Рішення

від 19.04.2007 по справі 3/4145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

10002, м. Житомир, майдан

Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2007 р.                                                       Справа № 3/4145

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

судді Кудряшової Ю. В.

судді 

за участю представників сторін

від позивача Якимчук В. П. - представник за дорученням №

1 від 01.01.07

від відповідача ОСОБА_2 

- представник за дов. від 30.01.06

Розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства відкритого

типу  "Взуття" (м.Житомир) 

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

про стягнення 1561,04 грн.

Подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі

1561 грн. 04 коп., з яких 956 грн. 95 коп. основний борг, 349 грн. 70 коп.

пеня, 55 грн.10 коп. 3% річних, 199грн. 29 коп. інфляційні нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні в усному порядку заявив

клопотання про відмову від позову в частині стягнення пені, 3% річних та  інфляційних нарахувань. В частині стягнення

основного боргу у сумі 956 грн. 95 коп. позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основного

боргу,   проти стягнення суми пені, 3%

річних та інфляційних нарахувань заперечив з підстав викладених у відзиві на

позовну заяву (а.с. 24).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши клопотання та пояснення

представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

01 червня 2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір на

транспортно - експедиційне обслуговування за НОМЕР_1 (далі - договір),

відповідно до умов якого позивач, за дорученням відповідача, зобов'язався

організувати та здійснити перевезення його вантажів автомобільним транспортом

по території України - Росії,  а

відповідач зобов'язався оплатити транспортні послуги. Найменування пунктів

вантаження та розвантаження  вантажу;

найменування вантажу, його кількість; дата та час вантаження, дата та час

доставки та розвантаження вантажу; вартість транспортних послуг  вказується в заявці до даного договору, яка

підписується  сторонами (п. 2

договору). 

Вартість послуг попередньо погоджується сторонами, до подання

заявки, шляхом проведення переговорів, а потім підтверджується або протоколом

погодження, або додатковою угодою. Перед оплатою пред"являється протокол

погодження ціни. Вказані документи являються невід"ємною частиною договору

(п.п.5.1 п. 5 договору).

Відповідно до п.п. 5.2 п. 5 договору, перевізник (позивач)

пред"являє замовнику (відповідачу) для оплати рахунок, оригінали

товарно  - транспортних накладних з

відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу, акт прийому - передачі

наданих послуг (виконаних робіт). Замовник (відповідач) проводить оплату

транспортних послуг протягом 3 днів з моменту отримання вказаних документів на

розрахунковий рахунок, тобто сторонами встановлено умову за якої відповідач

повинен провести оплату у встановлений строк за надані позивачем транспортні

послуги.

Згідно  ч. 1 ст. 530

Цивільного Кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк  (термін) його виконання  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи містяться лише акти прийому - передачі

виконаних робіт від 30.07.04 (а.с.12), від 30.09.04 (а.с.11), від 30.10.04

(а.с.10), які належним чином оформлені сторонами,  з яких вбачається, що згідно договору від

01.06.04, позивачем здано, а 

відповідачем прийнято  виконані

роботи по перевезенню вантажів по м.Житомиру та Житомирській області за

вересень місяць 2004 року та  жовтень

місяць 2004 року. Також у актах вказано, що транспортні послуги надані

автомобілем ГАЗ - 53 гос. НОМЕР_2 згідно товаро - транспортних накладних. Крім

того, зазначено, що дані акти є підставою для проведення взаєморозрахунків;

сторони претензій одна до одної щодо якості та кількості наданих послуг на

мають. Загальна сума плати за автопослуги за 

липень місяць 2004р., вересень місяць 2004р. та жовтень місяць 2004 р.

становить у сумі 956 грн. 95 коп.

Позивачем на вимогу суду не надано рахунок для оплати, оригінали

товарно  - транспортних накладних з

відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою у

добровільному порядку погасити заборгованість за надані транспортні послуги у

сумі 956 грн. 95 коп., про що свідчить повідомлення про вручення поштового  відправлення (а.с. 9), яка залишилась без

відповіді та задоволення.

Відповідач взяті на себе зобов"язання перед позивачем не

виконав, внаслідок чого   утворилась

заборгованість перед позивачем по оплаті за надані транспортні послуги у сумі

956 грн. 95 коп.   

Позивач в ході судового розгляду справи відмовився від позову в

частині стягнення  пені, 3% річних

та  інфляційних нарахувань.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву (а.с.24), відповідач

визнає факт отримання послуг перевезення та визнає суму заборгованості у

розмірі 956 грн. 95 коп. Однак, заперечує проти стягнення пені, 3% річних та

інфляційних нарахувань, оскільки спростовує факт надання послуг позивачем

згідно договору НОМЕР_1 від 01.06.04.

Слід зазначити, що у вищевказаних актах прийому - передачі

виконаних робіт міститься посилання, як на підставу складання актів прийому -

передачі виконаних робіт, на договір від 01.06.04.  А тому господарський суд, вважає  що правовідносини між сторонами по справі

відбулись на підставі договору  на

транспортно - експедиційне обслуговування НОМЕР_1 від 01.06.04, який

передбачає, поміж тим,  обов'язок по

розрахунку з перевізником по доставці вантажу, але з врахуванням п.п. 5.2 п. 5

договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України, якщо

договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний

оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені

договором.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного Кодексу України, за договором

транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов"язується за

плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання

визначених договором послуг, пов"язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 102 Статуту автомобільного транспорту

Української РСР, затвердженого 

постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.69 № 401,   розрахунки з автотранспортними

підприємствами і організаціями за виконані ними роботи по перевезенню вантажів,

експедируванню, навантажувально-розвантажувальні та інші операції і послуги, зв'язані

з перевезенням вантажів, провадяться вантажовідправниками або

вантажоодержувачами - замовниками автотранспорту відповідно до Правил

перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом

Міністерства транспорту України 14.10.1997р. № 363.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним

транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту   України 

від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції

України від 20 лютого 1998 р. за N128/2568 (далі - Правила), під товарно-транспортною

документацією розуміється комплект юридичних документів, на підставі яких

здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та

взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Підпунктом 14.1 Правил передбачено, що форма і порядок

розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і

надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються Перевізником з

вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними

Договору на перевезення вантажів.

Отже, позивачем, в порушення вимог п.п. 5.2 п.5 договору, не

надано рахунок для оплати та оригінали товарно - транспортних накладних з

відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу, а тому суд вважає, що

фактично  момент оплати відповідачем за

надані транспортні послуги не настав, а тому суд ввважає, що позивачем

безпідставно нараховано відповідачу до оплати пеню, 3% річних та інфляційні

нарахування, нарахування яких чинним законодавством та договором (в частині

сплати пені) передбачено за прострочення виконання грошового зобов"язання

та прострочення оплати транспортних послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в 

якому  одна  сторона 

(боржник)   зобов'язана   вчинити  

на   користь   другої 

сторони (кредитора) певну дію (передати 

майно,  виконати  роботу, 

надати послугу,  сплатити  гроші, 

тощо) або утриматися від певної дії, 

а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України

зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що акти прийому -

передачі виконаних робіт підтверджують факт отримання відповідачем

автотранспортних послуг та  підтверджують

факт існування між сторонами по справі договірних відносин. 

Представник позивача  в

усному порядку  заявив клопотання про

відмову від позову в частині стягнення пені, 3% річних та  інфляційних нарахувань. Однак, враховуючи

безпідставність нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд

відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Оцінивши надані документи, суд дійшов висновку, що позов

обґрунтований, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи,

підлягає задоволенню частково у сумі 956 грн. 95 коп. основного боргу. В

частині стягнення пені у сумі  349 грн.

70коп.,  3% річних у сумі  55 грн.10 коп., інфляційних нарахувань у

сумі  199 грн. 29 коп. позовні вимоги

задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на

відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявленим вимогам.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 903, 929 ЦК України, ст. ст.  22, 33, 49, 69, ст. ст. 82-85  ГПК України, господарський суд,

 ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний

номер НОМЕР_3

на користь Акціонерного товариства відкритого типу

"Взуття", 10001 м. Житомир, вул. Київська, 87, ідентифікаційний код

01554506

- 956 грн. 95 коп. заборгованості за отримані послуги;

- 31 грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита;

- 72 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.     

Суддя                                                                         

            Дата  підписання

14 травня 2007р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -3 сторонам