Ухвала

від 24.01.2017 по справі 922/3598/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" січня 2017 р. Справа № 922/3598/16

вх. № 3598/16

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

представника боржника - ОСОБА_1, дов. від 01.09.2016

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Дейлі спорт", м.Лозова

до ТОВ "Дейлі спорт", м.Лозова

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 26.10.2016 р. прийнято заяву ТОВ "Дейлі спорт" про порушення справи про його банкрутство, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до розгляду, призначено підготовче засідання по справі на 08.11.2016 р. та зобов"язано заявника надати суду довідку податкової інспекції про наявність чи відсутність зареєстрованих за боржником рахунків в установах банків, довідки банків про залишок коштів на рахунках ТОВ "Дейлі спорт", довідки установ та витяг про зареєстроване за боржником на праві власності рухоме та нерухоме майно, цінні папери та інше.

В судове засідання 08.11.2016 р. представник заявника з'явився, надав витребувані документи, проте не в повному обсязі.

Враховуючи необхідність отримання витребуваних та додаткових документів, суд відклав розгляд заяви на 24.11.2016 р.

Ухвалою суду від 24.11.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дейлі спорт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника на 07.12.16 р.

В судовому засіданні 07.12.16 р. представник боржника надав усні пояснення, просив суд визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2

Голова ліквідаційної комісії у засідання суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила.

Враховуючи неявку у засідання суду голови ліквідаційної комісії боржника та необхідність надання нею відповідних пояснень, що мають суттєве значення для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку розгляд справи відкласти на 14.12.2016 р.

В судове засідання 14.12.16 р. голова ліквідаційної комісії боржника знов не з'явилася.

Присутній у засіданні суду представник боржника пояснив, що голова ліквідаційної комісії не має змоги з'явитись, через певні обставини, а також надав суду клопотання (вх. № 42904 від 14.12.16) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи неявку у судове засідання голови ліквідаційної комісії боржника, суд дійшов висновку розгляд справи відкласти на 22.12.16 р. та визнати особисту явку голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 обов'язковою.

В судове засідання 22.12.16 р. голова ліквідаційної комісії ОСОБА_2 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи неявку у судове засідання голови ліквідаційної комісії боржника суд дійшов висновку, з метою обрання ліквідатора у даній справі, застосувати автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у зв'язку з чим оголосив перерву у засіданні суду до 28.12.16 р.

Згідно довідки від 22.12.16 р. визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3 на участь у даній справі в якості ліквідатора боржника.

Через канцелярію суду від голови ліквідаційної комісії надійшла заява про призначення її ліквідатором боржника.

Також, від арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла згода на призначення ліквідатором.

Після перерви у засіданні суду 28.12.16 р. представник боржника надав усні пояснення, однак всіх необхідних доказів в підтвердження відсутності зареєстрованих за боржником активів не надав.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 05.01.2017 р. та зобов'язав арбітражного керуючого ОСОБА_3 надати оригінал свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого для огляду, а також належним чином засвідчені додатки до заяви про згоду на участь у справі.

У зв'язку з відпусткою судді Усатого В.О., керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28 березня 2016 року, помічник судді повідомив учасників процесу про перенесення судового засідання у справі № 922/3598/16 за позовом ТОВ "Дейлі спорт", м.Лозова до ТОВ "Дейлі спорт", м.Лозова про визнання банкрутом, призначеного ухвалою суду від 28 грудня 2016 року, з 05 січня 2017 року на 24 січня 2017 року о(б) 10:50 .

03.01.2017 р. від визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла відмова від призначення її ліквідатором боржника.

05.01.2017 р. від голови ліквідаційної комісії надійшла заява про розгляд справи без її участі, а також без участі представника боржника, підтримала заяву про визнання боржника банкрутом та просила призначити її ліквідатором боржника.

Розглянувши в судовому засіданні 24.01.2017 р. матеріали справи, суд зазначає наступне.

ТОВ "Дейлі Спорт" зареєстрований 28.07.2014 р. державним реєстратором ГУЮ у м.Києві та перереєстрований в 2016 р. за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Комінтерна, б.5.

Приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами частини 1 статті 95 Закону, особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Частиною 3 статті 11 Закону про банкрутство встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, яка подається боржником додаються: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржнка.

Враховуючи положення Закону про банкрутство, господарський суд, при вирішенні питання щодо можливості порушення провадження у справі, повинен встановити дотримання боржником , як загальних вимог Цивільного кодексу України, які встановлюють порядок ліквідації підприємства за рішенням власника, так і дотримання боржником вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частинами 1 та 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частинами 3 та 4 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2016 р. було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів №1/2016-П, про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації, ліквідатором призначено ОСОБА_2 та вирішено, що усі претензії кредиторів приймаються ліквідатором протягом 2-х місяців з моменту виходу публікації про припинення діяльності ТОВ "Дейлі Спорт".

Частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що 11.08.2016р. внесено запис в стані припинення, за рішенням засновників.

Відповідно до частин 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що з заявою про визнання кредиторських вимог звернулося ТОВ "Дженерал-Спорт" в сумі 456750,00 грн.

А також, боржник має заборгованість перед бюджетом згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1610809,00 грн.

Частиною 1 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Згідно доданої до заяви боржником довідки, останній не має дебіторської заборгованості.

Частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідатором не додано до заяви довідки податкової інспекції про наявність відкритих боржником в установах банків рахунків.

В матеріалах справи міститься довідка ПАТ "Універсал Банк" про відкритий рахунок боржника та залишок коштів на ньому в сумі 43,80 грн., а також звернення ліквідатором до відділення № 827 АТ "УкСиббанк" з вимогою надати довідку про відкритий боржником рахунок.

Крім того, в заяві ліквідатором вказано наявність 35000,00 грн. відповідно до виписки з рахунку боржника проте доказів наведеного не надано.

Пунктом 20.4 глави 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за № 1172/8493 (надалі Інструкція) встановлено, що у разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо)

Закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної процедури, здійснюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) на підставі заяви про закриття рахунку, підписаної особою, яка згідно з рішенням учасників юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, призначена ліквідатором (за умови проведення ідентифікації та верифікації), та копії рішення учасників, суду або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами про ліквідацію юридичної особи, засвідченої нотаріально або органом, який прийняв таке рішення.

Однак, ліквідатором не надано інформації про кількість відкритих за боржником рахунків, а також доказів наявності лише одного відкритого рахунку, як того вимагає норма Закону.

З огляду на вищевикладене, суд зазнаяає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про кількість відкритих за боржником рахунків, а також доказів наявності лише одного відкритого рахунку, доказів про закриття рахунків чи обґрунтування неможливості вчинення відповідних дій, що свідчить про порушення вимог частини 3 статті 111 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Колегія суддів зазначає, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства, під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення залишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Проведення інвентаризації майна підприємства регулюється Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014р. № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1365/26142 (надалі - Положення).

Пунктом 6 Положення встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобовязань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Відповідно до пункту 7 Положення, проведення інвентаризації є обов'язковим: у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором не видавався наказ про здійснення інвентаризації та інвентаризаційні описи в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що ліквідатором з метою пошуку майна, що не визначено на балансі підприємства не отримано жодної довідки про наявність або відсутність зареєстрованого за боржником на праві власності майна, що свідчить про те, що ліквідатором не було вжито усіх необхідних заходів спрямованих на встановлення наявності всіх майнових прав боржника.

Приписами частин 7, 10 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

З доданих ліквідатором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство документів вбачається, що ним було направлено до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування запити про наявність чи відсутність заборгованості боржника перед ними вже після складання проміжного балансу , а також матеріали справи не містять доказів подання ліквідатором органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку за останній звітний період, що свідчить про недотримання ліквідатором вимог статті 111 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

При порушенні провадження у справі суд в обовязковому порядку повинен встановити активи і пасиви боржника, їх наявність або відсутність, розмір та безспірність вимог кредитора.

Однак, враховуючи відсутність доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, а також майна, яке належить підприємству, яке тимчасово перебуває у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні боржника, суд приходить до висновку, що проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Дейлі Спорт", складений з неповним встановленням всіх активів та пасивів боржника.

Відповідно до п.2 ст.95 Закону, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Таким чином, враховуючи, що ліквідатором не дотримано всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, зокрема тих обставин, що ліквідатором не було закрито рахунки боржника відкриті у фінансових установах, не було належним чином проведено інвентаризацію майна боржника, та не подано органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, фонду соціального страхування первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку за останній звітний період, та не надано з"ясовано наявність чи відсутність всіх активів боржника, без чого неможливо з"ясувати питання про неплатоспроможність боржника, суд приходить до висновку, що визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним.

Норми ст.83 Закону містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство, але на думку суду такий перелік не є вичерпним, оскільки в силу ст.2 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже у якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема, ТОВ "Дейлі Спорт" можуть також застосовуватися норми ст.80 ГПК України.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, заява боржника про порушення справи про банкрутство подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника, а тому суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22-31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі.

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 24.11.2016 р.

Ухвалу направити боржнику, державному реєстратору, державному органу з питань банкрутства, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, арбітражному керуючому ОСОБА_3

Суддя Усатий В.О.