Рішення

від 25.01.2017 по справі 910/23110/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017Справа №910/23110/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАВІБОНД СВ до товариства з обмеженою відповідальністю АВТОРИТЕТ-2012 про стягнення заборгованості в розмірі 20 630, 86 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Давиденко Я.Г. (довіреність № 06/01/17-1 від 06.01.2017);

від відповідача - не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю МАВІБОНД СВ (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю АВТОРИТЕТ-2012 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 20 630, 86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № МП 212 (надалі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався вказаний товар оплатити вчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору виконав неналежним чином, товар, переданий позивачем не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 20 630, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 розгляд справи відкладено на 25.01.2017.

25.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 25.01.2016 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвали у даній справі надсилалися сторонам на їх адреси місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомлені про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки представника у судове засідання до суду не подав, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

22.12.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю МАВІБОНД СВ (надалі - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю АВТОРИТЕТ-2012 (надалі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № МП 212 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у даному договорі (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору поставка товарів проводиться у відповідності до погоджених сторонами заявок, які подаються покупцем. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару, а також адрес і місце доставки товару.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід'ємною частиною даного договору.

Постачальник зобов'язується здійснити доставку товару на склад покупця протягом 3-х календарних днів з моменту погодження заявки. Доставка товару виконується силами та засобами постачальника в разі відсутності домовленостей про само вивіз товару покупцем (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.3. договору датою поставки товару вважається дата передачі постачальником товару покупцю, згідно підписаних сторонами накладних. Передача товару проводиться за довіреністю покупця, або за підписом матеріально-відповідальної особи на видатковій накладній, завіреного печаткою покупця про його отримання.

Згідно з п. 4.1. договору вартість товару, який доставляється визначається за цінами, вказаними в прайс-листі (специфікації) постачальника, виходячи з обсягу і кількості замовленого покупцем товару. Загальна ціна договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі договору.

Покупець зобов'язується оплатити партію доставленого товару протягом тридцяти календарних днів, від дати доставки товару, вказаної у видатковій накладній (п. 4.2. договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що останній укладено при повному взаєморозумінні сторонами предмету договору.

У випадку порушення зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність визначену даним договором та чинним законодавством (п. 7.1. договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 9.1. договору).

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач на підставі договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 20 630, 86 грн. Наведена обставина підтверджується видатковими накладними від 04.02.2016 № МБ-0002008 на суму 6 101, 06 грн, від 04.02.2016 № МБ-0002016 на суму 2 245, 70 грн, від 08.02.2016 № МБ-0002007 на суму 12 284, 10 грн, які підписані представниками та скріплені відбитками печаток сторін. Проте, відповідач товар, поставлений позивачем не оплатив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 20 630, 86 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, а саме сплатою заборгованості за договором поставки від 22.12.2015 № МП 212, а також відповідачем не надано суду належних доказів його виконання, або неможливості такого виконання, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю МАВІБОНД СВ щодо стягнення з відповідача заборгованості на суму 20 630, 86 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю МАВІБОНД СВ задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АВТОРИТЕТ-2012 (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, ідентифікаційний код 38650546, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МАВІБОНД СВ (01015, м. Київ, вул. Московська/вул. Старонаводницька, 45/1 літ. Б, ідентифікаційний код 35370014, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) суму основного боргу 20 630 (двадцять тисяч шістсот тридцять) гривень 86 копійок; судовий збір в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 09 лютого 2017 року.

Суддя Я.А. Карабань