Рішення

від 23.01.2017 по справі 640/13013/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13013/16-ц

н/п 2/640/319/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Хомінської Т.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суді цивільну справу за позовною заявою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури - 3 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСББ "Культури - 3" звернулось до Київського районного суду м. Харкова з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором № 2-07 від 20.11.2007 р., яка станом на 22.08.2016 року становіть 23 659,32 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ "Культури - 3". Зазначає, що відповідно до п. 2.1 Статуту та статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку основною метою діяльності позивача є забезпечення належного утримання житлового будинку та прибудинкової території за вищевказаною адресою. Відповідач ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 12-1-М2-3, загальною площею 80,9 кв.м. в літ. А-4 , що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1. Зазначає, 20.11.2007 року між АВК Культури-З та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір № 2-07 на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 укладеного договору станом на 01.05.2013 року утворилась сума заборгованості перед позивачем в розмірі 16 661,65 грн., яка була стягнута заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 640/8586/13-ц, що набрало законної сили та залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Харківської області та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вищевказана сума боргу в розмірі 16 661,65 грн. була погашена (сплачена) в повному обсязі в примусовому порядку шляхом звернення стягнення на доходи (заробітну плату) ОСОБА_3 Проте, як вказує позивач за період з 11.05.2013 року по 22.08.2016 року відповідач ОСОБА_3 здійснив лише часткове погашення грошових зобов'язань за вищевказаним Договором, сплативши на користь позивача суму коштів в розмірі 30,82 грн., що підтверджується банківською випискою ВАТ Мегабанк . Таким чином, у зв'язку з подальшим неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 грошових зобов'язань за договором № 2-07 від 20.11.2007 року, сума заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем за період з 11.05.2013 року по 22.08.2016 року складає 14 289,18 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків. Як вказує позивач, на поштову адресу ОСОБА_3 була направлена претензія № 6-16 від 14.03.2016 року про необхідність погашення заборгованості за договором № 2-07 від 20.11.2007 року, яка була отримана відповідачем та залишається не погашеною. Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 станом на 22.08.2016 р. заборгованість перед позивачем за договором № 2-07 від 20.11.2007 року становить 23 659,32 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 14 289,18 грн., сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2163,93 грн., сума 3% річних в розмірі 711,00 грн., сума інфляційних витрат в розмірі 6495,21 грн. За вказаних обставин позивач вимушений звернутися суду з відповідною позовною заявою про стягнення виниклої заборгованості з відповідача.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, підтримала заявлені позовні вимоги, просила задовольнити позов в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, заперечував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю та недоведеністю, застосувавши наслідки пропуску строків позовної давності.

Суд, заслухавши думки присутніх осіб, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно копії рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.09.2001 року № 1658, розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради № 678 від 17.05.2002 року, реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна від 29.05.2002 року вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ "Культури - 3" (арк. справи 16-19).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 20.11.2007 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 12-1-М2-3, загальною площею 80,9 кв.м. в літ. А-4 , що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1 (арк. справи 23).

Зі змісту копії договору № 2-07 від 20.11.2007 року вбачається, що між АВК Культури-3 та ОСОБА_3 був укладений договір на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Відповідно до умов даного Договору АВК Культури-З зобов'язується забезпечити виконання поточних робіт з утримання будинку та прибудинкової території, а ОСОБА_3 зобов'язується до 10 числа поточного місяця вносити оплату за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 358,00 гри, в місяць.(арк. справи 24).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.07.2013 року, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від09.07.2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь Асоціації власників квартир Культури - № заборгованість з утримання будинків та прибудинкових територій в сумі 16661,65 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа від 06.11.2014 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_3 (арк. справи 25-28).

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 02.04.2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 640/8586/13-ц, виданого 12.09.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь АВК Культури - 3 заборгованості за договором № 2-07 від 20.11.2007 року станом на 01.05.2013 року в розмірі 16661,65 грн. (арк. справи 29).

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 18.05.2015 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_3, який отримує дохід в КП МІЦ для виплати заборгованості згідно виконавчого листа № 640/8586/13-ц, виданого 12.09.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь АВК Культури - 3 заборгованості за договором № 2-07 від 20.11.2007 року станом на 01.05.2013 року в розмірі 16661,65 грн., постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 41222137 від 01.04.2014 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 41222137 від 14.05.2014 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 47107877 від 18.05.2015 року (арк. справи 30).

