВС
України в Київській області №18/4969 від 23.11.2006р., власником автомобілю є
відповідач 1, тому позивач просить стягнути суму збитку солідарно з відповідача
1 та відповідача 2.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода,
завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,
яка на відповідній
правовій підставі (право
власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє
транспортним засобом, механізмом, іншим
об'єктом, використання,
зберігання або утримання
якого створює підвищену небезпеку.
Враховуючи те, що на момент
дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, яким було завдано шкоду, за
Договором оперативного лізингу транспортних засобів №UA012003/030 від
28.01.2003р. знаходився у платному користуванні відповідача 2, а ОСОБА_2, який
здійснював керування цим транспортним засобом, перебував в трудових відносинах
із відповідачем 2, то згідно
ст. 1187 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що
відповідних правових підстав для притягнення відповідача 1 до солідарної
відповідальності по відшкодуванню матеріальної шкоди не існує, а обов'язок по
відшкодуванню такої шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди
повністю покладається на відповідача 2, як на особу, яка на відповідній
правовій підставі, а саме договору оперативного лізингу, володіє транспортним
засобом.
Пунктом 1 ст. 1191 ЦК України
передбачено, що особа, яка відшкодувала
шкоду, завдану іншою особою, має право
зворотної вимоги (регресу)
до винної особи
у розмірі виплаченого відшкодування, якщо
інший розмір не
встановлений законом.
Загальними підставами для
накладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, є: настання шкоди;
протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; причинний зв'язок між
протиправною поведінкою і настанням шкоди;
вина особи, яка заподіяла збитки.
Враховуючи вищевикладене, обставини
справи, позовні вимоги про стягнення з страхового відшкодування в сумі
151387,24 грн. підлягають задоволенню повністю до відповідача 2.
Таким чином, суд відмовляє у
задоволенні позовних вимог до відповідача 1.
Витрати за розгляд справи
відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне
забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача 2.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю «Реп-Транс»Лтд (08130, с. Петропавловська Борщагівка,
Києво-Святошинський район, Київська область, урочище «Чайка», код ЄДРПОУ
20592126) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ
Україна»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ 20782312) 151 387
(сто п'ятдесят одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 24 коп. страхового
відшкодування, 1 513 (тисячу п'ятсот тринадцять) грн. 87 коп. держмита та 118
(сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
3. В задоволенні позовних вимог до
відповідача 1 відмовити.
Наказ видати після набрання
рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 645899 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Наріжний С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні