Рішення

від 30.01.2017 по справі 910/21557/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017Справа №910/21557/16 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрснабресурс"

про стягнення 109 362,77 грн. та розірвання договору №55 від 19.04.2016 року

Представники:

від позивача: Мельник І.В. - представник за довіреністю № 01-06/27 від 10.01.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрснабресурс" про стягнення 109 362,77 грн. та розірвання договору №55 від 19.04.2016 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.04.2016 р. між кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрснабресурс" укладено договір № 55 про закупівлю товарів за кошти підприємства за результатами проведення державних закупівель.

На виконання умов договору позивач сплатив на користь відповідача за поставку продукції 173 460,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору здійснив часткову поставку продукції на суму 85 491,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 87 696,00 грн., пеню в розмірі 3 799,97 та штраф у розмірі17 593,80 та розірвання договору поставки № 55 про закупівлю товарів за кошти підприємства від 19.04.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2016 р. розгляд справи відкладено на 16.01.2017 р., у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

11.01.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2017 р. у задоволенні клопотання кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.01.2017 р., у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

В судове засідання 30.01.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.04.2016 р. між кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрснабресурс" укладено договір № 55 про закупівлю товарів за кошти підприємства за результатами проведення державних закупівель.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику ДК 016:2010-08.93.1. Сіль і чистий хлорид натрію; вода морська та сольові розчини (ДК 021:2015-14410000-8 кам'яна сіль (сіль для промислової переробки ДСТУ 4246:2003, кам'яна, з протизлежувальною добавкою до 150 г/т сорт вищий, крупність 3), надалі товар, зазначений в п. 1.2, замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кількість товару: 3500 тонн, ціна за одиницю, грн., без ПДВ: 516,25 грн., загальна вартість 2 168 250,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.3. договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 4.1. договору, розрахунки за товар, що передається, здійснюється в національній валюті України - гривнях. Оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% впродовж 5 банківських днів з моменту надання заявки на партію товару (п. 4.2.).

Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки (передачі) товару не більше 21 календарного дня з моменту одержання попередньої оплати від замовника. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Згідно з п. 5.2. договору, місце поставки (передачі) товару: станція Кременчук (код 425001). Поставки товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA правил ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до ч.1 стаття 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000015 від 01.07.2016 р. на суму 86 730,00 грн. та рахунок-фактуру № СФ-0000016 від 01.07.2016 р. на суму 86 730,00 грн.

Згідно з ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивачем 02.07.2016 р. сплачено відповідачу 86 730,00 грн., та 86 730,00 грн. що підтверджується банківськими виписками.

07.07.2016 р. відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 85 491,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000023 від 07.07.2016 р. та № РН-0000024 від 11.07.2016 р.

Відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно договору в розмірі 173 460,00, а відповідачем поставлено товар частково на суму 85 491,00 грн., тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 87 969,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 799,97 грн. та штраф в розмірі 17 593,80 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

У випадку порушення постачальником терміну поставки, передбаченого п. 5.1. цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення. А за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару (7.2.).

Розрахунок суми пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 87969 01.08.2016 - 15.09.2016 46 15.5000 % 0.085 %* 3 427,43 87969 16.09.2016 - 20.09.2016 5 15.0000 % 0.082 %* 360,53 Всього: 3 787,95 грн.. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3799,97 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 787,95 грн. за розрахунком суду.

В частині стягнення пені у розмірі 12,02 грн. відмовити.

Вимога позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 20% в розмірі 17 593,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога щодо розірвання договору поставки.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 3 від 03.08.2016 р., отримана останнім 08.08.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 39617 04449586.

Будь-якої відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Відповідно до п.6.2.2. договору, сторони можуть достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це у строк за 30 календарних днів.

Відповідно до ч.1 статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, оскільки відповідач всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, не виконав своїх зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі, а також враховуючи те, що з моменту укладання зазначеного договору пройшло достатньо часу, та те, що позивачем здійснена попередня оплата в сумі 173 460, 00 грн. на виконання умов договору, а відповідач здійснив поставку лише на 85 491.00 грн. та не повернув 87 969,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання договору поставки № 55 про закупівлю товарів за кошти підприємства від 19.04.2016 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 0,15 грн., на відповідача - 3 018,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір поставки № 55 про закупівлю товарів за кошти підприємства від 19.04.2016 р., укладений між кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрснабресурс".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрснабресурс" (01024, м. Київ, вул.. Богомольця, буд. 3, ідентифікаційний код 38947544) на користь кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 (39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Горького, буд. 48/75, ідентифікаційний код 03351898) основний борг у розмірі 87 969 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 787 (три тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 95 коп., штраф в розмірі 17 593 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн.. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 018 (три тисячі вісімнадцять) грн. 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 09.02.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий