Рішення

від 21.11.2016 по справі 910/18043/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016Справа №910/18043/16

За позовом Міністерства внутрішніх справ України

до Приватного акціонерного товариства "Литер"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Ільницька Л.В. - за довіреністю від 31.11.2015 року;

від відповідача: Войтович М.О. - за довіреністю від 05.10.2016 року.

В судовому засіданні 21 листопада 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства внутрішніх справ України (позивач) до Приватного акціонерного товариства "Литер" (відповідач) про стягнення 52 287,14 грн. пені та 43 611,96 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 203ю про поставку апаратури для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання для висвітлення діяльності органів внутрішніх справ) (код за ДК 26.40.3) від 30.06.2015 року.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/30749/15. Розгляд справи призначено на 26.10.2016 року.

В судовому засіданні 26.10.2016 року у справі було оголошено перерву до 14.11.2016 року.

В судовому засіданні 14.11.2016 року у справ було оголошено перерву до 21.11.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 року між Приватним акціонерним товариством Литер (постачальник) та Міністерством внутрішніх справ України (замовник) укладено Договір № 203ю про поставку апаратури для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання для висвітлення діяльності органів внутрішніх справ) (код за ДК 26.40.3) (надалі - Договір), згідно з п. постачальник зобов'язується у 2015 році поставити замовникові апаратуру для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання для висвітлення діяльності органів внутрішніх справ) (товар), а замовник - прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість, перелік, комплектність та асортимент товару визначено у специфікації.

Специфікацією (додаток № 1 до Договору) сторонами погоджено товар, який підлягає поставці.

Згідно з п. 1.3. Договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

Ціна договору становить 4 600 000,00 грн. (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту на прийом матеріальних цінностей центральної бази ресурсного забезпечення МВС України, видаткової накладної та отримання замовником рахунку на оплату.

Сторони дійшли спільної згоди, що заявка на поставку товару та оплата за поставлений постачальником товар, будуть проводитись з урахуванням реального фінансування видатків (та/або надходження коштів) Державного бюджету на зазначені цілі замовника (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору постачальник зобов'язується здійснити поставку товару протягом 60 календарних днів з дати отримання заявки замовника встановленого зразка за адресою одержувача замовника: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 27, але не пізніше 21.12.2015 року.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки товару та/або усунення недоліків товару, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у замовника і діє до 30.12.2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 10.1. Договору).

У якості доказу звернення до відповідача із заявкою на поставку товару позивачем надано журнал обліку вихідних документів № 5, відповідно до якого відповідачу направлено вказану заявку 14.07.2015 року.

