Ухвала

від 08.02.2017 по справі 204/665/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/665/17

Провадження № 1-кс/204/159/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 42013040640000036 від 15.08.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 364, ст. 356, ч.3 ст. 206 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2017 року до суду надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 42013040640000036 від 15.08.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 364, ст. 356, ч.3 ст. 206 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження 42013040640000036 від 15.08.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 364, ст. 356, ч.3 ст. 206 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудового розслідування здійснюється групою прокурорів Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4. Досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню встановлено, що 28.10.2016 року близько 16:00 години невстановлені особи, які представились працівниками КП «Міськавтопарк» в супроводі невідомих осіб одягнених у камуфляжну форму заволоділи майном, що належить ТОВ «Секрет Спецсервіс» на підставі акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1414 від 16.07.1998 року, а саме: комплекс автостоянки, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що з 28.10.2016 року по теперішній час, ТОВ «Секрет спецсервіс» не здійснює господарську діяльність на автостоянці, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, оскільки невідомими особами обмежено доступ ТОВ «Секрет Спецсервіс» до вказаного об`єкту. Земельною ділянкою з кадастровим № 1210100000:08:742:0003 площею 0,2968 га, що перебуває у користуванні ТОВ «Секрет Спецсервіс» на підставі договору оренди, на якій розміщена вищевказана стоянка вищевказане товариство не користується. З 28.10.2016 року до цього часу у ТОВ «Секрет спецсервіс» відсутній доступ до автостоянки, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, оскільки господарська діяльність на вказаній автостоянці фактично здійснюється КП «Міськавтопарк». Приймаючи до уваги викладене та з метою збереження майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на автостоянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, на земельній ділянці площею 0,2968 га з кадастровим № 1210100000:08:742:0003. Враховуючи наведене прокурор просив накласти арешт на автостоянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, на земельній ділянці площею 0,2968 га з кадастровим № 1210100000:08:742:0003, та заборонити КП «Міськавтопарк» та будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Секрет Спецсервіс», розпоряджатися автостоянкою, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, на земельній ділянці площею 0,2968 га з кадастровим № 1210100000:08:742:0003 та вести на ній господарську діяльність.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. З огляду на наведене суд вважає за доцільним проводити розгляд справи за відсутності інших учасників кримінального провадження, оскільки майно, на яке просить накласти арешт прокурор не було тимчасово вилучене, та це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з ненадходженням від учасників судового провадження відповідних клопотань, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, вислухавши пояснення прокурора, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При накладенні арешту на майно слід враховувати той факт, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може бути використано як доказ у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є об`єктом протиправних дій.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме, що у випадку не накладення арешту на майно, існує достатньо підстав вважати, що воно буде приховуватися, може бути втрачено або знищено, перетворено або відчужено третім особам.

При цьому також враховую, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З метою недопущення зникнення, втрати або пошкодження зазначеного майна - речового доказу, приходжу до висновку про необхідність накладення арешту на автостоянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, на земельній ділянці площею 0,2968 га з кадастровим № 1210100000:08:742:0003, з забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним майном.

Щодо вимог клопотання в частині заборони КП «Міськавтопарк» та будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Секрет Спецсервіс», розпоряджатися автостоянкою, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, на земельній ділянці площею 0,2968 га з кадастровим № 1210100000:08:742:0003 та вести на ній господарську діяльність, приходжу до висновку про відчутність підстав для їх задоволення, оскільки заборона розпорядження майном може бути застосована для усіх осіб без виключення, а не до певного кола осіб. Крім того, можливість заборони здійснення господарської діяльності діючим КПК не передбачена.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене вважаю, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 42013040640000036 від 15.08.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 364, ст. 356, ч.3 ст. 206 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на автостоянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 46, на земельній ділянці площею 0,2968 га з кадастровим № 1210100000:08:742:0003, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним майном.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати володільцю майна, на яке накладено арешт, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1