Рішення

від 02.02.2017 по справі 910/265/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017Справа №910/265/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Купній В.В.

розглянувши справу № 910/265/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТВІН ;

до товариства з обмеженою відповідальністю НПК Легенда ;

про стягнення 22 187,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондар Є.В., довіреність № 21 від 03.11.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТВІН (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю НПК Легенда (надалі - відповідач) про стягнення 22 187,82 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору на виробництво та поставку товарів під власними торговими марками № 01/10/2015 від 01.10.2015р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19 979,88 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 1156,84 грн., 122,00 грн. - 3% річних та 929,10 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017р. порушено провадження у справі № 910/265/17 та призначено її розгляд на 02.02.2017р.

01.02.2017р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача отримано документи на вимогу ухвали суду.

Присутній у судовому засіданні 02.02.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 06.01.2017р. не виконав, відзив на позов та витребувані докази не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 06.01.2017р. було надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у позові та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана останнім 01.02.2017р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір на виробництво та поставку товарів під власними торговими марками (Private Label) № 01/10/2015, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовляти, упаковувати та клеїти етикетки на Товари з урахуванням кількості, вказаної в щотижневих Заявках на виробництво товару, та поставляти вироблені Товари по цінах і в асортименті, вказаному в Специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником Замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

Договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей від 01.10.2015р.

Відповідно до п.5.1 договору, ціна на товари, що поставляються, вказуються в Калькуляції і товарних накладних, які з моменту їх підписання є невід'ємною частиною договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування та гофротари.

Право власності, ризик випадкової загибелі і випадкового пошкодження товару переходить до покупця у момент підписання сторонами транспортної накладної, яка засвідчує момент приймання товарів покупцем в місці поставки (п.7.2 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем за відповідними видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні, поставив відповідачу товар на загальну суму 19 979,88 грн.

При цьому, як зазначив позивач, товарно-транспортні накладні не оформлювались, оскільки на підставі п.7.1 Договору, поставка Товару здійснюється на умовах EXW - самовивіз (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010p.), тобто покупцем своїми засобами і за свій рахунок.

Умовами п. 9.1.0 та 9.1.1 договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 75% від вартості виготовлення Товару, згідно Заявки на виробництво товару, наданої покупцем, та виставленого постачальником рахунку-фактури. Попередня оплата повинна бути здійснена не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до узгодженої дати поставки Товару. Підставою для здійснення покупцем остаточної оплати виготовленого та поставленого Товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки Товару, вказаної в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу/напис від руки ТОВАР ОТРИМАНИЙ , Покупець оплачує залишок за поставлений Товар на умовах відстрочення платежу на 5 календарних днів з дати, вказаної в транспортній накладній.

Відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором повну вартість отриманого товару в сумі 19 979,88 грн. позивачу не оплатив.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 19 979,88 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 19 979,88 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 19 979,88 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 1156,84 грн. пені, 3% річних у сумі 122,00 грн. та 929,10 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, дослідивши умови договору, встановив, що його умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу. пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару, з порушенням строку.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 1156,84 грн. пені є безпідставною та необґрунтованою, в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних та інфляційних втрат є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню згідно розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які додано до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НПК Легенда (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 6, кв. 234; код ЄДРПОУ 39470816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТВІН (02091, м. Київ, вул. Вербицького, 1; код ЄДРПОУ 32769705) основний борг у сумі 19 979 грн. 88 коп., 122 грн. - 3% річних, 929 грн. 10 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1306 грн. 15 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 07.02.2017р.

Суддя А.І. Привалов