Рішення

від 01.02.2017 по справі 910/21816/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017Справа №910/21816/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України до про Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС стягнення заборгованості у розмірі 11 179 грн. 40 коп. Представники:

від Позивача: Аліманська О.О. (представник за Довіреністю);

Щербакова Л.П. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Національний університет фізичного виховання і спорту України (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 11 179 грн. 40 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 18.01.2016 року між Національним університетом фізичного виховання і спорту України (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС (Замовник) було укладено Договір про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів в СК Олімп Виконавця громадянам, які направляються Замовником та застраховані відповідними договорами страхування і які мають страхові поліси, підтверджені Замовником, перепустки та документ, що засвідчує особу, а Замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити ці послуги. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови цього Договору, що підтверджується Актами наданих послуг, які були надіслані на адресу Відповідача, на загальну суму 8 415 грн. 00 коп., проте Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Національним університетом фізичного виховання і спорту України становить 8 415 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС пеню у розмірі 1 535 грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 183 грн. 98 коп., інфляційні у розмірі 456 грн. 10 коп. та штраф у розмірі 589 грн. 05 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2016 року порушено провадження у справі № 910/21816/16, судове засідання призначено на 14.12.2016 року.

13.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.11.2016 року.

14.12.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.11.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості за Договором №31 від 18.01.2016 року у розмірі 8 415,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року відкладено розгляд справи на 28.12.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

28.12.2016 року в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:

- надати докази на підтвердження направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ АССІСТАНС" Акту надання послуг №996 від 04.05.2016 року;

- здійснити обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за кожним Актом надання послуг окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ АССІСТАНС" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2016 року відкладено розгляд справи на 01.02.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

26.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 01 лютого 2017 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 03.01.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали суду від 28.12.2016 року, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01 лютого 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

18.01.2016 року між Національним університетом фізичного виховання і спорту України (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС (Замовник) було укладено Договір про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів в СК Олімп Виконавця громадянам, які направляються Замовником та застраховані відповідними договорами страхування і які мають страхові поліси, підтверджені Замовником, перепустки та документ, що засвідчує особу, а Замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити ці послуги.

Відповідно до п.2.5 Договору розрахунки здійснюються шляхом безготівкової оплати Замовником відповідно до наданих Виконавцем використаних талонів, форма яких наведена у Додатку №4 до цього Договору, актів наданих послуг щомісячно у строк не пізніше 10 банківських днів з дати підписання акту наданих послуг.

Згідно з п.4.1 Договору надання послуг має бути підтверджене актом наданих послуг, який складається Виконавцем і направляється Замовнику рекомендованим листом або передається його уповноваженому представнику під розпис у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Замовник упродовж 2 робочих днів з дня отримання від Виконавця акту наданих послуг перевіряє якісні і кількісні характеристики наданих послуг і за відсутності заперечень (зауважень) щодо його прийняття, уповноважений представник Замовника підписує акт наданих послуг. Один примірник зазначеного акту протягом 3 робочих днів з моменту підписання Замовником повертається Виконавцю рекомендованим листом або передається Виконавцю чи його уповноваженому представнику під розпис. (п.4.2 Договору)

Відповідно до п.4.3 Договору у разі наявності заперечень (зауважень) щодо прийнятих цих послуг з боку Замовника, Замовник протягом 2 робочих днів повертає акт наданих послуг Виконавцеві разом з мотивованою відмовою від прийняття таких послуг. У випадку, якщо протягом вказаного строку Виконавець не отримав підписаного акту наданих послуг або відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим Виконавцем, послуги наданими в повному обсязі без зауважень.

Послуги вважаються наданими Виконавцем з моменту підписання Замовником акту наданих послуг або з моменту закінчення строку, протягом якого Замовник був зобов'язаний передати Виконавцю підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання. (п.4.4 Договору)

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати послуг, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення, за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача Акти надання послуг №423 від 01.03.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №768 від 01.04.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №996 від 04.05.2016 року на суму 1 955 грн. 00 коп. та рахунки на оплату №000000000112 від 01.03.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №000000000176 від 01.04.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №000000000256 від 04.05.2016 року на суму 1 955 грн. 00 коп., що підтверджується описами вкладення у цінні листи від 14.03.2016 року, 05.04.2016 року, фіскальними чеками від 14.03.2016 року, 05.04.2016 року, реєстром відправки кореспонденції по університету через канцелярію від 05.05.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Національним університетом фізичного виховання і спорту України становить 8 415 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС пеню у розмірі 1 535 грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 183 грн. 98 коп., інфляційні у розмірі 456 грн. 10 коп. та штраф у розмірі 589 грн. 05 коп.

31.05.2016 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію №059-520 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 8 415 грн. 00 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 02.06.2016 року уповноваженій особі підприємства Відповідача, проте залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Національного університету фізичного виховання і спорту України підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача Акти надання послуг №423 від 01.03.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №768 від 01.04.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №996 від 04.05.2016 року на суму 1 955 грн. 00 коп. та рахунки на оплату №000000000112 від 01.03.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №000000000176 від 01.04.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №000000000256 від 04.05.2016 року на суму 1 955 грн. 00 коп., що підтверджується описами вкладення у цінні листи від 14.03.2016 року, 05.04.2016 року, фіскальними чеками від 14.03.2016 року, 05.04.2016 року, реєстром відправки кореспонденції по університету через канцелярію від 05.05.2016 року.

Замовник упродовж 2 робочих днів з дня отримання від Виконавця акту наданих послуг перевіряє якісні і кількісні характеристики наданих послуг і за відсутності заперечень (зауважень) щодо його прийняття, уповноважений представник Замовника підписує акт наданих послуг. Один примірник зазначеного акту протягом 3 робочих днів з моменту підписання Замовником повертається Виконавцю рекомендованим листом або передається Виконавцю чи його уповноваженому представнику під розпис. (п.4.2 Договору)

Відповідно до п.4.3 Договору у разі наявності заперечень (зауважень) щодо прийнятих цих послуг з боку Замовника, Замовник протягом 2 робочих днів повертає акт наданих послуг Виконавцеві разом з мотивованою відмовою від прийняття таких послуг. У випадку, якщо протягом вказаного строку Виконавець не отримав підписаного акту наданих послуг або відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим Виконавцем, послуги наданими в повному обсязі без зауважень.

Послуги вважаються наданими Виконавцем з моменту підписання Замовником акту наданих послуг або з моменту закінчення строку, протягом якого Замовник був зобов'язаний передати Виконавцю підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання. (п.4.4 Договору)

Проте, Суд звертає увагу, що всупереч умовам Договору про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС не були підписані Акти надання послуг на загальну суму в розмірі 8 415 грн. 00 коп., а також не надано мотивовану відмову від їх підписання, а тому надані послуги вважаються наданими Позивачем належним чином й прийнятими Відповідачем.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року Позивачем були надані послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів в СК Олімп , а Відповідачем в свою чергу прийняті надані послуги відповідно до п.4.4 Договору без заперечень і зауважень, що підтверджується Актами надання послуг №423 від 01.03.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №768 від 01.04.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп., №996 від 04.05.2016 року на суму 1 955 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 8 415 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС виник обов'язок по оплаті за надані й прийняті послуги.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС перед Національним університетом фізичного виховання і спорту України за Договором про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року за надані й прийняті послуги становить 8 415 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Національному університету фізичного виховання і спорту України в розмірі 8 415 грн. 00 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 8 415 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 01.03.2016 р. по 21.11.2016 р. у розмірі 183 грн. 98 коп. та інфляційні в розмірі 456 грн. 10 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за надані й прийняті послуги за загальний період прострочки з 01.03.2016 р. по 21.11.2016 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку періоду прострочки Відповідача.

Так, Позивачем не враховано нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені Наказом Міністерства інфрастуркури України №958 від 28.11.2013 року, а також пункти 2.5, 4.2 - 4.4 Договору про послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно - оздоровчих заходів №31 від 18.01.2016 року, оскільки в даному випадку Відповідачем не були підписані Акти, визначені в якості підстави позову за спірним договором. За таких підстав, прострочка Відповідача за Актом надання послуг №423 від 01.03.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп. почалась 06.04.2016 року; за Актом №768 від 01.04.2016 року на суму 3 230 грн. 00 коп. - 27.04.2016 року; за Актом №996 від 04.05.2016 року на суму 1 955 грн. 00 коп. - 26.05.2016 року.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 145 грн. 06 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 06.04.2016 року по 21.11.2016 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 456 грн. 10 коп. за загальний період прострочки з 06.04.2016 р. по 21.11.2016 р. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити самостійно за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 01.04.2016 р. по 21.11.2016 р. у розмірі 1535 грн. 27 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати послуг, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 01.04.2016 р. по 21.11.2016 р. у розмірі 1 535 грн. 27 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку періоду прострочки Відповідача. Крім того, Суд звертає увагу, що при здійсненні розрахунку пені Позивачем не були враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 06.04.2016 р. по 21.11.2016 р. у розмірі 1 400 грн. 18 коп.

Також Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу відповідно до п.5.2 Договору у розмірі 589 грн. 05 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.5.2 Договору за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафу на підставі п.5.2 Договору в розмірі 589 грн. 05 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС на користь Національного університету фізичного виховання і спорту України підлягає стягненню заборгованість у розмірі 8 415 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 145 грн. 06 коп., інфляційні у розмірі 456 грн. 10 коп., пеня у розмірі 1400 грн. 18 коп. та штраф у розмірі 589 грн. 05 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Національного університету фізичного виховання і спорту України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ АССІСТАНС (02660, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 11, офіс 1301, Ідентифікаційний код юридичної особи 39610153) на користь Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м.Київ, ВУЛ.ФІЗКУЛЬТУРИ, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 02928433) заборгованість у розмірі 8 415 (вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 145 (сто сорок п'ять) грн. 06 (шість) коп., інфляційні у розмірі 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 10 (десять) коп., пеню у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) 18 (вісімнадцять), штраф у розмірі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 05 (п'ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 лютого 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин