КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2017 р. Справа№ 910/3570/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Кропивної Л.В.
Дідиченко М.А.
за участю представників:
від позивача - Хасін І.Б., довіреність №б/н від 04.01.2017;
від першого відповідача - представник не прибув;
від другого відповідача - Руденко С.А., довіреність № 02-д від 04.01.2016,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2016р. про відмову у задоволенні заяви приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/3570/16 (суддя Лиськов М.О.) за позовом Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" про визнання недійсним правочину та усунення перешкод у користуванні майном.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у справі №910/3570/16 у задоволенні позову Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця до Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву та приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" про визнання недійсним правочину та усунення перешкод у користуванні майном - відмовлено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. у справі №910/3570/16 апеляційну скаргу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у справі №910/3570/16 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.
Так, було визнано недійсним правочин, яким продовжено до 08.09.2018р. дію договору оренди державного нерухомого майна від 08.11.2012р. №6297; виселено приватне підприємство "Приватна фірма "Петро Великий" з частини нежитлового приміщення, площею 10 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мечникова,5.
На виконання вищевказаної постанови господарським судом міста Києва 16.09.2016 було видано відповідні накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016р. у справі №910/3570/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі №910/3570/16 залишено без змін.
Приватне підприємство "Приватна фірма "Петро Великий" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 про виселення другого відповідача таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2016р. у справі №910/3570/16 у задоволенні заяви приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви другого відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, що підстави для визнання наказу господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, другий відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2016р. у справі №910/3570/16 скасувати та визнати наказ господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 про виселення приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він не є тією особою, яка була визначена, як боржник у резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року та наказі господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16, з огляду на невідповідність реквізитів другого відповідача, реквізитам визначеним у вказаних наказі та постанові.
У апеляційній скарзі апелянт також просить апеляційний суд зупинити стягнення за наказами, виданими 16.09.2016 у даній справі №910/3570/16, до розгляду апеляційної скарги.
Щодо зупинення апеляційним судом стягнення за наказом, слід зазначити наступне.
Згідно з вимогами статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції. Тому, суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції (п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
З огляду на викладене, клопотання другого відповідача про зупинення стягнення за наказами апеляційним судом залишається без задоволення.
Представник апелянта - другого відповідача у справі в судовому засіданні 06.02.2017 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Представник позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими проти апеляційної скарги заперечив.
Перший відповідач правом на участь свого представника не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від першого відповідача до суду не надійшло.
Також, слід зазначити, що у будь-якому разі відкладення розгляду справи не можливе через сплив 15-ти денного строку, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду.
Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Відповідно до п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Так, наказ господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 про виселення приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" видано на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. у справі №910/3570/16, яка не була скасована судом касаційної інстанції та набрала законної сили.
Отже, вказаний наказ не було видано помилково.
При цьому, у зазначеному наказі зазначена резолютивна частина постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. у справі №910/3570/16.
Таким чином, наказ видано на підставі постанови суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог законодавства та стосовно саме другого відповідача у справі.
Щодо посилань апелянта на невідповідність реквізитів другого відповідача, реквізитам визначеним у вказаних наказі та постанові, слід зазначити наступне.
Так, апелянт, зокрема, вказує, що адресою його офіційного місцезнаходження згідно Статуту є: м. Київ, провулок Коломийський, 20, тоді як в наказі та постанові вказано наступне: м. Київ, провулок Коломиївський, 20.
Проте, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням вказаної юридичної особи є саме м. Київ, провулок Коломиївський, 20, тобто та адреса, яка була вказана у наказі та постанові.
Отже, адреса другого відповідача, яка була вказана у наказі та постанові є адресою його офіційного місцезнаходження, а тому заперечення апелянта в цій частині судом не приймаються.
Щодо ідентифікаційного коду другого відповідача, то у постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. та наказі господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 було зазначено наступний код - 21577714.
До Київського апеляційного господарського суду звернувся Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця з заявою про виправлення описок, допущених у п. 5 та в п. 6 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р., а саме в ідентифікаційному коді відповідача - приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" замість коду 21577714 зазначити код 21577614.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 у справі №910/3570/16 виправлено допущені в п. 5 та в п.6 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. у справі №910/3570/16 описки, а саме в ідентифікаційному коді відповідача - приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" замість коду 21577714 зазначено код 21577614.
При цьому, слід зазначити, що допущення вказаних помилок у наказі у будь-якому випадку не може бути підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розміщення лапок у назві другого відповідача (апелянт вказує, що його назвою є - Приватне підприємство Приватна фірма "Петро Великий", тоді як у наказі зазначено - Приватне підприємство "Приватна фірма "Петро Великий"), слід зазначити наступне.
Так, організаційно-правовою формою другого відповідача є приватне підприємство. В свою чергу, судом було вказано організаційно-правову форму другого відповідача та вже у лапках вказано назву, а саме "Приватна фірма "Петро Великий", оскільки такої організаційно-правової форми, як приватна фірма, законодавством не передбачено.
Враховуючи все вищевикладене, підстави для визнання наказу господарського суду міста Києва від 16.09.2016 у справі №910/3570/16 таким, що не підлягає виконанню, відсутні, а тому відповідно суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву другого відповідача без задоволення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Приватна фірма "Петро Великий" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2016р. у справі №910/3570/16 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.
3. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/3570/16 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді Л.В. Кропивна
М.А. Дідиченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2017 |
Оприлюднено | 10.02.2017 |
Номер документу | 64623014 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Пономаренко Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні