Постанова

від 10.08.2012 по справі 2а/2570/2296/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/2296/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспец до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

11.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрпромспец (далі - ТОВ Укрпромспец ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 03.07.2012 року № НОМЕР_1, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15967,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями; від 03.07.2012 року № НОМЕР_2, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18362,00 грн. за основним платежем.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ Укрпромспец мало господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 з придбання послуг з пошиття костюмів д/с, придбання тканини, рукавиць, логотипів на куртки, костюмів охоронних згідно укладених договорів для подальшої реалізації. Сума коштів, сплачених позивачем за отримані послуги та товар, віднесена ним до складу валових витрат. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, картки рахунку, платіжні доручення, що підтверджують факт перерахування коштів на рахунок ФОП ОСОБА_1 Втім, перевіряючі не надали належної оцінки даним документам. Придбаний позивачем товар був використаний в господарській діяльності підприємства та реалізований в подальшому покупцям, у зв'язку з чим підприємство отримало прибуток, який був задекларований за період, що перевірявся, а також були відображені зобов'язання по ПДВ в деклараціях з ПДВ за цей же період. Так, ТОВ Укрпромспец до податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року включено суму ПДВ в розмірі 15967,00 грн. Отже, позивачем правомірно віднесено вартість отриманих послуг та придбаного товару до складу валових витрат. Всі операції по договорам належним чином відображені в бухгалтерському обліку товариства. Таким чином, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 13.06.2012 року № 949/22/36570820, такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 03.07.2012 року № НОМЕР_1, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15967,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями; від 03.07.2012 року № НОМЕР_2, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18362,00 грн. за основним платежем протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Укрпромспец з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 13.06.2012 року № 949/22/36570820. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 15966,60 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 6099,91 грн., за червень 2011 року на суму 9866,67 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18361,80 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення- рішення: від 03.07.2012 року № НОМЕР_1, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15967,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями; від 03.07.2012 року № НОМЕР_2, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18362,00 грн. за основним платежем. Також податковим органом зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Тому представник ДПІ у м. Чернігові вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а дії податкового органу при їх винесенні є правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ТОВ Укрпромспец (ідентифікаційний код-36570820) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 04.08.2009 року та зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 582245, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.07.2012 року та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200009461 (а.с. 69-71).

Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі направлення від 30.05.2012 року № 1205, відповідно до наказу від 30.05.2012 року № 1224, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Укрпромспец з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 13.06.2012 року № 949/22/36570820 (а.с. 12-27).

В акті перевірки від 13.06.2012 року № 949/22/36570820 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 15966,60 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 6099,91 грн., за червень 2011 року на суму 9866,67 грн.;

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18361,80 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 03.07.2012 року № НОМЕР_1, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15967,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 28);

- від 03.07.2012 року № НОМЕР_2, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18362,00 грн. за основним платежем (а.с. 29).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ Укрпромспец є будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, виробництво робочого одягу тощо, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.07.2012 року та статутом ТОВ Укрпромспец (а.с. 51-67,70).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що у травні та червні 2011 року ТОВ Укрпромспец мало господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 щодо придбання послуг з пошиття костюмів д/с, придбання тканини, рукавиць, логотипів на куртки, костюмів охоронних згідно укладених договорів для подальшої реалізації.

Так, між ТОВ Укрпромспец та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки від 03.05.2011 року № 01-03/05 (а.с. 30).

Відповідно до вказаного договору ФОП ОСОБА_1 зобов'язується постачати товар у власність ТОВ Укрпромспец , а ТОВ Укрпромспец зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору. Предметом поставки є товар, зазначений в специфікації, що є додатком до договору.

Протягом травня 2011 року ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Укрпромспец відвантажена продукція, ассортимент і ціна якої були узгоджені в Специфікації-додатку до договору та отримана згідно накладних.

Згідно специфікації № 1 від 24.05.2011 року проведена оплата 24.05.2011 року, отримана податкова накладна № 24 від 24.05.2011 року на суму 5550,00 грн. та видаткова накладна № 24 від 24.05.2011 року (а.с. 34,38,145).

Отриману від ФОП ОСОБА_1 тканину х/б в кількості 100 м.п., яку оприбутковано на склад, передано на виробництво та занесено до відомості матеріали рах. 201 ТОВ Укрпромспец (а.с. 149,152,153,156).

Отримана тканина була використана для пошиву костюмів робочих для ТОВ ВТФ ЕКМІ та відвантажена згідно накадної № 1155 від 09.06.2011 року. Підприємством ТОВ ВТФ ЕКМІ була здійснена передплата 23.05.2011 року (а.с. 172,173).

Згідно специфікації № 2 від 27.05.2011 року проведена оплата 27.05.2011 року - 10119,00 грн., отримана податкова накладна № 271 від 27.05.2011 року та видаткова накладна № 271 від 27.05.2011 року (а.с. 34,39,146).

Отримані від ФОП ОСОБА_1 рукавиці комбіновані оприбутковані на склад та внесені до відомості товари рах. 281 та тканина плащова, яка була оприбуткована на склад і внесена до відомості матеріали по рах. 201 (а.с. 149-152,154-156).

Товар був реалізований СП Киселівський цегельний завод згідно накладної № 1136 від 27.05.2011 року на загальну суму 12192,37 грн., яка оплачена 23.05.2011 року та ТОВ Еквівалент згідно накладної № 1144 від 31.05.2011 року на загальну суму 2795,40 грн., яка оплачена 26.05.2011 року у повному обсязі. Тканина була використана для пошиву костюмів робочих для ТОВ ЖЛ , що були відвантажені згідно накладної №1151 від 06.06.2011 року на суму 15552,11 грн. та оплачені 06.06.2011 року (а.с. 174-175,178-180).

Згідно специфікації № 3 від 30.05.2011 року була проведена оплата за тканину 30.05.2011 року - 5137,50 грн., отримана податкова накладна № 301 від 30.05.2011 року та згідно видаткової накладної № 301 від 30.05.2011 року було отримано тканину 2-х видів та кепки (а.с. 35,40,147,150,153).

Тканина плащова була використана для пошиву костюмів робочих для ТОВ ЖЛ , що були відвантажені згідно накладної № 1151 від 06.06.2011 року на суму 15552,11 грн. та оплачені 06.06.2011 року. Тканина KS52/41642 була використана для пошиву спецодягу для ПАТ Ічнянський молочно-консервний комбінат та відвантажений згідно накладної № 1171 від 23.06.2011 року на загальну суму 6872,98 грн. Оплата проведена двома частками - передплата 2000,00 грн. та доплата в сумі 4872,98 грн. на день відвантаження продукції. Товар (кепка) був відвантажений ТОВ Експрес-торг згідно накладної № 136 від 30.05.2011 року на загальну суму 2019,60 грн., яка оплачена двома частками 26.04.2011 року -1500,00 та 16.05.2011 року - 519,60 грн., та ТОВ НВПТФ Кран-Сервіс згідно накладної № 1147 від 01.06.2011 року на загальну суму 1001,29 грн. та оплачено 31.05.2011 року (а.с. 181,183,191).

Також між ТОВ Укрпромспец та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг від 12.05.2011 року № 02/12-05 (а.с. 31).

Згідно з цим договором ФОП ОСОБА_1 зобов'язується за завданням ТОВ Укрпромспец надати послуги по пошиву спецодягу (костюмів д/с), в порядку та на умовах, визначених цим договором. Загальна сума договору 11600,00 грн. Уточнення завдань з пошиття спецодягу (костюмів д/с) відбувалось в усному порядку.

Отриманий товар відвантажено на склад ТОВ Укрпромспец , який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди будівель, актом приймання-передачі до договору оренди будівель, додатками до договору оренди приміщення (а.с. 133-144).

Дану продукцію підприємством ТОВ Укрпромспец було відвантажено наступним контрагентам-покупцям:

- НВ ТОВ КСК-Інвест , згідно накладної №1123 від 17.05.2011 року на суму 6973,42 грн. Підприємством проведена передплата 10.05.201 року в повному обсязі (а.с. 159,160);

- ПАТ Львівський жиркомбінат , згідно накладної № 1127 від 20.05.2011 року на суму 2425,00 грн., проведена передплата 29.04.2011 року (а.с. 161,162);

- ФОП ОСОБА_2, згідно накладної № 1133 від 24.05.2011 року на суму 2890,07 грн., передплата отримана 13.05.2011 року (а.с. 163,164);

- Корпорація УкрТрансБуд , згідно накладної №1149 від 06.06.2011 року на суму 4560,00 грн., та накладної № 1178 від 30.06.2011 року на загальну суму 13443,29 грн. Передплата в повному обсязі по накладній № 1149 здійснена 01.06.2011 року, по накладній № 1178 здійснена 30.06.2011 року (а.с. 165,167,168,170);

- TOB Метизний завод Шплінт.УА , згідно накладної № 1150 від 06.06.2011 року. Оплата проведена двома частками 16.05.2011 року 3500,00 грн. та 03.06.2011 року - 4020,98 грн. (а.с. 166,169).

Крім цього, між ТОВ Укрпромспец та ФОП ОСОБА_1 укладено договір від 01.06.2011 року № 106/11 (а.с. 32).

Відповідно до вказаного договору ФОП ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність ТОВ Укрпромспец товари згідно накладної, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складає 59200,00 грн., в т.ч. ПДВ 9866,67 грн.

Були проведені оплати 06.06.2011 року - 5000,00 грн., 06.06.2011 року - 5000,00 грн., 09.06.2011 року - 12900,00 грн. Отримані податкові накладні № 61 від 06.06.2011 року на суму - 10000,00 грн., № 9 від 09.06.2011 року на суму 12900,00 грн. Товар отримано згідно накладної №9 від 09.06.2011 року. Проведені оплати 20.06.2011 року - 10000,00 грн., 30.06.2011 року - 11900,00 грн., 15.09.2011 року - 14400,00 грн. Отримані податкові накладні № 20 від 20.06.2011 року - 10000,00 грн. та № 30 від 30.06.2011 року - 26300,00 грн. По накладній № 30 від 30.06.2011 року отримано та оприбутковано товар та матеріали на склад ТОВ Укрпромспец для подальшого використання у власному виробництві та подальшої реалізації (а.с. 36,43,44).

Дану продукцію було реалізовано ТОВ Бандурський маслоекстраційний завод згідно накладної №1178/1 - 33611,69 грн.,1179/1 - 18881,46 грн. від 30.06.2011 року та накладної 1180 - 33680,12 грн. від 04.07.2011 року. Розрахунки були проведені частками 22.06.2011р - 33645,91 грн., 24.06.2011р.-18881,46 грн., 04.07.2011 року - 33645,90 грн. та частково для ТОВ Чистий світ-К згідно накладної № 1189 від 08.07.2011 року на суму 41599,20 грн., яка була оплачена 07.06.2011 року - 29119,44 та 08.07.2011 року - 12479,76 грн. (а.с. 185,186,187,188-190).

Всі вищевказані договори підписані директором ТОВ Укрпромспец та ФОП ОСОБА_1, а також скріплені печатками.

Реальність виконання господарських операцій по вказаним договорам підтверджується наступними доказами, що надавались на перевірку:

- договір поставки № 01-03/05 від 03.05.2011р. (а.с. 30);

- договір про надання послуг № 02/12-05 від 12.05.2011р. (а.с. 31);

- договір №106/11 від 01.06.2011р. (а.с. 32);

- податкові накладні на загальну суму 95799,6 грн., в т.ч. ПДВ 15966,60 грн. (а.с. 37-44);

- картки рахунку по рахунку бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками з контрагентом ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2011р. - 30.06.2011р. (а.с. 45-50);

- акт здачі прийняття робіт № 02 від 12.05.2011р. на загальну суму 11600,00 грн., в т. ч. ПДВ 1933,33 грн. (а.с. 33);

- видаткова накладна ВН № 30 від 30.06.2011 року на загальну суму 36300,00 грн., в т. ч. ПДВ 6050,00 грн. (а.с. 36);

- видаткова накладна ВН № 9 від 09.06.2011 року на загальну суму 22900,00 грн., в т. ч. ПДВ 3816,67 грн. (а.с. 36);

- видаткова накладна ВН № 301 від 30.05.2011 року на загальну суму 9330,50 грн., в т. ч. ПДВ 1555,08 грн. (а.с. 35);

- видаткова накладна ВН № 24 від 24.05.2011 року на загальну суму 5550,00 грн., в т. ч. ПДВ 925,00 грн. (а.с. 34);

- видаткова накладна ВН №271 від 27.05.2011 року на загальну суму 10119,00 грн., в т. ч. ПДВ 1686,50 грн. (а.с. 34).

