Рішення

від 06.02.2017 по справі 910/21324/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017Справа №910/21324/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" доТовариства з обмеженою відповідальністю "РК ЦЕНТР ЛТД" простягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Юрченко Т. О. за довіреністю; від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК ЦЕНТР ЛТД" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 відкладено розгляд справи на 17.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 відкладено розгляд справи на 31.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 розгляд справи відкладено на 06.02.2017.

В судове засідання 06.02.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник позивача в судове засідання 06.02.2017 з'явився та надав суду усні пояснення по суті справи, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимог мотивовані тим, що за договором № 19-9/13 від 11.09.2013 позивачем було здійснено переплату в розмірі 76 763, 92 грн.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позову заяву не скористався.

У судовому засіданні 06.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 11.09.2013 між позивачем, як генпідрядником та відповідачем, як підрядником було укладено договір № 19 - 9/13 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується за завданням генпідрядника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи по електроосвітленню та електропостачанню житлового будинку на об'єкті: Будівництво житлового будинку з блоком соціально - побутового обслуговування розташованого по вул. Курсанта Еськова, 14 - б у м. Чернігів згідно договірної ціни (додаток № 1 до договору) та локального кошторису (додаток № 2 до договору), які є невід'ємною частиною договору, а генпідрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи на об'єкті будівництва, та оплатити їх.

Строк виконання робіт встановлюється згідно графіку виконання електромонтажних робіт (додаток № 3 до договору). Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття генпідрядником (п. 2.1., 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору за порушення строків (термінів) здачі робіт, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0, 5 % кошторисної вартості незавершених будівельно - монтажних робіт за кожний день прострочення.

Згідно з п. 3.7. договору вартість робіт та матеріалів згідно приблизної договірної ціни орієнтовно складає: 797 322, 61 грн з урахуванням ПДВ. Фактична вартість робіт по договору підряду визначається по актам приймання виконаних робіт (форма № КБ - 2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ - 3).

Відповідно до п. 9.1. договору оплата за виконані роботи проводиться поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт, згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ - 3).

Розрахунки за виконані роботи, згідно з п. 9.2. договору, проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (форма № КБ - 2В). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються генпідряднику. Після підписання документів генпідрядник зобов'язаний платити виконані роботи протягом десяти діб.

Пунктами 9.5. та 9.6. договору сторони передбачили, що генпідрядник у разі необхідності для придбання матеріалів для виконання робіт, конструкцій, виробів, може перерахувати підряднику аванс у розмірі до 30 % від кошторисної вартості будівельно - монтажних робіт шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника. Підрядник зобов'язується використати аванс протягом одного місяця з дня надходження коштів на його розрахунковий рахунок. По закінченню вищезазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються генпідряднику.

Кінцеві розрахунки, згідно з п. 9.7. договору здійснюються у двохтижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт.

В додатку № 3 договору сторонами було погоджено, що підготовчі роботи виконуються в термін з 16 по 22 вересня, поставка обладнання здійснюється в термін з 9 по 25 вересня (за умови оплати 70 %), монтаж обладнання та оформлення документації 22 жовтня 2013 року.

На виконання умов договору відповідач виконав роботи на загальну суму 914 647, 79 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання виконаних робіт (форма № КБ - 2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ - 3) за листопад, грудень 2013 року підписаних сторонами.

За період 11.09.2013 по 31.12.2013 позивач перерахував за виконані відповідачем за договором роботи 991 411, 71 грн, докази чого наявні в матеріалах справи.

В грудні 2015 року позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 377 від 04.12.2015, в якій у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України просив повернути 76 763, 92 грн переплати за договором на рахунок позивача. Наявними у справі доказами підтверджено, що вказана претензія була направлена рекомендованим поштовим відправленням № 0209304781773 на адресу відповідача: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В, оф.17, яке повернулося на адресу відправника у зв"язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Доказів повернення відповідачем позивачу коштів переплати за договором в розмірі 76 763, 92 грн (991 411, 71 - 914 647, 79 = 76 763, 92) та/або виконання відповідачем робіт за договором на вказану суму матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача заявлені до відповідача про стягнення з останнього 159 326, 79 грн, з яких 76 763, 92 грн основного боргу (переплати за договором), 76 221, 96 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 27.12.2013 по 26.09.2016 та 6 340, 91 грн 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання за період з 27.12.2013 по 26.09.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір будівельного підряду.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як встановлено судом, за виконані відповідачем роботи за договором позивач здійснив оплату у розмірі більшому ніж вартість виконаних робіт визначена сторонами в актах приймання виконаних робіт (форма № КБ - 2В) та довідках про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ - 3) за листопад, грудень 2013 року підписаних сторонами, на 76 763, 92 грн.

Грошові кошти переплати за договором позивач просив відповідача повернути у претензії вих. № 377 від 04.12.2015.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини справи відповідач був зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти переплати за договором в розмірі 76 763, 92 грн у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 14.12.2015 включно (враховуючи норми пересилань поштових відправлень по м. Києву), проте не виконав відповідного зобов'язання і доказів іншого матеріали справи не містять.

Той факт, що відповідачем претензія вих. № 377 від 04.12.2015 не була отримана, та була повернута відправнику за закінченням терміну зберігання не звільняє відповідача від виконання обов'язку по поверненню на вимогу позивача коштів передплати за договором, оскільки відповідна претензія була направлена на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення заборгованості в сумі 76 763, 92 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 76 221, 96 грн пені за прострочення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки за період з 27.12.2013 по 26.09.2016.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює договірні відносини між суб'єктами господарювання. Договір укладений між сторонами не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по поверненню грошових коштів переплати за договором. Пункт 2.4. договору на який посилається позивач регулює нарахування пені за порушення строків здачі робіт, та не може бути підставою для нарахування відповідачу пені за порушення грошового зобов'язання по поверненню коштів переплати.

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов'язань по договору по поверненню коштів переплати неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по поверненню переплати в розмірі 76 221, 96 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок 3 % річних здійснений позивачем суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений неправильно, оскільки позивачем невірно визначений період прострочення відповідача по поверненню грошових коштів переплати за договором (початок періоду прострочення). Враховуючи, що вимога про повернення коштів переплати за договором була направлена позивачем відповідачу в грудні 2015 року, та що відповідач був зобов'язаний повернути відповідні кошти у строк до 14.12.2015 включно, період прострочення відповідача починається з 15.12.2015, а не 27.12.2013 як визначено позивачем. За розрахунком суду за період прострочення з 15.12.2015 по 26.09.2016 3 % річних на стягнення яких позивач має право з відповідача у відповідності до положень ст. 625 ЦК України, становлять 1 810, 79 грн. Відповідно позовні вимоги про стягнення 3 % річних задовольняються судом частково, із розрахунку суду.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За таких обставин та враховуючи викладене вище, позов підлягає частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 76 763, 92 грн основного боргу та 1 810, 79 грн 3 % річних.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено судом частково, тому суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РК ЦЕНТР ЛТД" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, оф. 17; ідентифікаційний код 38218568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26-З, оф. 179; ідентифікаційний код 34424723), в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму заборгованості у розмірі 76 763 (сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят три) грн 92 коп., суму 3 % річних у розмірі 1 810 (одна тисяча вісімсот десять) грн 79 коп. та суму судових витрат у розмірі 1 178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн 62 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.02.2017.

Суддя О. М. Дупляк