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 19.01.2016 року у зв'язку зі стягнення з ОСОБА_3 суми боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 640/8586/13-ц, виданого 12.09.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь АВК Культури - 3 заборгованості за договором № 2-07 від 20.11.2007 року станом на 01.05.2013 року в розмірі 16661,65 грн. (арк. справи 31).

Згідно виписки з особового рахунку № 260012560 за 16.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 сплачено за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно договору № 2-07 від 20.11.2007 року 30,83 грн., за експлуатаційні послуги згідно рахунку від 05.07.2015 року - 370,15 грн., сплата за платежами (квартплата) - 963,40 грн. (арк. справи 32).

Зі змісту претензії від 14.03.2016 року № 7-16 вбачається , що АВК Культури - 3 висунула ОСОБА_3 претензію про погашення заборгованості в розмірі 12141,18 грн. за надані послуги за період з 01.05.2013 року по 01.03.2016 року за договором на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 2-07 від 20.11.2007 року вбачається (арк. справи 38-39).

Зі змісту акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2013 року по 22.08.2016 року між ОСОБА_3 та АВК Культури - 3 за договором № 2-07 від 20.11.2007 року на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкових територій вбачається наявність заборгованості ОСОБА_3 перед АВК Культури - 3 в розмірі 14289,18 грн. (арк. справи 33-34).

Згідно листа № 6-16 від 14.03.2016 року вбачається, що керуючою справами АВК Культури - 3 направлено ОСОБА_3 претензію від 14.03.2016 року про погашення заборгованості за договором № 2-07 від 20.11.2007 року; два примірники акту звірки взаємних розрахунків за договором № 2-07 від 20.11.2007 року; два примірники договору на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (арк. справи 35-37).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.08.2015 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позовної заяви до АВК Культури - 3 про визнання неправомірними та скасування тарифів з утримання будинків та прибудинкової території АВК Культури - 3 , встановленого для власників нежитлових приміщень, (арк. справи 64-68).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.09.2015 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позовної заяви до АВК Культури - 3 про визнання договору № 2-07 від 20.11.2007 року на участь у витратах на утримання будинку та при домової території між АВК Культури - 3 та ОСОБА_3 недійсним (арк. справи 69-74).

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки (ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1.2. Договору № 2-07 від 20.11.2007 р. на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території передбачено, шо в разі порушення ОСОБА_3 умов даного договору, АВК Культури-3 має право стягнути з нього суму заборгованості та пеню, що розраховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

З урахуванням наведеного, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України, яке підлягає застосуванню під час вирішення виниклих спірних правовідносин між сторонами, суд погоджується з розрахунками наданими суду позивачем в обґрунтування розміру існуючої заборгованості ОСОБА_3 за договором № 2-07 від 20.11.2007 року, яка дійсно станом на 22.08.2016 року становить 23 659,32 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 14 289,18 грн.; сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2163,93 гри., відповідно до розрахунку, що додасться до даного позову; сума 3% річних в розмірі 711,00 грн., відповідно до розрахунку, що додається до даного позову; сума інфляційних витрат в розмірі 6495,21 грн., відповідно до розрахунку, що додається до даного позову.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями статей 263, 264 Цивільного кодексу України передбачено обставини, за яких перебіг позовної давності переривається та зупиняється.

Так, відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність переривається, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 27.04.2016 р. у справі № №3-269гс16 (копія додається) до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 16.07.2015 року було проведено часткову оплату за Договором № 2-07 від 20.11.2007 року в розмірі 30,82 гри., що свідчить про визнання ним боргу за даним договором. У зв'язку з чим з 16.07.2015 року відбулося переривання позовної давності щодо вимог АВК Культури-3 про стягнення заборгованості за вищевказаним Договором, що виникла з 11.05.2013 року, відповідно перебіг позовної давності почався з 16.07.2015 року заново.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88,114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури - 3 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури - 3 код ЄДРПОУ 23332851, заборгованість за договором № 2-07 від 20.11.2007 р. станом на 22.08.2016 р. у загальному розмірі 23 659,32 грн. (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 32 копійки), що складається з: суми основного боргу у розмірі 14 289,18 грн.; суми пені в розмірі 2163,93 грн.; суми 3% річних в розмірі 711,00 грн.; суми інфляційних витрат в розмірі 6495,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури - 3 , код ЄДРПОУ 23332851 суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1378,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях