Рішення

від 02.02.2017 по справі 910/202/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017Справа №910/202/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Купній В.В.

розглянувши справу № 910/202/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сандора ;

до товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс ;

про стягнення 98634,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Парфенова О.М., довіреність № 10-05-493 від 01.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Сандора (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс (надалі - відповідач) про стягнення 98634,26 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 13489-С/2014 від 01.01.2015р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 98634,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017р. порушено провадження у справі № 910/202/17 та призначено її розгляд на 02.02.2017р.

02.02.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Присутній у судовому засіданні 02.02.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.02.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 06.01.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило , тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) був укладений Договір поставки №№ 13489-С/2014, за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої, продукти харчування, молочні продукти, продукти дитячого харчування та ін. (продукція).

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення покупця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставлених протягом строку договору.

Згідно з п. 3.2 Договору, сторони домовились, що покупець зобов'язаний здійснити оплату продукції постачальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства в наступний строк:

- за продукцію не віднесену до категорії молочної - протягом 28 днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі);

- за молочну продукцію - протягом 14 днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 98 672,88 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у період з 26.04.2016р. по 24.05.2016р.

Відповідачем частково оплачено товар на суму 38,62 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 98634,26 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи (видатковими накладними, підписаними сторонами у період з 26.04.2016р. по 24.05.2016р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 98672,88 грн.

Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 38,62 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за поставлений товар становить 98634,26 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача невиконаного грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару на користь позивача на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість належними засобами доказування не спростована.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 29; ідентифікаційний код 23730511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сандора (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Миколаївське; ідентифікаційний код 22430008) суму основного боргу в розмірі 98 634 грн. 26 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 07.02.2017р.

Суддя А.І. Привалов