Рішення

від 03.02.2017 по справі 910/205/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2017Справа №910/205/17

За позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю БудконсалтСервіс

про стягнення штрафу та пені 68 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Портянко О.В. за довіреністю № 5 від 26.01.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернувсь до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БудконсалтСервіс (відповідач) про стягнення 68 000,00 грн., з яких: 34 000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу та 34 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Позов подано на підставі ст.ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 порушено провадження у справі № 910/205/17 та призначено розгляд справи на 03.02.2017 о 09:50 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 виправлено описку, допущено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 про порушення провадження у справі № 910/205/17, щодо вірного зазначення дати судового розгляду справи.

19.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист, яким позивач надав суду власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору, оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні.

В судове засідання, призначене на 03.02.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.02.2017 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.01.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Зокрема, відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18), розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/205/17 від 06.01.2017 було направлено відповідачу за адресою: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, вказаною позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача станом на 06.01.2017.

За наведених обставин вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.02.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 03.02.2017, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.02.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (надалі - Рішення АМК) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю БудконсалтСервіс , які полягали у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 29.09.2014 за № 1-292/80-1537 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (п. 1 резолютивної частини рішення); за вчинення порушення, вказаного в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю БудконсалтСервіс штраф відповідно до частини 5 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції у розмірі 34 000,00 грн. (п. 2 резолютивної частини рішення).

В резолютивній частині Рішення також було постановлено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладання штрафу.

Також в Рішенні було зазначено, що згідно з частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу, а також про те, що, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до Господарського суду Миколаївської області у двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур'єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи, що Рішення АМК вручити відповідачу виявилось неможливим, позивачем було опубліковано повідомлення про прийняте рішення в газеті Час Київщини від 11.12.2015 року № 47. Отже, Рішення АМК вважається врученим відповідачу 21.12.2015.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 22.02.2016.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем штраф в сумі 34 000,00 грн., накладений рішенням АМК, сплачений не був, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача штрафу в сумі 34 000,00 грн.

Крім суми штрафу, позивач нарахував відповідачу за період з 23.02.2016 по 26.12.2016 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафів, яка відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням обмежень, визначених частиною 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , складає 34 000,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України Про судоустрій і статус суддів розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України Про захист економічної конкуренції . Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Згідно статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур'єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача накладено штраф в загальній сумі 34 000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Матеріалами справи підтверджується, що позивач опублікував інформацію про прийняте Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольним комітетом України рішення від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в газеті Час Київщини від 11.12.2015 № 47.

Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 22.02.2016 (11.12.2015 + 10 днів + 2 місяці).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду спору по суті, відповідач штраф, накладений Рішенням АМК, не сплатив. При цьому, Рішення АМК від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього Рішенням АМК, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 34000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 34 000,00 грн. за період з 23.02.2016 по 26.12.2016 за прострочення сплати штрафів.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 34 000,00 грн. штрафу до 22.02.2016, таким чином, початком періоду прострочення сплати штрафу є 23.02.2016.

Розмір пені за один день прострочення штрафів відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції складає 510,00 грн. (34 000,00 грн. : 100 х 1,5 = 510,00 грн.).

За період з 23.02.2016 по 26.12.2016 відповідачем прострочено 308 дні сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 157 080,00 грн. (510,00 грн. х 308 = 157 080,00 грн.).

В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, т.т. не може перевищувати 34 000,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 34 000,00 грн. за період 23.02.2016 по 26.12.2016 за прострочення сплати штрафу підлягають задоволенню повністю.

Отже, позовні вимоги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 378,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БудконсалтСервіс (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; ідентифікаційний код 38841027) 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) штрафу, накладених рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2015 № 33-ріш у справі № 1-26.250/59-2014, та 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафів, зарахувавши вказані суми до загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України за місцем знаходження платника податків за КБК 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції (банк одержувача - ГУДКСУ у м. Києві МФО банку - 820019, р/р 31111106700006, одержувач - УДКСУ в Оболонському районі ЄДРПОУ 38002491).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БудконсалтСервіс (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; ідентифікаційний код 38841027) на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1; ідентифікаційний код 22440366) 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.02.2017.

Суддя Гумега О.В.