Ухвала

від 09.02.2017 по справі 640/288/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/288/17

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"09" лютого 2017 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гевіс К до ОСОБА_1, за участі третьої особи - ОСОБА_2, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

11.01.2017 року до Київського районного суду м. Харкова звернувся позивач із позовом до ОСОБА_1 із вимогами про розірвання договору та визнання права власності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме:

- в порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України не сплачений судовий збір за розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі .

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1600 грн. 00 коп.

Таким чином, за звернення до суду із вимогою про розірвання договору позивач повинен сплатити суму судового збору, що складає 1600 грн. 00 коп.

Разом з тим, позивач не надав до суду квитанцію на вказану суму за пред'явлені ним вимоги немайнового характеру.

Згідно п.1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за позови майнового характеру, які подані юридичними особами або фізичними особами - підприємцями розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином за подання вказаної позовної заяви, в якій ціна позову щодо визнання право власності на нерухоме майно дорівнює 376560,00 грн., сума судового збору складає 5648 грн. 40 коп. , тобто 1,5 відсотка від ціни позову.

Підсумовуючи викладене, позивачу було необхідно надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 7248,4 грн. що складається з суми судового збору за подачу заяви немайнового характеру, а саме 1600 грн., та суми судового збору за подачу заяви майнового характеру, а саме 5648,40 грн.

Разом з тим, позивач долучив до позову квитанцію про сплату судового збору лише на суму 248,40 грн.

Отже, позивач має надати квитанцію про сплату судового збору ще на суму 7000 грн. 00 коп. , які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, код класифікації доходів бюджету : 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Тому, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гевіс К до ОСОБА_1, за участі третьої особи - ОСОБА_2, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Якуша