На виконання умов Договору відповідачем було поставлено позивачу товар, що підтверджується актами приймання матеріальних цінностей: № 15-04/18 від 16.07.2015 року на суму 27 948,00 грн., № 15-04/19 від 16.07.2015 року на суму 56 736,00 грн., № 15-04/20 від 16.07.2015 року на суму 258 000,00 грн., № 15-04/21 від 16.07.2015 року на суму 71 656,00 грн., № 15-04/29 від 18.08.2015 року на суму 99 216,00 грн., № 15-04/30 від 18.08.2015 року на суму 142 164,00 грн., № 15-04/34 від 04.09.2015 року на суму 374 832,00 грн., № 15-04/35 від 04.09.2015 року на суму 513 540,00 грн., № 15-04/40 від 11.09.2015 року на суму 497 028,00 грн., № 15-04/43 від 17.09.2015 року на суму 105 936,00 грн., № 15-04/48 від 23.09.2015 року на суму 337 440,00 грн., № 15-04/49 від 25.09.2015 року на суму 378 552,00 грн., № 15-04/50 від 28.09.2015 року на суму 368 580,00 грн., № 15-04/51 від 28.09.2015 року на суму 401 856,00 грн., № 15-04/52 від 05.10.2015 року на суму 343 488,00 грн., № 15-04/55 від 21.10.2015 року на суму 202 632,00 грн., № 15-04/57 від 22.10.2015 року на суму 186 180,00 грн., № 15-04/63 від 16.11.2015 року на суму 234 216,00 грн. та видатковими накладними.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору № 203ю про поставку апаратури для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання для висвітлення діяльності органів внутрішніх справ) (код за ДК 26.40.3) від 30.06.2015 року щодо здійснення поставки у обумовлені договором строки, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 52 287,14 грн. пені, 43 611,96 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, відповідачем поставлено позивачу товар, що підтверджується актами приймання матеріальних цінностей: № 15-04/18 від 16.07.2015 року на суму 27 948,00 грн., № 15-04/19 від 16.07.2015 року на суму 56 736,00 грн., № 15-04/20 від 16.07.2015 року на суму 258 000,00 грн., № 15-04/21 від 16.07.2015 року на суму 71 656,00 грн., № 15-04/29 від 18.08.2015 року на суму 99 216,00 грн., № 15-04/30 від 18.08.2015 року на суму 142 164,00 грн., № 15-04/34 від 04.09.2015 року на суму 374 832,00 грн., № 15-04/35 від 04.09.2015 року на суму 513 540,00 грн., № 15-04/40 від 11.09.2015 року на суму 497 028,00 грн., № 15-04/43 від 17.09.2015 року на суму 105 936,00 грн., № 15-04/48 від 23.09.2015 року на суму 337 440,00 грн., № 15-04/49 від 25.09.2015 року на суму 378 552,00 грн., № 15-04/50 від 28.09.2015 року на суму 368 580,00 грн., № 15-04/51 від 28.09.2015 року на суму 401 856,00 грн., № 15-04/52 від 05.10.2015 року на суму 343 488,00 грн., № 15-04/55 від 21.10.2015 року на суму 202 632,00 грн., № 15-04/57 від 22.10.2015 року на суму 186 180,00 грн., № 15-04/63 від 16.11.2015 року на суму 234 216,00 грн. та відповідними видатковими накладними.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відмічає, що відповідно до умов Договору (п.п. 1.3., 4.2.) обсяги поставки коригуються (визначаються) у заявці (відповідно наявному фінансуванню).

Таким чином, заявка є обов'язковою умовою для поставки товару, оскільки саме в ній визначається остаточні обсяги товару. Відповідно, п. 5.1. Договору потрібно розуміти так, що поставка відбувається в будь-якому разі на підставі заявки або протягом 60 днів, або протягом строку, який залишився від дня отримання заявки до кінцевого строку поставки - 21.12.2015 року.

Враховуючи наведене, презюмуючи коректне розуміння сторонами умов Договору в їх сукупності, зважаючи на запис в журналі обліку вихідних документів (14.07.2015 року) та здійснення поставки 1 партії 16.07.2015 року, суд вважає, що відповідач отримав заявку не пізніше 16.07.2015 року, а отже відповідно до п. 5.1. Договору товар необхідно було поставити у строк до 14.09.2016 (включно).

Таким чином, відповідачем допущено прострочення поставки товару за актами: № 15-04/43 від 17.09.2015 року, № 15-04/48 від 23.09.2015 року, № 15-04/49 від 25.09.2015 року, № 15-04/50 від 28.09.2015 року, № 15-04/51 від 28.09.2015 року, № 15-04/52 від 05.10.2015 року, № 15-04/55 від 21.10.2015 року, № 15-04/57 від 22.10.2015 року, № 15-04/63 від 16.11.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що в даному випадку обов'язок відповідача поставити товар за договором поставки є негрошовим зобов'язанням, тому за порушення строку поставки товару мають застосовуватись загальні положення правових норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а не Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (постанова Верховного Суду України від 03.12.2013 № 908/43/13-г).

Так, згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, перевіривши розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, дійшов висновку про правильність такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 52 287,14 грн. пені та 43 611,96 грн. штрафу.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЛИТЕР" (03150, м. Київ, вулиця Горького, будинок 102 А, ідентифікаційний код 24720880) на користь Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, ідентифікаційний код 00032684), грошові кошти: 52 287,14 грн. (п'ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 14 копійок) пені, 43 611,96 грн. (сорок три тисячі шістсот одинадцять гривень 96 копійок) штрафу та 1 438,49 грн. (одна тисяча чотириста тридцять вісім гривень 49 копійок) судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.02.2017 року.

Суддя Ю.В. Цюкало