Ухвала

від 06.02.2017 по справі 807/2263/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року Справа № 876/3157/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Матковська З.М.,

судді Запотічний І.І.,

секретаря судового засідання Гнатик А.З.

за участю представника позивача - Попюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року у справі № 807/2263/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Індустрія деревообробки до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позов обґрунтовує тим, що Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Індустрія деревообробки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.09.2015 № 570/07-14-22-0/33І42018. На підставі даного акту 24.09.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000612200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання на 340927,50грн. : 227285,00 грн. основного платежу та 113 642,50 грн. штрафних санкцій. Товариство заперечило висновки перевірки, однак, податковий орган, розглянувши заперечення до акту перевірки повідомив платника про відсутність підстав для внесення змін до акту. Позивач вважає, що дане податкове повідомлення - рішення є незаконним, винесеним на підставі акту перевірки, аргументи в якому непідтверджені належними та допустимими доказами, є надуманими та безпідставними

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області від 24 вересня 2015 року № 0000612200.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги і просить її відхилити. Вважає, що суд першої інстанції виніс законне і обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки" зареєстровано за адресою: 89200, Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, провулок Червоноармійський, будинок 6, код ЄДРПОУ: 33142018.

Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Закарпатській області проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ Індустрія деревообробки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, про що 09.09.2015 року складено акт №570/07-14-22-0/33142018. Перевірка проводилась з 20 липня 2015 року по 07 серпня 2015 року. Термін перевірки продовжувався до 28 серпня 2015 року. Актом перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 135.3 та п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, 14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 138.8, п.138.2 пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 227285,00 грн., в тому числі за 2013 рік - 2615,00 грн. та за 2014 рік - 224670,00 грн. На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2015 № 0000612200, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 340 927,50 грн., а саме: 227 285,00 грн. основного платежу та 113 642,50 грн. штрафних санкцій

Разом з тим, судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ Індустрія деревообробки займалося виробництвом продажем меблів дерев'яних на митній території України та за її межами. В ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ Індустрія деревообробки за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 позивачем задекларовано дохід у сумі 50 940 005 грн. Перевіркою повноти визначення доходу за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року встановлено його заниження на загальну суму 1057316,00 грн., в т. ч. за 2014 - 1057316,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 02. Декларацій "дохід від операційної діяльності" показників за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 50666234,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій пов'язаних з реалізацією меблів власного виробництва на митній території України та за її межі, які підтверджені вантажно-митними деклараціями, реалізацією на експорт відходів деревини паливної, у вигляді брикетів тощо.

Перевіркою перевірено відображену у декларації суму 50666234,00 грн. на підставі таких документів: договорів (контрактів), укладених із замовниками (покупцями); головна книга, журнал 16 "Реалізація", рахунків, актів виконаних робіт, виданих накладних та податкових накладних, касової книги, видаткових та прихідних касових ордерів, виписок з банку про рух грошових коштів, актів прийому - передачі, акти виконаних робіт, відомості та журнали - ордери по рахунках: 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 362 Розрахунки з іноземними покупцями , 701 Дохід від реалізації готової продукції , 702 Дохід від реалізації товарів , 703 Дохід від реалізації робіт та послуг , 704 Інші доходи , 71 Інший операційний дохід , 79, Фінансові результати , 301 Каса у національній валюті , 311 Поточні рахунки в національній валюті , 312 Розрахунковий рахунок в іноземній валюті , 377 Розрахунки з іншими дебіторами , 685 Розрахунки з іншими кредиторами , № 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" та інших документів - встановлено заниження задекларованих ТОВ Індустрія деревообробки показників у рядку 02 Декларацій "Дохід від операції діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1057316,00 грн. за період - 2014 рік.

Судом встановлено, що таке заниження доходу відбулося у зв'язку з допущенням механічної помилки відповідальною особою. Відповідно до бухгалтерської довідки за №147 від 28.08.2015 року доходи реалізації запасів у сумі 1057316,00 грн. внаслідок механічної помилки не були включені у декларацію за 2014 рік. Службові особи про допущену помилку були повідомлені вищезазначеною довідкою вих.№147 від 28.08.2015 року, переданою головним бухгалтером товариства головному державному ревізору-інспектору відділу організації та супроводження перевірок платників податків УПтаМА ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_2

З аналізу встановлених обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що перевіряючи достовірність нарахування податку на прибуток підприємства, службові особи контролюючого органу зобов'язані були зазначити в акті перевірки про такий факт, який полягає у не включені до складу витрат 10636135,14 грн. курсових різниць та 4613518,67 грн. процентів за користування кредитом. В свою чергу такий висновок вплинув би на результати проведеної перевірки, та виключив можливість визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств розміром 227285,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкції розміром 113642,50 грн.

Обов'язок самостійно нарахувати податок встановлений п.152.1 ст.152 ПК України, а відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Обставину заниження задекларованого доходу на 1 млн. 57 тис. 316 грн. позивач визнав, так я слідує із акту перевірки допущені порушення ст. . 135.1 ст. 135, п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України не вплинули на податок на додану вартість, тому що сума була включена до складу податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах при реалізації ТМЦ.

За іншою частиною акту перевірки встановлено, що за період з 01 липня 2012 року по 31.12.2014 року, позивачем задекларовано витрати у сумі 51 141 382 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01 липня 2012 року по 31.12.2014 року встановлено їх заниження на загальну суму 204 613 грн., в т.ч. за 2013 рік - 13764 грн., 2014 рік - 190849 грн.

Позицією податкового органу щодо завищення витрат розміром 190 849,00 грн. відбулось внаслідок визнання витрат, понесених у зв'язку з придбання у ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) продукції деревообробки. Проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 ніяких ТМЦ в адресу ТОВ Індустрія деревообробки не поставляв, договорів на постачання не укладав, довіреностей від свого імені на проведення фінансово-господарської діяльності не видавав. Вказана обставина підтверджується поясненнями підприємця, які були отримані ОУ ДПІ у м.Ужгороді ДФС у Закарпатській області.

Разом з тим судом першої інстанції ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка, який ствердив, що проживає саме за адресою АДРЕСА_2. Згідно паспорту гр. України такий прописаний АДРЕСА_1. Проте позивач ніколи не стверджував, що первинну документацію підписував ФОП ОСОБА_3 Пояснив, що він як ФОП та ФОП ОСОБА_4 23.11.2014 року уклали договір доручення, за яким Повірений (ФОП ОСОБА_4.) зобов'язується від імені і за рахунок Довірителя (ФОП ОСОБА_3.) здійснити наступні юридичні дії: укласти та виконати від імені Довірителя договір купівлі-продажу продукції деревообробки з ТОВ Індустрія деревообробки (код 33142018) на умовах, відомих усім сторонам. Виконуючи умови вказаного договору від 23.11.2014 року ФОП ОСОБА_5 25.11.2014 року уклав з ТОБ Індустрія" деревообробки договір №25/14 купівлі-продажу. Підпис на вказаному договорі від імені Продавця вчинена ОСОБА_6 Також ним підписані видаткова накладна №Б-0000028 від 26.11.2014 року, ТТН №26.11.14. від 26.11.2014 року, видаткова накладна №Б-0000033 від 30.12.2014 року, ТТН №№30.12.14-1 та 30.12.14-2 від 30.12.2014 року та акт зведення взаєморозрахунків клієнта ОСОБА_3

В матеріалах справи наявні копії виписок з особового рахунку ТОВ "Індустрія деревообробки" в банківській установі, яка стверджує обставину оплати отриманих від ФОП ОСОБА_3 товарів.

Згідно з ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Таким чином дії як ОСОБА_3 так і ОСОБА_6 відповідають приписам цивільного законодавства та не суперечать, нормам ПК України. Під час перевірки контролюючим органом не дано оцінки вказаним фактам.

Основним видом економічної діяльності ТОВ Індустрія деревообробки є виробництво інших меблів (31.09. КВЄД). Таким чином, продукція деревообробки (дошки, ЧМЗ) придбавалась з розумної економічної причини (ділова мета) (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподіл власником).

За приписами п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платникам податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених цим розділом."

В силу п.2 ст.9 Закону України ""Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ФОП ОСОБА_3 не зареєстрований платником податку на додану вартість, податкові накладні ТОВ Індустрія деревообробки не виписував (не реєстрував), а останнє не формувало податковий кредит за результатами господарських відносин з ФОП ОСОБА_3 В свою чергу податковий орган не визначав зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість за результатами дослідження відносин між ТОВ Індустрія деревообробки та ФОП ОСОБА_3

Разом з тим контролючим органом встановлено, що ТОВ Індустрія деревообробки здійснило виплату відрядних за кордон без відмітки уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює, при тому, що виплати в сумі 13674,00 грн. було включено до складу адміністративних витрат товариства.

Однак, згідно з пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПК України (в редакції чинній в періоді, що перевірявся) сума добових визначається в разі відрядження:

- у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

- до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

Оскільки позивач мав договірні відносини (в т.ч. експортні операції) із контрагентами країн до яких мав відрядження зокрема Австрія "XXXLutz KG", Німеччина, Польща (POTTKER Polska Sp.z.o - основний постачальник), що також підтверджується актом перевірки ( а.с.44-47), а також враховуючи той факт, що паспорти осіб які відряджалися містять відмітки митниці із штампами в"їзду та виїзду за межі України, які співпадають із датами відряджень за Наказами, виходячи із наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, колегія суддів приходить до висновку, що такі витрати на відрядження правомірно були включені до складу витрат платника податку.

Матеріалами справи доведено протиправність податкового повідомлення-рішення, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року у справі № 807/2263/15 без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Матковська З.М.

Запотічний І.І.

Повний текст виготовлено 07.02.2017 року