Ухвала

від 07.02.2017 по справі 905/1825/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

07.02.2017 Справа № 905/1825/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ

на дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «СБ Комплекс» , м.Горлівка

про стягнення заборгованості в розмірі 7942,12грн.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від ВДВС:не з'явився

26.12.2016 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ на дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області, відповідно до якої банк просить визнати дії державного виконавця Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.11.2016 ВП№50510226; скасувати постанову державного виконавця Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.11.2016 ВП№50510226; зобов`язати державного виконавця Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області ОСОБА_3 відновити виконавче провадження ВП№50510226.

В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що ухвалюючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.11.2016, з причини відсутності коштів, рухомого майна та нерухомого майна, та неможливістю встановлення місцезнаходження боржника, державний виконавець ніяким чином не підтвердив, що ним дійсно були зроблені відповідні запити та отримані на них відповіді, проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України «Про виконавче провадження» прав державному виконавцю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2016 справу (скаргу) передано на розгляд судді Г.Є.Курило.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2016 по справі №905/1825/15 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У відповідності до додаткових пояснень до скарги, що надійшли до суду 10.01.2017, стягувач, Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ наполягає на задоволенні скарги.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні скарги.

Від Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області 25.01.2017 на електронну пошту суду та 06.02.2017 через канцелярію суду надійшли заперечення №11вх/26 від 23.01.2017 з копіями матеріалів виконавчого провадження №50510226, в яких ВДВС просить суд повністю відмовити в задоволенні скарги, оскільки державний виконавець здійснив всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, однак державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу у зв'язку з неможливістю встановити місце перебування боржника (відповідача).

Представник відповідача (боржника) не з'явився, пояснень по суті скарги не надав, про судове засідання був повідомлений належним чином, шляхом розміщення на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2015 у справі №905/1825/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ, до ОСОБА_1 підприємства «СБ Комплекс» , м.Горлівка про стягнення заборгованості в розмірі 7942,12рн., задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства «СБ Комплекс» , м.Горлівка на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ, заборгованість в сумі 5676,00грн., пеню в сумі 501,00грн., 3% річних в сумі 81,81грн., інфляційні витрати в сумі 1683,31грн., стягнуто з ОСОБА_1 підприємства «СБ Комплекс» , м.Горлівка (84610, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36028921) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн.

27.10.2015 на виконання зазначеного рішення видані відповідні накази.

17.03.2016 державним виконавцем Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області було відкрито виконавче провадження №50510226 з виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1825/15 від 27.10.2015, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

В скарзі на дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області позивачем (стягувачем) зазначено, що жодних документів щодо проведення виконавчих дій, в тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував.

Одночасно, Дружківським міським відділом державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області до матеріалів справи надана копія скарги банку № 7416 від 07.10.2016 на дії виконавчої служби, що була направлена на адресу Міністерства юстиції України, в якій зазначено, що 30.05.2016 на адресу банку надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016.

У відповідності до акту державного виконавця від 26.05.2016 встановлено, що при перевірці у державному реєстрі нерухомого майна встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстроване.

У відповідності до акту державного виконавця від 26.05.2016 встановлено, що боржник зареєстрований на непідконтрольній Україні тероторії.

15.08.2016 державним виконавцем Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області винесено постанову арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанова про арешт коштів боржника від 15.08.2016.

Відповідно до листа ПАТ Укрсоцбанк № 10.5-186/37-13546 від 29.08.2016 на поточному рахунку відповідача кошти відсутні.

У відповідності до акту державного виконавця від 18.08.2016 встановлено, що при перевірці бази даних сервісного та територіального центру 1441 встановлено, що автотранспорт за боржником не зареєстровано.

21.11.2016 державним виконавцем Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження оскільки в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутні кошти для сплати боргу, державним виконавцем не виявлено рухомого та нерухомого майна, за результатами запиту про перевірку місця реєстрації боржника встановлено, що боржник зареєстрований на непідконтрольній Україні території в м.Горлівка, у зв'язку з чим неможливо встановити місцезнаходження боржника.

Так, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло м. Горлівка.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство Брокбізнесбанк , м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області, посилаючись на відсутність доказів того, що державним виконавцем проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України Про виконавче провадження прав державному виконавцю.

Дослідивши матеріали скарги і матеріали виконавчого провадження в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

У відповідності до частин 6,7 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії та бездіяльність Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області за період з 17.03.2016 по 21.11.2016, отже у період дії як Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 так і Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Відповідно до положень Законів України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 та від 02.06.2016 основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Аналогічна норма міститься в ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Згідно з ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

У відповідності до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за № 512/5 в редакції, що діяла до 05.10.2016) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Однак, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу.

У відповідності до ст. 54 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Доказів відповідного звернення суду не надано.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, ВДВС повернув виконавчий документ стягувачеві у зв`язку з відсутністю можливості встановити місцезнаходження боржника, однак оскільки за виконавчим документом, мали бути стягнені грошові кошти виконавчий документ може бути виконаний без участі боржника.

Також, в постанові від 21.11.2016 державним виконавцем Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області зазначено, що державним виконавцем не виявлено рухомого та нерухомого майна, при цьому виходячи з матеріалів виконавчого провадження державний виконавець не повністю реалізував надані йому права щодо його розшуку.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон є правом, а не обов'язком виконавця, крім того доказів того що боржник ухиляється від виконання зобов'язань не має.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані докази і їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.11.2016 ВП№50510226 є передчасною.

При цьому висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у Постанові у справі №14/492 від 04.02.2015 року та у Постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014 року.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи ГПК України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог скаржника щодо визнання дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.11.2016 ВП№50510226 незаконними та визнання недійсною постанову Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.11.2016 ВП№50510226

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження, у даному випадку, є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на те, що суду не надано доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, вимоги скаржника щодо зобов'язання відновити виконавче провадження є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк , м. Київ на дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.11.2016 ВП№50510226.

Визнати недійсною постанову державного Дружківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.11.2016 ВП№50510226.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя Г.Є. Курило