Рішення

від 31.01.2017 по справі 922/3961/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р.Справа № 922/3961/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач", м.Дергачі Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард- Логистик", м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя про стягнення 771390,00грн. за участю представників:

від позивача: Халіна О.С., довіреність №003/01-075 від 14.11.2016

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 01.12.2016

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "УКпостач", м.Дергачі Харківської області (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Логистик", м.Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення 771390,00грн. збитків.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №003139 від 27.03.2014, внаслідок чого було втрачено вантаж - 36 холодильних шаф (ХШВ) загальною вартістю 771390,00грн.

Ухвалою від 23.01.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя (далі за текстом - третя особа).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що втрата вантажу сталася з вини перевізника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, пояснень щодо суті спору суду не надала. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

27 березня 2014 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №003139 (далі за текстом - Договір), за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання надавати послуги з перевезення та доставки ввіреного йому вантажу своїм транспортом або транспортом залученого ним перевізника в пункт призначення, який вказується замовником, а замовник зобов'язався оплачувати надані послуги згідно умов Договору та заявок на конкретне перевезення, які є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до умов Договору в заявці на перевезення вантажу повідомляється: дата і точна адреса завантаження; відомості про вантаж; маршрут руху; необхідний рухомий склад; інформацію про контактних осіб на завантаженні та відвантаженні; ставка на перевезення вантажів, що включає вартість транспортування; інформація про склад тимчасового зберігання; умови оплати; перелік необхідних документів для належного оформлення замовником попереднього повідомлення, інші необхідні умови для організації перевезення.

Згідно пункту 1.3. Договору виконавець зобов'язаний доставити переданий йому вантаж в повному обсязі в пункт призначення, вказаний замовником.

Відповідно до пункту 2.1.4 відповідач зобов'язався забезпечити дотримання строків доставки, збереження та якість вантажу після отримання його у вантажовідправника і до передачі його вантажоотримувачу, зазначеному в заявці, а також нести повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу замовника.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що при втраті, псуванні, пошкодженні, нестачі вантажу з вини виконавця, останній відшкодовує замовнику повну вартість втраченого або пошкодженого вантажу.

Згідно пункту 8.5 Договору (в редакції додаткової угоди №2/1 від 22.06.2015) він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2017.

На виконання умов Договору позивач, після узгодження з відповідачем всіх необхідних умов, направив останньому заявку №00000005672, якою передбачалося перевезення 36 холодильних шаф (ХШВ) власного виробництва до АДРЕСА_1. Строк виконання перевезення - 11.06.2016.

Для виконання даної заявки відповідач, як експедитор, направив третій особі, як перевізнику, договір-заявку від 10.06.2016 на перевезення вантажу, яка була акцептована ФОП ОСОБА_1

Так, умовами вищевказаних заявки №00000005672 та договору-заявки на перевезення вантажу від 10.06.2016 передбачено, що вантаж буде перевозитися авто марки ДАФ, номер авто НОМЕР_1, номер напівпричепу НОМЕР_4. Вказані транспортний засіб та напівпричіп належать ФОП ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6. Водієм даного транспортного засобу є ОСОБА_4, який також був визначений третьою особою.

Таким чином, за погодженням сторін перевезення вантажу мало здійснюватися залученим відповідачем перевізником - ФОП ОСОБА_1

10 червня 2016 року водій перевізника ОСОБА_4 прибув до позивача та отримав вантаж - Холодильні шафи вітринні Ice Stream Large "Перша приватна броварня" у кількості 36шт. загальною вартістю 771390,00грн., що підтверджується пропуском-дозволом на відвантаження ТМЦ №00000001120 від 10.06.2016, видатковою накладною №1718 від 10.06.2016 та товарно-транспортною накладною №728 від 10.06.2016.

Перевізник належним чином умови заявки №00000005672 та договору-заявки на перевезення вантажу від 10.06.2016 не виконав, вантаж вантажоотримувачу (ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль") в установлений строк та визначене місце призначення не доставив.

Відповідач звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом розтрати майна (стаття 191 КК України) до Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області. З 10.07.2016 у провадженні СВ Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12016220280001430, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою ТОВ "Авангард-Логистик", за фактом незаконного заволодіння Холодильними шафами-вітринами "Перша приватна Броварня" у кількості 36шт., з боку ФОП ОСОБА_1 спільно з невстановленими особами.

У зв'язку з втратою вантажу, позивач направив відповідачу вимогу №020/08-138 від 04.08.2016 про здійснення протягом семиденного строку компенсації понесених збитків у розмірі 616649,33грн. При цьому, розмір збитків обчислено, виходячи з собівартості втраченого вантажу.

У своїй відповіді на вимогу відповідач відмовився компенсувати понесені збитки. При цьому, відповідач повідомив, що отримавши заявку позивача, уклав з перевізником ФОП ОСОБА_1 договір-заявку на перевезення вантажу. За фактом завантаження 10.06.2016 у замовника та вантажовідправника ПрАТ "УКпостач" в автотранспортний засіб, належний ФОП ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_2, НОМЕР_3, вантажу: холодильна шафа-вітрина "Перша приватна броварня" у кількості 36 шт. загальною вартістю 771390,00грн. підписання водієм ОСОБА_4 всіх екземплярів ТТН та отриманням одного екземпляру в оригіналі, автомобіль вирушив в місце призначення: АДРЕСА_2. Під час виконання рейсу водієм з незрозумілих причин було прийняте рішення розвантажитися у іншому місці призначення ніж зазначено у договорі-заявці та ТТН, а вантаж переданий іншому вантажоотримувачу, ніж зазначено в первинних документах. Таким чином, відповідальним за відшкодування спричинених збитків має бути саме перевізник вантажу - ФОП ОСОБА_1

Позивач з даною позицією відповідача не погодився та звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 771390,00грн. збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 1 статті 932 ЦК України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач для здійснення перевезення згідно заявки позивача №00000005672 залучив третю особу, як перевізника, яка свої зобов'язання щодо доставки вантажу не виконала та втратила вантаж.

Згідно частини 2 статті 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Також, згідно частини 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до умов пункту 2.1.4 Договору відповідач зобов'язався забезпечити дотримання строків доставки, збереження та якість вантажу після отримання його у вантажовідправника і до передачі його вантажоотримувачу, зазначеному в заявці, а також нести повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу замовника.

Стаття 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 визначає, що для цілей цієї Конвенції, перевізник відповідає за дії недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Згідно статті 17 даної Конвенції, перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Відповідно до статті 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

При цьому, посилання відповідача на відсутність саме його вини у втраті вантажу, не приймаються судом, оскільки відповідно до вищенаведених вимог законодавства експедитор несе відповідальність також і за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування.

Як встановлено судом, вантаж, який перевозився на підставі Договору та заявки позивача №00000005672, був втрачений з вини перевізника (третьої особи), залученого відповідачем згідно договору-заявки на перевезення вантажу від 10.06.2016.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суду не надано будь-яких доказів відсутності вини в діях ФОП ОСОБА_1 у втраті вантажу. Претензія відповідача з вимогою компенсувати збитки, яка направлялася третій особі 12.12.2016, залишена нею без реагування, будь-які пояснення не надані, грошові кошти не сплачені.

Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Докази того, що втрата вантажу відбулася внаслідок випадку або непереборної сили в матеріалах справи також відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлені позовні вимоги до відповідача, як експедитора за Договором.

При цьому, суд погоджується з визначеним позивачем розміром збитків, які підлягають стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Статтею 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Стаття 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 визначає, що якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу. Така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його перевезення.

Отже, заявляючи до стягнення збитки в розмірі 771390,00грн., позивач правомірно виходить з вартості вантажу, яка була вказана в місці і під час приймання вантажу, що підтверджується видатковою накладною №1718 від 10.06.2016 та товарно-транспортною накладною №728 від 10.06.2016.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Логистик" (61020, м.Харків, пров.Метизний, буд.5, код 37579253) на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (62301, Харківська область, м.Дергачі, вул.Залізнична, буд.31-С, код 30169718) 771390,00грн. збитків та 11571,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 06.02.2017 р.

Суддя М.В. Калантай