Рішення

від 06.02.2017 по справі 920/1267/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2017 Справа № 920/1267/16

за позовом Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів «Державного агентства резерву України» , м. Охтирка, Сумська область,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Агродар-2007» , м. Охтирка, Сумська область,

про стягнення 323 124 грн. 36 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 9 від 21.12.2016);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 323 124 грн. 36 коп., з яких: 138 437 грн. 70 коп. основного боргу за поставлений товар відповідно до договорів купівлі-продажу товарів № юр1/1263 від 14.01.2010, № юр1/2503 від 15.02.2010, № юр1/2665 від 03.09.2010, 3 776 грн. 48 коп. штрафу, 27 884 грн. 50 коп. 3% річних, 153 025 грн. 68 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги повністю.

Позивач подав письмове пояснення (вх. № 1231 від 06.02.2017), в якому просить суд враховувати, що при розрахунку 3% річних було взято період по 21.12.2016.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: вул. Жовтнева, буд. 8, м. Охтирка, Сумська область, 42700.

Ухвала господарського суду Сумської області від 27.12.2016 про порушення провадження у справі № 920/1267/16, що була надіслана на адресу відповідача повернута до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

14.01.2010 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № юр 1/1263, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (борошно житнє, ціна за 1 т - 970,80 грн.), а останній, в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1., п. 3.1. договору, товар передається відповідачу за умови 100 % передплати за кожну окрему партію або за всю кількість товару вказану у п. 1.2. договору. Оплата проводиться у формі перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача до 25.01.2010.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними № 34411 від 18.01.2010 на суму 19416 грн. 00 коп., № 34582 від 20.01.2010 на суму 19416 грн. 00 коп., № 34680 від 21.01.2010 на суму 10193 грн. 40 коп., № 34840 від 26.01.2010 на суму 19416 грн. 00 коп., № 35003 від 28.01.2010 на суму 10193 грн. 40 коп. та довіреністю № 1 від 04.01.2010 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 78634 грн. 80 коп.

15.02.2010 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № юр 1/2503, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (борошно вищого ґатунку, ціна за 1 т - 1957,80 грн.), а останній, в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1., п. 3.1. договору, відповідач перераховує позивачу в порядку 100 % попередньої оплати за кожну окрему партію до 20.02.2010, оплата проводиться до 20.02.2010.

Товар повинен бути поставлений позивачем та прийнятий відповідачем не пізніше 28.02.2010 (п. 3.2. договору).

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними № 21301 від 18.02.2010 на суму 2936 грн. 70 коп., № 21501 від 18.02.2010 на суму 978 грн. 90 коп., № 21901 від 19.02.2010 на суму 2936 грн. 70 коп., № 23900 від 23.02.2010 на суму 978 грн. 90 коп., № 23800 від 23.02.2010 на суму 2936 грн. 70 коп., № 25002 від 24.02.2010 на суму 978 грн. 90 коп., № 249 від 24.02.2010 на суму 2936 грн. 70 коп., № 25801 від 25.02.2010 на суму 978 грн. 90 коп., № 25701 від 25.02.2010 на суму 2936 грн. 70 коп. та довіреністю № 3 від 01.02.2010 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 18599 грн. 10 коп.

03.09.2010 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № юр 1/2665, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (борошно першого ґатунку, ціна за 1 т - 2087,10 грн.), а останній, в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1., 2.2. договору, оплата проводиться у формі перерахування відповідачем на рахунок позивача у формі 100 % попередньої оплати від суми договору. Оплата має бути проведена до 10.09.2010.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними № 16032 від 14.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16373 від 20.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16421 від 21.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16481 від 22.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16504 від 23.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16592 від 24.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16662 від 27.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16742 від 28.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп., № 16804 від 29.09.2010 на суму 4578 грн. 20 коп. та довіреністю № 24 від 01.09.2010 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 41203 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договорів не оплатив товар своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 138 437 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за договорами купівлі-продажу товарів № юр1/1263 від 14.01.2010, № юр1/2503 від 15.02.2010, № юр1/2665 від 03.09.2010 на загальну суму 138 437 грн. 70 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Разом з цим, доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідачем не подано.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952p., гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Європейський суд розширено тлумачить поняття майна . Так, в постанові по справі Бейелер проти Італії (5 січня 2000 р.) зазначено, що …поняття майно в ст. 1 має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, можуть розглядатися як право власності і, таким чином, як майно в контексті цього положення .

Слід враховувати, що до майнових прав належить, зокрема, право вимоги, що виникає з приводу володіння, користування та розпорядження майном (наприклад права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором).

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 138 437 грн. 70 коп. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору № юр1/1263 від 14.01.2010 визначено, що в разі невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання відповідачем згідно з п. 2.1. договору, він сплачує позивачу штраф в розмірі 1 % вартості продукції.

Пунктом 5.3. договорів № юр1/2503 від 15.02.2010, № юр1/2665 від 03.09.2010 визначено, що в разі невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання відповідачем згідно з п. 2.1. договору, він сплачує позивачу штраф в розмірі 5 % вартості продукції.

Згідно з поданим розрахунком, позивачем відповідачу нарахована штраф в загальній сумі 3776 грн. 48 коп., в тому числі за договором № юр1/1263 від 14.01.2010 в сумі 786 грн. 34 коп. (1% від суми боргу), за договором № юр1/2503 від 15.02.2010 в сумі 929 грн. 95 коп. (5% від суми боргу), за договором № юр1/2665 від 03.09.2010 в сумі 2060 грн. 19 коп. (5% від суми боргу).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 27 884 грн. 50 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 153025 грн. 68 коп., виходячи з суми заборгованості по кожному договору з урахуванням визначених у договорах строків розрахунків.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача штрафу, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами укладених між сторонами договорів, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 776 грн. 48 коп. штрафу, 27 884 грн. 50 коп. 3% річних, 153 025 грн. 68 коп. інфляційних збитків.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4846 грн. 87 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Агродар-2007» (вул. Жовтнева, буд. 8, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 34802487) на користь Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів «Державного агентства резерву України» (вул. Армійська, буд. 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00956031) 138 437 грн. 70 коп. основного боргу, 3 776 грн. 48 коп. штрафу, 27 884 грн. 50 коп. 3% річних, 153 025 грн. 68 коп. інфляційних збитків, 4846 грн. 87 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.02.2017.

Суддя Є.А. Жерьобкіна