Рішення

від 02.02.2017 по справі 904/11508/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.2017 Справа № 904/11508/16

За позовом Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "ТЕПЛОТРАНС" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Житлово - будівельного кооперативу - 18 "ДНІПРОСІЛЬМАШ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 209 318,78грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, дов. № 25 від 03.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2,голова відповідно до протоколу № 11 від 20.06.1998;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "ТЕПЛОТРАНС" Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу - 18 "ДНІПРОСІЛЬМАШ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 209 318,78 грн., в тому числі 177 378,69 грн. основного боргу, 25021,28 грн. пені, 607,05 грн. три проценти річних, 6311,76 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку Відповідача зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, проти наявності заборгованості не заперечував.

В судовому засіданні 02.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача. дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2003 між Комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом - 18 "Дніпросільмаш" (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 163Т на відпуск теплової енергії для потреб опалення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник проводить відпуск теплової енергії на потреби центрального опалення відповідно до СНіП 2.04.07-86 «Теплові мережі» по об'єкту споживача, розташованого за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 20а від джерела теплопостачання ТЕЦ ЮМЗ.

Пунктом 8.1. Договору сторони встановили строк його дії з 13.10.2003 по 31.12.2004, та передбачили автоматичне продовження дії договору на наступний рік, якщо жодна зі сторін, не виявить бажання розірвати його, з повідомленням про це в письмовому вигляді не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії.

На виконання умов договору, Позивач в період з жовтня 2014 по березень 2016 постачав Відповідачу теплову енергію на суму 286 878,69 грн., за яку останній розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши лише суму 109 500,00 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість (а.с. 15).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, виникла заборгованість з оплати поставленої теплової енергії в сумі 177 378,69 грн.

Відповідач мотивованого відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти наявності заборгованості не заперечував та пояснив, що зазначена сума боргу виникла через несплату теплової енергії кінцевими споживачами - мешканцями будинку.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.2. договору, сторони передбачили відповідальність у вигляді обов'язку сплати пеню за прострочення термінів оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Відповідно до розрахунку Позивача, за період прострочення з 27.05.2016 по 01.11.2016, пеня складає суму 25 021,28 грн.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене відповідачем заявлено до стягнення три відсотки річних за період прострочення з 22.11.2014 по 01.11.2016, розмір яких становить суму 607,05 грн. та збитки від інфляції за період із грудня 2014 по квітень 2016 (включно) у сумі 6 311,76 грн.

Суд перевірив розрахунки суми річних відсотків, пені та збитків від інфляції, та дійшов висновку щодо їх обґрунтованості.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зважаючи на те, що Відповідач є неприбутковою організацією, а причиною прострочення виконання зобов'язання є несвоєчасність проведення розрахунків кінцевими споживачами - мешканцями будинку, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина кооперативу, господарський суд вважає за можливе застосувати приписи ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, та зменшити суму заявленої до стягнення пені на 90% до 2 502,12 грн.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення. Представник позивача проти клопотання відповідача не заперечував.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України , господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи наведені Відповідачем мотиви, зокрема, наявність арешту на рахунках підприємства, що накладені в рамках здійснення виконавчого провадження, суд дійшов висновку щодо існування об'єктивних причин, які перешкоджають негайному виконанню рішення суду, що є підставою надання відстрочки виконання рішення суду строком на 2 (два) місяці.

Витрати по сплаті судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 233 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу - 18 "ДНІПРОСІЛЬМАШ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, будинок 20 А, код ЄДРПОУ 23077583) на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "ТЕПЛОТРАНС" Дніпропетровської міської ради (49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Макарова, будинок 32, код ЄДРПОУ 32560611) суму основного боргу - 177 378, 69 грн., пеню - 2 502,12 грн., три проценти річних - 607,05 грн., інфляційні витрати - 6 311,76 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду строком до 02.04.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.02.2017

Суддя ОСОБА_3