Рішення

від 30.01.2017 по справі 911/4085/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" січня 2017 р. Справа № 911/4085/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , с. Пухівка Броварського району

про стягнення 100 950,00 грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 08.11.2016 №0811/1К;

ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 08.11.2016 №0811/2К;

від відповідача: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агробудінвест , м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , с. Пухівка Броварського району, в якому просить стягнути з відповідача 100 950,00 грн. заборгованості за договором поставки №190716/1 від 19.07.2016 та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №190716/1 від 19.07.2016 позивач поставив відповідачу товар всього на суму 200 950,00 грн., який мав бути оплачений протягом п'яти календарних днів з моменту поставки. Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 100 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості в сумі 100 950,00 грн. в судовому порядку та покласти на відповідача відшкодування сплаченого судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2016 порушено провадження у справі № 911/4085/16 та призначено її до розгляду на 16.01.2017.

03.01.2017 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №478, в якому відповідач суму основного боргу визнає, однак зазначає, що в результаті відкриття 03.10.2016 та здійснення зведеного виконавчого провадження №47546228 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська значної заборгованості, у відповідача відсутня об'єктивна можливість розрахуватись з позивачем. Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.07.2017.

В судове засідання 16.01.2017 з'явились представники обох сторін, які надали пояснення по суті позовних вимог. Представник відповідача подав повторно відзив на позовну заяву, у якому просив суд відстрочити виконання рішення. До відзиву відповідачем долучено копію постанови державного виконавця від 03.10.2016 про арешт коштів боржника товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська .

В судовому засіданні в порядку частини третьої ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 30.01.2017 до 09:50 для надання часу сторонам врегулювати спір, про що присутні представники були повідомлені особисто під розпис.

Після оголошеної перерви в судове засідання 30.01.2017 з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, проти клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду заперечили, мотивуючи порушенням прав позивача як сторони у зобов'язанні, якій вже завдано матеріальних втрат неналежним виконання грошового зобов'язання іншою стороною.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест , м. Київ (далі по тексту - ТОВ Агробудінвест ), до товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , с. Пухівка Броварського району Київської області (далі по тексту - ТОВ Птахофабрика Київська ), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

19.07.2016 між ТОВ Агробудінвест (продавець) та ТОВ Птахофабрика Київська (покупець) було укладено договір поставки №190716/1 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати покупцю товар, а покупець приймає та оплачує поставлений товар. Згідно умов договору:

- товар поставляється партіями, найменування, асортимент, термін, умови та порядок поставки, вартість кожної партії визначаються у відповідних Специфікаціях (пункт 2.1);

- перехід права власності на товар відбувається з дати належного оформлення та підписання видаткової накладної (пункт 2.6);

- оплата товару здійснюється в строк, що не перевищує 1 робочий день з дати поставки за умови, якщо інший порядок та строк не передбачено у Специфікації (пункт 3.3);

- всі додатки, доповнення та Специфікації є невідємною частиною договору з моменту їх підписання і скріплення печатками (пункт 9.1).

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами була підписана Специфікація №1 від 19.07.2016, за якою сторони домовились про поставку макухи соєвої в кількості 15 тон, термін поставки до 20.07.2016, оплата на умовах відстрочки на 5 календарних днів з дати поставки.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято товар за видатковою накладною №129 від 20.07.2016 на суму 118 000,00 грн. який, відповідно мав бути оплачений відповідачем до 25.07.2016 включно.

Також сторонами була підписана Специфікація №2 від 09.08.2016, за якою сторони домовились про поставку макухи соєвої в кількості 7 тон, термін поставки до 10.08.2016, оплата на умовах відстрочки на 5 календарних днів з дати поставки.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято товар за видатковою накладною №149 від 10.08.2016 на суму 82950,00 грн. який, відповідно мав бути оплачений відповідачем до 15.08.2016 включно.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інший строк оплати поставленого товару визначений Специфікаціями, наведеними вище. Враховуючи вищевикладене, відповідач за отриманий товар мав сплатити: включно до 25.07.2016 - 118 000,00 грн., включно до 15.08.2016 - 82 950 грн., а всього 200 950,00 грн.

Відповідач сплатив за отриманий товар платіжним дорученням від 09.08.2016 №287 суму 100 000,00 грн., що зокрема підтверджує відповідна банківська виписка та ОСОБА_2 звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2016 - 08.11.2016, підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

За таких обставин підтверджений документально залишок основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якого настав, становить 100 950,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частина 2 ст. 614 ЦК України обов'язок доведення відсутності вини у порушення зобов'язання покладає на сторону, яка порушила зобов'язання.

Суд ухвалою від 15.12.2016 зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують сплату відповідачем коштів згідно договору поставки. Відповідач платіжні документи не подав, суму основного боргу визнав, просив суд відстрочити виконання рішення до 01.07.2017.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 100 950,00 грн. є обґрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити.

У зв'язку із задоволенням позову суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 1514,25 грн.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення судом виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати співвідношення матеріальних інтересів сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини третьої статті 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом в тому числі присудженням до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій. Згідно до частин першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Згідно статті 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судовий захист цивільного права та інтересу.

Порушення умов господарського зобов'язання, чинного законодавства та відповідно прав та охоронюваних законом інтересів позивача ТОВ Агробудінвест допустив саме відповідач ТОВ Птахофабрика Київська .

Суд звертає увагу на те, що не виконавши вчасно грошове зобов'язання з оплати товару, відповідач фактично протягом тривалого часу безпідставно користується грошовими коштами позивача. При цьому прострочення виконання настало з 16.08.2016, а постанова про арешт коштів, на яку посилається відповідач, винесена 03.10.2016, тобто протягом тривалого часу були відсутні будь-які об'єктивні обставини, які б перешкоджали розрахунку за товар, однак відповідач не вжив належних заходів для виконання грошового зобов'язання перед позивачем. Суд також бере до уваги те, що позивач також зазнає матеріальних втрат через невиконання відповідачем грошового зобов'язання у встановлений договором строк, зокрема в результаті інфляційних процесів в державі, однак не заявляє до стягнення в порядку ст. 625 ЦК України проценти річних та інфляційні втрати. За таких обставин, враховуючи, що відстрочка та розстрочка виконання рішення допускається лише у виключних випадках, суд відмовляє відповідачу в клопотання про відстрочення виконання рішення. Додатково суд звертає увагу сторін, що сторони не позбавлені на будь-якій стадії виконання судового рішення врегулювати свої відносини шляхом укладення мирової угоди.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (07413, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, ідентифікаційний код 05513187)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21, н/п №2, ідентифікаційний код 35134386)

100 950,00 грн. (сто тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень нуль копійок) основного боргу ,

1514,25 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень двадцять п'ять копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.02.2017.

Суддя О.В. Конюх