Оплата за отримані послуги відбувалась відповідно платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- № 1675 від 20.06.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., в т. ч. ПДВ 1666,67 грн. (а.с. 89);

- № 1718 від 30.06.2011р. на загальну суму 11900,00 грн., в т. ч. ПДВ 1983,33 грн. (а.с. 95);

- № 1633 від 06.06.2011р. на загальну суму 5000,00 грн., в т. ч. ПДВ 833,33 грн.;

- № 1638 від 06.06.20Д 1р. на загальну суму 5000,0 грн., в т. ч. ПДВ 833,33 грн.;

- № 1657 від 09.06.2011р. на загальну суму 12900,00 грн., в т. ч. ПДВ 2150,00 грн. (а.с. 86);

- № 1538 від 12.05.2011р. на загальну суму 11600,00 грн., в т. ч. ПДВ 1933,33 грн. (а.с. 76);

- № 1610 від 30.05.2011р. на загальну суму 5137,5 грн., в т. ч. ПДВ 856,25 грн. (а.с. 82);

- № 49 від 24.05.2011р. на загальну суму 5550,00 грн., в т. ч. ПДВ 916,67 грн.;

- № 1601 від 27.05.2011р. на загальну суму 10119,00 грн., в т. ч. ПДВ 1686,50 грн. (а.с. 79).

Також факт оплати та перерахунок коштів від ТОВ Укрпромспец до ФОП ОСОБА_1 підтверджується виписками по рахунку, що містяться в матеріалах справи (а.с. 72-75,77,78,80-81,83-85,87-88,90-94,96,157,158).

В результаті господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, ТОВ Укрпромспец було сформовано податковий кредит на суму ПДВ 15967,00 грн. на підставі виданих ФОП ОСОБА_1 відповідних податкових накладних. Дані накладні були видані як результат виконання ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ Укрпромспец робіт та поставки (продажу) продукції. Оплата за виконання вказаних послуг були проведена повністю.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентом правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

В силу ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ФОП ОСОБА_1, представник відповідача посилається на наступне.

В ході проведення перевірок ФОП ОСОБА_1 (акт від 20.09.2011 року №2537/17/НОМЕР_3) податковим органом зроблено висновки про неможливість фактичного здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та найманих працівників (а.с. 110-123).

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги, оскільки відсутність майна та інших матеріальних ресурсів у ФОП ОСОБА_1 не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарських операцій. Представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ Укрпромспец з ФОП ОСОБА_1

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Отже, такі посилання відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів з контрагентами ТОВ Укрпромспец та ФОП ОСОБА_1

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім зазначених в акті перевірки висновків ДПІ у м. Чернігові жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ДПС України, яка міститься на офіційному сайті ДПС України (http://sts.gov.ua/): ФОП ОСОБА_1, код ЄДРПОУ- НОМЕР_3, індивідуальний податковий номер - НОМЕР_3, номер свідоцтва - 86471865, дата початку дії свідоцтва - 28.04.2006 року, свідоцтво не анульовано.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагент був зареєстрований як фізична особа-підприємець та платник податків.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договорів чи відсутності у них статусу платників ПДВ.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що правочини ТОВ Укрпромспец з ФОП ОСОБА_1 були укладені позивачем з метою отримання товару, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, висновки ДПІ у м. Чернігові про заниження податку на прибуток на суму 18361,80 грн. є безпідставними, а тому в діях позивача відсутнє порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Суми за вказаними правочинами включено позивачем до податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому отримані податкові накладні.

Судом встановлено, що ТОВ Укрпромспец має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені (а.с. 37-44).

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких підстав суд вважає, що висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість всього на суму 15966,60 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 6099,91 грн., за червень 2011 року на суму 9866,67 грн. є безпідставними, а тому в діях позивача відсутнє порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому дії ДПІ у м. Чернігові щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправними.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 343,31 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 344,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 05.07.2012 року № 548 та від 16.07.2012 року № 560 (а.с. 2,3).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 343,31 грн. присуджуються на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспец до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 03.07.2012 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспец судовий збір в розмірі 343,31 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.