Рішення

від 08.02.2017 по справі 574/1210/16-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1210/16-ц Провадження №2/574/62/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 24.11.2012 року померла її мати ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно. До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку було посвідчено за спадкодавцем державним актом серії Р3 №710666. За життя остання склала заповіт яким все своє майно заповіла позивачці та ОСОБА_4, який ще до відкриття спадщини 29.09.2012 року помер. Позивачка являється спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину шляхом спільного проживання, але оригінал державного ату на право приватної власності на землю було втрачено, у зв'язку з чим вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі. Просила визнати за нею право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в позовній заяві доповнивши, що без визнання права власності на земельну ділянку, вона не може в повній мірі реалізувати своє право власності на неї.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2012 року померла мати позивачки ОСОБА_3, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина, спадкоємцем за заповітом якої є позивачка та ОСОБА_4, який ще до відкриття спадщини 29.09.2012 року помер. Вказані обставини підтверджуються як показами позивачки, так і свідоцтвом про смерть спадкодавця та ОСОБА_4, копією заповіту, свідоцтвом про народження позивачки, свідоцтвами про розірвання шлюбу, повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, свідоцтвом про укладення шлюбу, довідкою Буринської міської ради (а.с.6-17).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивачка ОСОБА_1, шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому враховуючи, що спадкоємців за правом представництва після смерті ОСОБА_4 (ч.1 ст.1266 ЦК України) судом не встановлено, позивачка отримала право на спадкування за законом тієї частки спадщини, яку б спадкував останній за заповітом, оскільки являється дочкою спадкодавця і згідно ст.1261 ЦК є спадкоємцем першої черги за законом. Вказане підтверджується спадковою справою №138/2013, заведеною після смерті ОСОБА_4, з якої видно, що спадщину після смерті останнього прийняла його дружина ОСОБА_5, яка не входить до числа спадкоємців за право представництва після смерті ОСОБА_3.

До складу спадкового майна останньої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5290 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №710666, що вбачається з копії державного акту, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.18 - 22).

Статтею 131 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.126 цього Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що спадкодавцем за життя оригінал вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю за невідомих обставин було втрачено, а дублікат отримати позивачка не спроможна, у зв'язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що підтверджується також витягом з газети Рідний край про втрату державного акта, листом відділу Держземагенства у Буринському районі Сумської області (а.с.23-25)

Відсутність оригіналу даного правовстановлюючого документу унеможливлює отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину шляхом нотаріального оформлення спадщини, що вбачається з листа приватного нотаріуса ОСОБА_6 (а.с.26).

Разом з тим, відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому ч. 2 ст.373 цього Кодексу встановлено, що право на землю гарантується Конституцією.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п.4.15. Глави 10 Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

З аналізу п.7 Глави 7 цього Порядку вбачається, що правовстановлюючим документом, що необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину, є державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 15, 212ЦПКУкраїни, ст.ст.126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1218, 1225, 1268 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування після померлої 24.11.2012 року ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку площею 3,5290 га, кадастровий номер 5920986400:06:001:0271, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, що належала її ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №710666, виданого на підставі розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 18.07.2002 року за №157 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №288.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий